- •Методичні
- •Лабораторна робота № 1
- •Зміст роботи
- •Короткі теоретичні відомості
- •1. Інструментальні матеріали
- •2. Токарні різці. Класифікація, будова, геометричні параметри, контроль
- •Елементи рухів в процесі різання
- •Геометричні параметри різця
- •Елементи леза різця.
- •Загальні визначення кутів різця.
- •Головні кути різця.
- •Нормальні кути різця.
- •Кути різця в інструментальній системі координат
- •Кути різця в статичній системі координат
- •Геометричні параметри різця в кінематичній системі координат.
- •Вплив установки різця, відносно осі деталі на його кути.
- •Вплив кутів різця на процес різання.
- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторна робота №2
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості
- •Вплив різних факторів на коефіцієнт усадки стружки
- •Методи визначення коефіцієнта усадки стружки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Тернопільський національний технічний університет
- •Перелік контрольних питань.
- •Лабораторна робота №3
- •Конструкція спірального свердла
- •1.Класифікація свердел
- •Системи координатних площин і координатні площини
- •Перові, гарматні, кільцеві, центрувальні, шнекові, гвинтівочні свердла
- •Порядок і методика виконання роботи.
- •Визначення передніх кутів свердла
- •Перелік контрольних питань.
- •Лабораторна робота № 4
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості про сили різання при сверлінні
- •Прилади для вимірювання сил різання
- •Будова і принцип роботи дротяного тензодатчика
- •Принцип роботи динамометра
- •Тарування свердлильного динамометра
- •Обробка результатів
- •Перелік контрольних питань.
- •1.1.Динамометри стиску типу дос-0,1-дос-0,5
- •1.2.Динамометри розтягу типу дос-0,1-дос-0,5
- •1.3. Динамометри стиснення типу дос-1 - дос-5
- •Вказівки до відповідей на запитання.
- •Вказівки до задачі
- •Методичні вказівки до розв'язання задачі №1
- •Розв’язання.
- •Паспортні дані токарних металорізальних верстатів
- •Задача 2.1
- •Методичні вказівки до розв'язання задачі 2.1
- •Приклад розвязку задачі 1
- •Приклад розвязку задачі 2
- •2. Назначаємо глибину різання
- •3. Визначаємо подачі
- •4. Назначаємо період стійкості свердла
- •1. Вибір різального інструмента
- •2. Швидкість різання
- •3. Сила і потужність різання
- •5. Аналіз розрахованого режиму різання
Приклад розвязку задачі 1
Задача 2
Обробити площину А×В заготовки товщиною С, припуск на обробку h. Співставити ефективність обробки прирізних процесах різання: стругання(твердосплавним різцем при обробці чавуну) і фрезерування торцевою фрезою.
Обробка проводиться на верстатах:
При стругання – поперечно-стругальний 7М36;
Фрезерування – вертикально-фрезерний моделі 6Р12Б.
Таблиця 1.2. Умова задачі
Розміри заготовки, мм |
Загальний припуск на обробку h, мм |
Шорсткість після обробки по ГОСТ 2789-73, мкм |
Матеріал заготовки |
НВ | ||
А |
В
|
С | ||||
560 |
150 |
110 |
2,0 |
Rz=30 |
Чавун СЧ18-36 |
207 |
Паспортні дані поперечно-стругального верстата 7М36:
Довжина ходу повзуна, мм: 150 – 170;
Відстань між верхньою поверхнею стола і повзуном, мм: 80 – 400;
Максимальна відстань від опорної поверхні до станини (виліт), мм: 840;
Максимальне січення, мм: 40×25;
Робоча поверхня стола (ширина і довжина), мм 450×700;
Найбільше переміщення стола, мм: горизонтальне – 700; вертикальне – 320;
Переміщення супорта у вертикальному напрямку: 200;
Привід повзуна – гідравлічний;
Швидкість повзуна м/хв: 3; 8; 16; 24; 48;
10)Подача стола, мм/n.хід: 0,25; 0,5; 0,75; 1,0; 1,25; 1,5; 1,75; 2,0; 2,25; 2,5; 2,75; 3,0; 3,25; 3,5; 3,75; 4,0; 4; 1,25; 4,5; 4,75; 5,0;
11) Потужність двигуна приводу головного руху, кВт: 7,5;
12) Коефіцієнт корисної дії верстата: η=0,75.
