Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції заоч (без 2 тем) (1).docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
120.98 Кб
Скачать

2.2. Соціальна держава

Соціальна держава (держава загального добробуту) – це правова демократична держава, в якій кожному громадянинові гарантований гідний рівень життя та вільний розвиток.

Першою програмою соціальної держави (держави загального добробуту) вважається система національного соціального забезпечення, введена Бісмарком в Германії в 1880-і роки.

Держава розглядається як головний агент розподілу суспільного продукту на користь всіх членів суспільства. Сучасним прикладом реалізації ідеалу соціальної держави можна вважати країни Скандинавії (так звана «шведська модель»), Фінляндію, Нідерланди, Канаду і Нову Зеландію.

Противники вважають, що держава загального добробуту приводить до падіння ефективності економіки і несе в собі ризик втрати населенням політичних свобод.

Задачі соціальної держави:

попередження та пом’якшення соціальних ризиків і негативних наслідків ринкових процесів;

забезпечення умов для реалізації конституційних прав і свобод людини;

проведення активної державної соціально-економічної політики;

забезпечення високого рівня та якості життя населення, соціального захисту, рівних можливостей для самореалізації людини;

оптимізація відносин державних інститутів і суспільства для досягнення соціальної стабільності, підвищення соціальної активності та забезпечення вільного розвитку особистості.

Основними правилами, які визначають дії держави в сфері соціально-економічної політики, є принципи соціальної держави:

1. Соціальної справедливості. Забезпечує рівні права громадян при реалізації їх прав і гарантій.

2. Соціальної рівності. Гарантує людині право вільного вибору виду діяльності, способу життя та інших свобод.

3. Соціальної безпеки. Спрямований на попередження соціальних ризиків і загроз.

4. Соціальної солідарності. Забезпечує соціальну підтримку кожному громадянину через перерозподіл благ між багатими і бідними.

5. Соціальної відповідальності. Передбачає чітке визначення та розподіл сфер відповідальності всіх рівнів влади і управління, соціальних партнерів, суспільства та кожного громадянина.

Критерії соціальної держави:

забезпечення дотримання прав і свобод людини, стандартів гідного життя;

соціально орієнтована структура економіки із значною часткою власності держави;

демократична організація державної влади;

розвинене соціальне законодавство;

достатній економічний потенціал, який дозволяє перерозподіляти доходів, не ущемляючи істотно положення власників;

широке використання соціального діалогу при прийнятті рішень в сфері соціального управління; надання переваги в соціальних відносинах договірним (мирним) засобам вирішення соціальних конфліктів;

забезпечення балансу інтересів особи, суспільства і держави, їх взаємна відповідальність.

Функції соціальної держави:

1. Адміністративно-правова. Законодавче та нормативно-правове регулювання соціальних процесів, визначення та регламентація соціальних прав громадян і соціальної відповідальності держави, контроль за додержанням прав і свобод громадян, реалізацією законодавства України.

2. Захисна. Створення механізму захисту людини від реальних, потенційних ризиків та їх наслідків, від наявних та можливих порушень прав і свобод особистості; від злочинних посягань на життя, здоров’я, власність, честь і гідність людини; забезпечення компенсації соціальних і економічних втрат громадян на підставі механізмів відшкодування шкоди.

3. Стимулююча. Застосування комплексу заходів спрямованих на заохочення до розвитку власних можливостей людини, досягнення високої якості життя та підвищення соціально-економічної активності населення.

4. Організаційна. Розвиток соціальної сфери, модернізація невиробничих галузей та соціальної інфраструктури (освіти і науки, охорони здоров’я, культури, навколишнього середовища).

Суб’єкти соціальної держави є громадяни України та їх об’єднання, органи державної влади та місцевого самоврядування, роботодавці.