Ліберальна позиція

Ліберальна позиція зводиться до виправдання, обґрунтування, пропаганди трансплантації як нового напрямку в медицині. Як характерний приклад ліберального обґрунтування донорства може бути приведена концепція «фізіологічного колективізму», розроблена в 20-і роки А. Богдановим, організатором першого у світі Інституту переливання крові. Відповідно до цієї концепції, донорство — це не тільки нова етична, але і соціальна норма, а переливання крові — один зі способів «братання людей» (буквального) і створення з окремих індивідуумів суспільства як (знову ж буквального) «єдиного соціального організму».

Сучасні трансплантологи не створюють утопічних концепцій, але прагнуть вийти на рівень етичних правил і норм своєї діяльності. Різні форми рекомендацій і правил, що приймають фахівці-трансплантологи у межах ліберальної позиції, мають своєю фундаментальною підставою два принципи антропоцентризму. Перший стосується натуралистично-прагматичного розуміння людини, другий — завершення життя (заперечення безсмертя душі).

Розширення практики трансплантації ліберальні ідеологи зв'язують з подоланням «міфічного відношення до серця, як умістищу душі» і символові людської ідентичності, з подоланням відносини до смерті як «перехідному станові». Вони бачать прямий зв'язок між прогресуючим розвитком трансплантації і подоланням суспільного психологічного бар'єра у вигляді традиційно-релігійної культури з її системою ритуалів і відношенням до смерті. Вони думають, що успіх трансплантології можливий тільки за умов «підготовленої суспільної думки, що визнає безумовність гуманістичних цінностей по всьому колу питань практики трансплантації органів». Серед безумовних гуманістичних цінностей особливо виділяються наступні три: «добровільність, альтруїзм, незалежність».

Особливе місце в ліберальній біоетиці займає поняття «анатомічні дарунки». Підкреслюючи «дарственність», тобто безплатність «анатомічних дарунків», ліберальна біоетика намагається перебороти і виключити можливі економічні мотиви даного вчинку. Включення будь-якої форми економічного розрахунку означає втрату морального статусу «дарування». Проте, ліберальна биоэтика представлена і спробами об'єднання «економічної вигоди» і «гуманності». Широко відомий аргумент, що висока ціна органів, що у стані заплатити підприємці, забезпечить донорам країн «третього світу» нормальний рівень життя і врятує багатьох людей від голоду. У ряді подібних аргументів виявляється і наступне судження: «Не повинне заборонятися оплата розумних витрат за медичні послуги, зв'язані з наданням донорського органа (але не за орган)».

«Розумність витрат» і гуманність цілей трансплантації можуть не викликати сумнівів. Але засоби її реалізації, що припускають економічні відносини по типу «купівлі-продажу», включаючи і їхні перетворені форми («дарування»), неминуче применшують її етичний зміст. Кантовський критерій етичності — розгляд людини як «мети», а не як «засобу» — незрівняний з подібною економічною розумністю і доцільністю.