Тема 4. Основи конституційного ладу України

План

1. Загальні засади державного ладу України

2. Принципи державного ладу України

3. Конституційно-правовий механізм Української держави

4. Основні функції Української держави

5. Поняття і принципи суспільного ладу України

6. Організаційна структура суспільного ладу України

7. Гарантії конституційного ладу України

1. Загальні засади державного ладу

Під конституційним ладом розуміється певна форма організації держави і суспільства, визначена і закріплена в конституційному порядку. Чинна Конституція України не дає узагальненого офіційного визначення змісту поняття конституційного ладу. Але це можна зробити на основі аналізу численних конституційних положень, що стосуються даного поняття.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, як про це записано в Основному Законі, належить виключно народові України і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (ст. 5).

За своєю сутністю конституційний лад являє собою певний тип конят итуційно-правових відносин, зумовлений рівнем розвитку суспільства і держави. Під цим кутом зору слід погодитися з думкою вчених, які вважають, що поняття конституційного ладу розвивається з категорії суспільного і державного ладу. З цього випливає, що конституційний лад опосередковується насамперед існуючим державним і суспільним ладом.

Державний лад – закріплена Конституцією України форма організації Української держави. Фактично це система конституційних принципів організації державної влади та здійснення владних повноважень.

Державний лад є багатогранним явищем. Водночас у кожній державі він має свої особливості. Це стосується і України. Її державний лад, по-перше, має значною мірою перехідний і змішаний характер, тобто знаходиться на стадії становлення.

По-друге, державний лад України характеризується утвердженням її як національної держави. Це виявляється насамперед у тому, що сучасне державотворення в Україні передбачає в своїй основі реалізацію багатовікової української ідеї – створення (поновлення, відродження) самостійної (незалежної, суверенної), соборної (єдиної, унітарної), вільної, демократичної, справедливої, правової, соціальної, розвинутої держави.

Відповідно до Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності корінних народів і національних меншин України.

Водночас Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за її межами. Державна мова в Україні, державні символи та інші інститути є за своїм походженням переважно національними інститутами етнічних українців.

По-третє, як свідчить процес державотворення останніми роками, Україна утверджується як європейська держава, якій притаманні істотні риси більшості європейських держав та держав світу. Вона значною мірою сприйняла багатовікові досягнення європейської наукової конституційної думки і практики в галузі державотворення. Зокрема, вчення, ідеї, положення про правову державу, верховенство права, поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, про демократію, парламентаризм, місцеве самоврядування, вибори, референдуми та інші форми прямого народовладдя, про конституційне судочинство, правосуддя тощо.

Зрештою, Україна з часу проголошення своєї незалежності виступає важливим міжнародним чинником, який впливає на інші держави й міжнародні організації та відповідно зазнає їхнього впливу.