Паспортні дані вертикально-фрезерного верстата 6Р126:
Розмір робочої поверхні стола, мм: 320×1250;
Максимальне переміщення стола, мм: поздовжнє – 800; поперечне – 250; вертикальне;
Переміщення гільзи із шпинделем, мм: 70;
Максимальний кут повороту шпиндельної головки: ±45˚;
Внутрішній конус шпинделя (7:24), мм: 50;
Частота обертів шпинделя, об/хв.: 31,5; 40; 50; 63; 80; 100; 125; 160; 200; 315; 400; 500; 630; 800; 1000; 1250; 1600;
Подача стола, мм/хв: поздовжня і поперечна: 25; 31,5;40; 50; 63; 80; 100; 125; 160; 200; 250; 315; 400; 500; 630; 800; 1000; 1250; вертикальна: 8,5; 10,5; 13,3; 16,6; 21; 26,6; 33,3; 41,6; 53,3; 66,6; 83,3; 105; 133,3; 166,6; 210; 266,6; 333,3; 416,6;
Потужність електродвигуна приводу головного руху кВт: 11;
Коефіцієнт корисної дії верстата: η=0,75.
Призначимо режим різання на поперечно-стругальному верстаті 7М36.
І. Вибираємо для стругання прохідний прямий різець.
Форму передньої грані вибираємо з [1] додаток 2 аркуш 5 ст. 358: плоска 9 (різець з твердосплавногю пластинкою для обробки чавуна).
Рисунок 1.1. Прохідний прямий різець
Решту геометричних параметрів вибираємо з [4] табл. 8.3 стр. 272:
Розміри різця 32×25×250 мм;
Кут в плані φ=45˚;
Кут в плані φ ́=45˚;
Головний задній кут α=8˚;
Допоміжний задній кут α ́=8˚;
Головний передній кут γ=12˚
Кут нахилу головного ріжучого леза λ=0;
Товщина пластинки 8 мм;
Довжина пластинки 18 мм;
Ширина пластинки;
Радіус заокруглення при вершині різця r = 2 мм.
Пластинку вибираємо із твердого сплаву ВК8(виходячи з умов роботи – перервне точіння) з [1] додаток 1 аркуш 1 ст. 352. Державка різця виготовляється із Сталі 45 ГОСТ 1050-88
ІІ Призначаємо режим різання.
Глибина різання дорівнює загальному припуску на обробку t=h=2,0 мм.
З [1] карта 95 ст. 169 вибираємо подачу для чистового стругання різцем з радіусом заокруглення при вершині r = 2 мм,S2x=0,6÷0,8 мм/n.хід.
Коректуємо знайдену подачу за паспортом верстата S2xд=0,75 мм/n.хід.
Призначаємо період стійкості різця Т=120 хв. і поправочний коефіцієнт на швидкість різання КТv=1.Величину допустимого зносу для данного рызця знаходимо в [1] додаток 3 ст. 370: hз=0,6÷мм.
Визначаємо швидкість головного руху різання, що допускається ріжучими властивостями різця, з [1] карта 98, ст. 173 при глибіні різання tдо 4,1 мм, подачіS2x до 0,76 мм і головному куті в плані φ=45˚:=40 м/хв.
Поправочні коефіцієнти в даній карті не приводяться отже, приймаємо її рівним одиниці.
Знаходимо кількість подвійних ходів.
Для поперечно-стругальних верстатів з гідравлічним приводом і безступінчатим регулюванням швидкості руху повзуна кількість подвійних ходів визначаєть за формулою:
К= , де=, m =; L=A+lпер.
Довжина ходу різця L=A+lпер. А=560мм – довжина загототовки. Перебіг різця знаходимо в [1] додаток 4 аркуш 7 ст. 379 при довжині стругання більше 300 ммlпер =75мм.
Оскільки відсутні повні паспортні діні верстата, то приймаємо середнє значення m=0,75 згідно [3] ст. 183.
Отже, обчислюємо кількість подвійних ходів
К= n.ходів/хв.
Оскільки привід верстата гідравлічний, то кількість подвійних ходів за хвилину не коректується за паспортом.
Отже встановлюємо Кд =36n.ходів/хв.
Знайдемо дійсну швидкість робочого ходу повзуна
Визначимо потужність, що затрачається на різання для чавуну з НВ=207, глибині різання до 2,8 мм, подачі до 1,2 мм/n.хід та швидкості до 41м/хв.:Nтабл. =1,7 кВт (з [1] додаток 18, аркуш 1, ст. 403).
Поправочний коефіцієнт на кут в плані φ=45˚ КφN =1.
Для того, щоб процес різання був можливим, потрібно, щоб виконувалася умова Nріз ≤Nд ·η;Nріз =Nтабл.=1,7 кВт
Nд ·η=7,5·0,75=5,625 кВт
1,7<5,625.
Отже призначений режим є можливий.
Визначаємо основний час на обробку за формулою
Т0 = В=100 мм
В1=t·ctgφ=2·ctg45˚=2 мм – бокове врізання різця
В2 =1…2=2 мм- боковий схід різця
Т0= 5,7 хв.
Таблиця 1.3. Режими різання на поперечно-стругальному верстаті
-
Вид обробки
Rz, мкм
t, мм
S2x, мм/n.хід
v, м/хв
K,n.ходів/хв
T0, хв
Стругання напівчистове
30
2
0.75
40
36
5.7
Призначимо режим різання на вертикально-фрезерувальному верстаті 6Р12Б.
