Супутній екологічний або соціальний ефект (у грошовому виразі) від упровадження нового товару визначають за формулою

,

де P_c^t – екологічний або соціальний показник старого товару в році t в натуральному вимірі (наприклад, викиди в атмосферу, грунт, рівень радіоактивності, шуму, вібрації тощо); Р_н^t – те ж нового товару; С_од^pt – вартісна оцінка одиниці показника Р.

Економічний ефект від виробництва та реалізації інновації, що дає грошовий ефект, розраховують за формулою

,

де Е – сума ефекту від однієї інновації, грн.; В – сума грошових коштів, отримана від виробництва та реалізації інновації, грн.; К – інвестиції у виробництво та реалізацію інновації, грн.

Для порівняння економічної ефективності різних інновацій використовують коефіцієнт ефективності, який розраховують за формулою

,

де (В - К) – чистий прибуток, грн.

Коефіцієнт ефективності виробництва та реалізації інновації показує розмір чистого прибутку із однієї гривні інвестицій у виробництво та реалізацію інновації.

Для інновації у формі нової операції, яку використовують в середині фірми, економічний ефект визначають за формулою

,

де Е – сума ефекту, грн.; 3₀ – річні поточні затрати до упровадження нововведень, грн.; З₁ – річні поточні затрати після впровадження нововведень, грн.; К – інвестиції на виробництво та реалізацію даної інновації, грн.; 0,15 — нормативний коефіцієнт.

До поточних витрат включають зарплату працівників за час здійснення операції, нарахування на зарплату, амортизаційні нарахування на нову техніку, затрати на електроенергію.

Економічна ефективність придбання інновації означає отримання прибутку покупцем цієї інновації, тобто отримання ефекту від вкладення капіталу.

Економічну ефективність вкладення капіталу в інновацію покупцем визначають системою показників:

1. Терміном окупності інвестицій.

2. Річною або середньорічною рентабельністю інвестицій.

3. Розрахунковою нормою прибутку.

4. Чистою нинішньою вартістю.

5. Внутрішньою нормою рентабельності інвестицій.

Для врахування фактора часу минулі затрати приводять до майбутнього року запуску об'єкта в експлуатацію (або до року реалізації заходу чи розрахункового року) шляхом множення номінальних минулих затрат (З_н) на коефіцієнт нагромадження (К_н), який визначають за формулою

,

де  – ставка нагромадження в частках одиниці; t – кількість років між роком вкладення інвестицій та роком запуску об'єкта в експлуатацію (року реалізації заходу, чи розрахункового року);

Приведені до майбутнього періоду поточні затрати (З_пм) визначають за формулою

,

де К_д – коефіцієнт дисконтування.

,

де d – ставка дисконту, в частках одиниці.

Суму нагромадження (С_н) за складними відсотками розраховують за формулою

.

Суму дисконтування (С_д) розраховують за формулою

.

10.4. Ефект від виходу інноваційних технологій на зовнішній ринок

Результати інноваційної діяльності фірми на внутрішньому і зовнішньому ринках можуть бути представлені у вигляді передавання науково-технічних знань і досвіду, нових технологій або нових послуг. Передавання технологій можна здійснювати як в границях однієї країни, так і на міжнародному рівні. Для авторитету фірми та її персоналу важливий вихід на зовнішній ліцензований ринок.

Ліцензійна торгівляз’явилася порівняно недавно і є основною формою міжнародної торгівлі інноваціями. Вона включає угоди з ноу-хау, патентами на винаходи й іншими результатами інтелектуальної діяльності. Швидкий розвиток ліцензійних операцій визначається їх високою прибутковістю і тим, що ці операції менш ризиковані у порівнянні з безпосереднім інвестуванням.

Політику в галузі ліцензування розробляє керівництво фірми. Посередниками в торгівлі патентами і ліцензіями є ліцензійні або патентні агенти (брокери). Їх послугами користуються індивідуальні патентовласники, дрібні і середні фірми, які не займаються у великих масштабах науково-дослідницькою діяльністю.

У міжнародній торгівлі широко застосовують ліцензійні угоди, які передбачають комплексне передавання одного або кількох патентів і пов’язаних із ними ноу-хау. Цими угодами передбачено також інжинірингові послугиз організації ліцензійного виробництва, постачання обладнання тощо.

