Північна Америка Загальна характеристика

Америка – частина світу, що об’єднує два материка: Північну Америку та Південну Америку. До складу Америки часто виділяють також Центральну Америку, яку відносять або до Північної Америки, або до Південної Америки. Її межами є западина Бальсас в Мексиці (південний кордон Північної Америки) та південні окрайки Панамського перешийку (північний кордон Південної Америки.

Північна точка Північної Америки є мис Мерчісон на півострові Бутія (71°50’п.ш.), західна – мис Принца Уельського на Алясці (168°40’з.д.), східна – мис Чарльза на Лабрадорі (55°40’з.д.).

Якщо за південний кордон материка прийняти Панамський перешийок, по площа материка складає 20 360 тис. км². До Північної Америки відносять Гренландію (2176 тис. км²), Канадський Арктичний архіпелаг (1300 тис. км²), острови Карибського регіону (2400 тис. км²) та ін..

На протязі геологічної історії зв’язки між Північною та Південною Америкою були нестійкими, і розвиток природи кожного материка відбувався самостійно. Наслідком цього є індивідуальність плану їх геологічної будови, яка виражається наявністю у кожного із них самостійних древніх ядер та обрамляючих їх більш молодих складчастих структур. Континентальні зв'язки між материками в даний час настільки слабкі, що ніякої спільної структури географічної зональності не існує; кожен материк має своєрідний і цілком завершений план географічної зональності, що включає зони приокеанічних і внутрішньоматерикових секторів.

Обидва материка все ж таки мають і ряд спільних природних особливостей.

Північну і Південну Америку об’єднує наявність єдиної гірської системи – Кордильєр. Завдяки існуванню цієї системи, обом материкам властива меридіональна спрямованість основних елементів орографії та асиметричність, в чому проявляється основна відмінність їх від плану орографічного будови Євразії. На противагу Євразії, центральні та східні частини цих материків являють собою або рівнини, або плоскогір'я, тоді як західні краї мають гірський рельєф.

Кордильєри є мостом між двома материками, який полегшує обмін флори і фауни, завдяки чому між Північною і Південною Америкою спостерігаються певні риси подібності в флористичному і фауністичному складі. Але ці схожості не дозволяють ще говорити про спільність їх флори і фауни. У цьому відношенні Північна Америка має набагато більше спільного з Євразією, з якою вона була пов'язана протягом тривалого періоду.

Найбільш істотні відмінності між материками визначаються їх географічним положенням. Більша частина Північної Америки розташовується в холодному і помірному термічних поясах, тоді як Південна Америка лежить переважно в жаркому поясі. Цим пояснюються великі відмінності в характері зональних компонентів природи материків. У Північній Америці найбільшу територію займають зони тундри і лісів помірного поясу, в Південній Америці – зони екваторіальних лісів і саван.

Нарешті, необхідно звернути увагу на характер географічних зон в Північній Америці. Майже у всій східній частині материка (на заході зональність видозмінена впливом рельєфу Кордильєр) зони мають простягання з північного заходу на південний схід, а в південній частині – навіть з півночі на південь. Однією з чудових особливостей фізичної географії Північної Америки є широкий розвиток зон, що простягаються у меридіональному напрямку. Причиною цього може бути своєрідна конфігурація, розміри і будові поверхні материка.

Більшу частину материка займають території Сполучених Штатів Америки (з Аляскою більше 9,3 млн. км²) і Канади (близько 10,0 млн. км²). Значно менша площа Мексики (близько 2,0 млн. км²). Крім цих держав, у Північній Америці є володіння Данії (острів Гренландія) і Франції (острови Сен-П'єр і Мікелон).