І Фрезерування проводиться торцевою фрезою з зубами із твердого сплаву ВК6 (з [1] додаток 1 арк. 3 ст. 354).
Габаритні розміри фрези вибираємо з [2] табл. 76, мт. 245:
Діаметр фрези 250 мм, оскільки D≈1.6·B=1.6·150=240 мм;
Кількість зубів z=20шт;
Товщина фрези 75 мм;
Діаметр внутрішнього отвору 128,57 мм;
Кут нахилу зубів фрези до осі фрези ω0=10˚(з [2] табл. 83, ст. 250).
Рисунок 1.2. Торцева фреза
Кути заточки вибираємо з [2] табл.. 81, ст. 250:
Задній кут α=15˚;
Допоміжний задній кут α ́=20˚;
γ =0˚;
головний кут в плані φ=60˚;
φ0=45˚;
допоміжний кут в плані φ ́=5˚;
ширина перехідного леза при φ0рівна 1,5 мм.
Розміри пластинки з [2] табл. 2, ст. 145: ширина – 14 мм; довжина – 18 мм; товщина – 3 мм.
ІІ Призначимо режим різання
Глибина різання tрівна припуску на обробкуh: t=h=2,0 мм.
Призначаємо подачу на зуб з [1] карта 108, ст. 209
Sz=0.38÷0.48 мм/зуб.
Призначаємо період стійкості фрези [1] табл. 2 ст. 204.
Для торцевої фрези діаметром 250 мм Т = 240 хв.
Допустиме значення зуба знаходимо в [1] додаток 3 аркуш 3, ст. 327: hз=1,5÷2,0 мм.
Визначаємо швидкість головного руху різання, що допускається ріжучими властивостями фрези з [1] карта 114, ст. 220 – 221: v=102 м/хв (при подачі на зуб до 0,5 мм/зуб, глибині різанняtдо 3,5 мм і прийнятій вище фрезі).
Всі поправочні коефіцієнти на швидкість головного руху різання, за даних уиов фрезерування, рівні одиниці (KMv=Knv=KBv=Kφv=1).
Кількість обертів шпинделя, що відповідає даній швидкості обчислюється за формулою
n= = =129,94 об/хв.
Корегуємо дану частоту обертів шпинделя за паспортними даними верстату(знаходимо дійсне значення): nд= 125 об/хв.
Знайдемо дійсну швидкість головного руху різання за формулою:
n= = = 98,125 мм/хв.
Визначимо швидкість руху подачі:
vs=SM=Sz·z·nд=0.48·20·125=1200 мм/хв.
Корегуємо дану швидкість подачі за паспортними даними верстату: vsд=1000 мм/хв.
Визначаємо потужність, що затрачається на різання, з [1] карта 115 ст. 222-223: Nріз=11,0 кВт.
Для того, щоб процес різання був можливим необхідно, щоб виконувалась умова: Nріз ≤Nд ·η
Nд ·η=11·0,75=8,25 кВт.
11>8,25 – процес різання неможливий через перенавантаження верстата.
Необхідно зменшити кількість оборотів шпинделя, оскільки потужність різання прямо пропорційна до кількості обертів шпинделя.
Для цього визначимо коефіцієнт перенавантаження верстату за формулою:
Кп= = =1,33
Кількість обертів шпинделя обчислюємо за формулою
nl=80 об/хв..
Обчислюємо нову швидкість руху подачі
vs=SM=Sz·z·nд=0,48·20·80=768 мм/хв.
Корегуємо за паспортом верстату vsд=630 мм/хв.
Визначаємо потужність різання нового режиму з [1] карта 115 ст. 222-223: Nріз=6,6 кВт.
6,6 <8,25 – даний процес різання можливий.
Обчислимо основний час на обробку за формулою
Т0=
А=560 мм – довжина заготовки;
y=0.3·D=0,3·250=75 мм – величина врізання фрези при «зміщеному» фрезеруванні
Δ=1…5=3 мм – перебіг фрези.
Отже, Т0= = 1,01 хв.
Таблиця 1.4. Режим різання при фрезерування
-
Вид обробки
Rz, мкм
t, мм
v, м/хв
Vs, мм/хв
nд, об/хв
T0, хв
Фрезерування
30
2,0
98,125
630
80
1,01
Висновок
Ефективність фрезерування є значно більшою ніж стругання при обробці однієї і тієї ж деталі. Це випливає з того, що час затрачений на обробку при фрезеруванні значно менший (особливо при несиметричному, режим якого був призначений).
1. Матеріал пластинки – ВК ГОСТ 3882-68
2. Матеріал державки – Сталь 40 ГОСТ 1050-88
3. Припой – 168 ГОСТ 15527-70