Типові ліцензійні угоди розробляють різні організації (комісії ООН, галузеві асоціації промислових фірм тощо).

В якості відшкодовування за використання предмета угоди ліцензіат платить певну винагороду, розміри якої визначають на основі фактичного економічного результату використання ліцензії (періодичні відсотки, участь у прибутку).

Періодичні відсоткові або поточні відношення (роялті) встановлюють у вигляді певних фіксованих ставок, їх виплачують ліцензіатом через визначені проміжки часу (щорічно, щоквартально, щомісячно або до певної дати).

У ліцензійній угоді можна обумовлювати мінімальну суму винагороди, яка в будь-якому випадку (успішної й неуспішної діяльності) повинна бути виплачена ліцензіатом. Твердо фіксовану в угоді суму ліцензійної винагороди називають паушальним платежем. Його встановлюють у випадках:

• передавання ліцензії разом із постачанням обладнання (ця угода носить разовий характер, що вимагає разового визначення її вартості);

• продажу ліцензії на базі секрету виробництва (як гарантія від збитків у разі розголошення секрету);

• труднощів переведення прибутків із країни ліцензіата.

Паушальний платіж можна проводити в разовому порядку на виплату, наприклад, 50% –після підписання угоди; 40%–після постачання обладнання й передавання технічної документації; 10%–після пуску обладнання.

Інноваційна технологія є специфічним товаром світового ринку і її розглядають з урахуванням:

• споживчої вартості;

• праці зі створення;

• процесу споживання технологічних знань.

На використання технології впливають темпи її старіння і швидкість розповсюдження, що зумовлює втрату додаткових доходів ліцензіата.

Виходячи з викладеного, формують ціну на ліцензію. Особливості її в наступному:

• ціна не визначає затрати праці на створення технології;

• граничною ціною ліцензії є частина додаткового прибутку, отриманого всіма ліцензіатами;

• ціна ліцензії є монопольною;

• ціна складається зі щорічних відрахувань від доходу ліцензіата протягом періоду дії угоди, тобто із роялті.

Найбільш розповсюджений розрахунок роялті у відсотках від вартості продажів ліцензійної продукції:

,

де R– річна сума роялті;S– вартість чистих продажів.

Одним із важливих показників якості науково-технічних розроблень є їх експортна конкурентоспроможність (Е_к), яку визначають за формулою

,

де N_п.з– кількість заявок на патенти, поданих за кордоном;N_п.в– кількість заявок на патенти, поданих в середині країни.

Якщо кількість закордонних заявок національних фірм значно перевищує кількість заявок, поданих в середині країни, то це свідчить про відставання рівня науково-технічних рішень у даній країні. Це виключає закордонне патентування частини національних винаходів.

Контрольні запитання

1. Розкрийте форми вираження соціального ефекту від упровадження новацій.

2. Перерахуйте показники екологічного ефекту новації.

3. Із яких складових формують економічний ефект?

4. За якими показниками рекомендує ЮНІДО оцінювати ефективність інноваційної діяльності інноваційної організації?

5. Які завдання необхідно вирішити в процесі аналізу ефективності інноваційної діяльності інноваційної організації?

6. Яких принципів необхідно дотримуватися при проведенні аналізу?

7. Перерахуйте основні етапи аналізу ефективності інноваційної діяльності.

8. У чому суть логістичного підходу при визначенні економічного ефекту від інноваційної діяльності?

9. Що включає принцип системного підходу при визначенні економічного ефекту інноваційної діяльності?

10. З якою метою проводять співставлення варіантів інноваційної діяльності?

11. Яка різниця між коефіцієнтом нагромадження і коефіцієнтом дисконтування?

12. Перерахуйте види ефекту від реалізації інновацій.

13. Як визначають інтегральний ефект?

14. Як визначають індекс рентабельності?

15. Як визначають норму рентабельності?

16. У чому суть ліцензійної торгівлі?

17. Які види винагород застосовують у міжнародній практиці за використання ліцензій?

18. Що таке роялті?

19. Що означає поняття "паушальний платіж"?

20. Перерахуйте особливості формування ціни на ліцензію.