- •1. Поняття світогляду, його структура.
 - •2. Історичні типи світогляду
 - •3. Філософія і світогляд.
 - •4. Функції філософії:
 - •5.Виникнення філософії. Специфіка філософського знання.
 - •6.Філософія і наукове знання
 - •7.Філософія Стародавньої Індії (осн.Школи)
 - •8.Соціально–етичні вчення Стародавнього Китаю.
 - •9. Характерні риси та періодизація античної філософії.
 - •10. Іонійська філософія
 - •11.Італійська філософія(школа елеатів, вчення Піфагора)
 - •12.Атомістичні вчення античності (Демокріт, Епікур).
 - •13. Проблеми пізнання і людина в філософії Сократа.
 - •14. Ідеалізм Платона.
 - •15. Філософія Аристотеля.
 - •16.Філософія римського періоду.
 - •17.Теоцентризм середньовіччя
 - •18. Номіналізм і реалізм про природу універсалій
 - •19. Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження.
 - •20. Натурфілософія Відродження.
 - •21.Проблема методу пізнання філософії Нового часу.
 - •22. Субстанція в філософії Нового часу
 - •23. Емпіризм і раціоналізм Нового часу.
 - •24. *Коперніканський переворот* у філософії і.Канта
 - •25. Метод і система філософії Гегеля.
 - •26.Антропологізм Фейєрбаха.
 - •27. Марксизм і сучасність
 - •28. Філософські ідеї в культурі кр
 - •29. Києво-могилянська академія
 - •30. Філософія Сковороди
 - •31.Філософська думка України 19 – поч. 20 ст
 - •32. Філософська думка Росії 19 – поч. 20с
 - •33.Філософія позитивізму. Різновиди неопозитивізму.
 - •34. Філософія екзистенціалізму
 - •35. Психоаналіз Фрейда
 - •36.Неотомізм і тейярдизм
 - •38.Поняття та основні форми буття.
 - •39.Філософське поняття матерії
 - •40. Природничонаукова картина світу
 - •41. Рух, простір і час як форми існування матерії.
 - •42.Виникнення свідомості. Її суть та структура
 - •43.Свідомість як функція головного мозку
 - •44.Діалектика як учення про універсальні зв*язки і розвиток.
 - •45.Філософське поняття закону. Класифікація законів. Закони діалектики.
 - •46.Діалектика єдності і боротьби протилежностей. Поняття «суперечність», їх різновиди.
 - •47.Діалектика кількісних і якісних змін
 - •48.Закон заперечення заперечення.
 - •49.Категорії діалектики, їх роль в пізнанні.
 - •50. Діалектика одиничного і загального.
 - •51. Категорії причини і наслідку. Принцип детермінізму.
 - •52. Необхідність і випадковість
 - •53. Зміст і форма.
 - •54. Система, структура, елемент.
 - •55. Сутність і явище
 - •56. Можливість і дійсність
 - •57. Пізнання як діяльність. Суб*єкт і об*єкт пізнання
 - •58. Чуттєве пізнання і його форми.
 - •59. Раціональне пізнання і його форми.
 - •60.Поняття істини, конкретність істини, критерії істини.
 - •61.Практика, її форми та роль в пізнанні
 - •62. Природа і суспільство. Матеріальне виробництво
 - •63. Спосіб виробництва та його структура
 - •64. Нтр. Сутність та основні напрямки
 - •65.Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість: основні форми та рівні.
 - •66.Форми наукового пізнання
 - •67. Методи емпіричного і теоретичного рівнів у науковому пізнанні світу.
 - •68. Поняття культура та цивілізація, цивілізаційний підхід у соціальній філософії
 - •69. Філософія техніки. Проблема людини в інформаційно-технічному суспільстві.
 
60.Поняття істини, конкретність істини, критерії істини.
Під істиною слід розуміти перевірену практикою відповідність змісту знань про предмети і явища, дійсності, достовірність знань про світ і про людину. Істина — це складний процес проникнення людини в сутність предметів, явищ, у якому знаходить свій вираз відповідність розумового образу об'єктивно існуючому процесу, а також цілеспрямоване відношення до нього суб'єкта, що пізнає.
Істина завжди конкретна. Абстрактної істини немає. Конкретність істини полягає насамперед у тому, що будь-яке наше знання є відображенням реально існуючої конкретної дійсності.
В істині варто виділити три її сторони. По-перше, істина має об'єктивний зміст, тому що в ній відбиті властивості, зв'язки предметів і явищ, що існують поза людиною. По-друге, істина містить в собі момент відносності, який полягає в тому, що ступінь достовірності, масштабність, глибина, багатогранність істинного знання завжди обмежений історичними умовами, рівнем пізнавальних здібностей, можливостей і засобів, а також характером і спрямованістю практичного і пізнавального відношення людини до світу. По-третє, істина містить в собі момент абсолютності, який полягає в тому,щов ньому має місце знання, достовірність якого, перевірена практикою, зберігається в процесі подальшого пізнання і практичного освоєння світу людиною.
61.Практика, її форми та роль в пізнанні
Практика – це діяльність, за допомогою якої людина змінює, перетворює світ. Людина як суспільна, матеріальна істота, що наділена свідомістю, змінює дійсний світ у трьох вимірах: 1) матеріально; 2) на певному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства та за допомогою і в межах відповідних суспільних відносин; 3) свідомо. Під практикою, перш за все, розуміється сукупна діяльність людства, весь його досвід у процесі історичного розвитку. Як за своїм змістом, так і за способом реалізації, практична діяльність має суспільний характер і виступає як цілісна система дій, є способом суспільного буття людини та специфічною формою його самоутвердження у світі. Основою практики є праця, матеріальне виробництво, в процесі якого людина змінює себе, а також у відповідності зі своїми цілями та інтересами природну та соціальну реальність. У понятті "форма практики" втілюється міра освоєння предмета. Можна виділити форми практики на основі взаємозв'язку теорії і практики. З цієї точки зору першою формою практики є зовнішня діяльність людини, що збігається з її соціальною поведінкою, з орієнтацією на здоровий глузд та певні соціальне визначені норми. Друга форма практики – власне предметно-перетворююча діяльність. що ґрунтується на емпірично-практичному досвіді. Тут практика збігається з практичним досвідом. Знання, що відповідають цій формі практики, відображають досвід як певну систему операцій з об'єктом. Третьою формою практики є практика у поєднанні з науковим знанням. Вона ґрунтується на теоретичному осягненні предмета, виступає як цілісність діяльних операцій, адекватних структур предмета, що визначені в теорії.
