МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Ужгородський національний університет

Кафедра міського будівництва і господарства

Методичні вказівки з оформлення курсового проекту з курсу металеві конструкції

для студентів спеціальності 7.092103 “Міське будівництво і господарство” денної та заочної форми навчання.

Ужгород – 2005

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Металеві конструкції” для студентів спеціальності 7.092103 “Міське будівництво і господарство” денної та заочної форми навчання.

Автор: В. Ф. Мелентьєв, ст. викладач.

Рецензент:   В. В. Різак, канд. техн. наук, доцент.

Відповідальний за випуск: М. Р. Хархаліс - завідувач кафедри міського будівництва і господарства, канд. фіз‑мат. наук, доцент.

Рекомендовано до друку методичною комісією інженерно-технічного факультету.

Протокол № , від “ “ _____2005 р.

Мета курсового проекту – ознайомити студентів з існуючими методами розрахунку металевих конструкцій, розрахунком їх з’єднань, основами проектування допоміжних і головних балок, а також центрально стиснених колон балочних кліток.

Розрахунково-конструктивна частина проекту складається з розрахунку конструктивних елементів робочої площадки: настилу, допоміжної і головної балок складеного перерізу, колони і вузлів, а також конструювання окремих елементів та вузлів.

У графічній частині роботи розробляються маркірувальна схема площадки, головна балка і колона, а також вузли з’єднання головної балки з допоміжною; спирання головної балки на колону і технічна специфікація сталі на маркірувальні елементи.Графічна частина виконується на аркуші формату А1.

СКЛАДАННЯ СХЕМ ПЛАНУВАННЯ БАЛОЧНОЇ КЛІТКИ

Балочні клітки перекрить будівель складаються з робочого настилу (металевого або залізобетонного),балок настилу, допоміжних і головних балок, також колон, що сприймають навантаження від робочих площадок і передають його на фундаменти.

Балки, що безпосередньо спираються на колони і передають на них навантаження, називаються головними; решта балок, що входять до складу балочної клітки, - балками настилу і допоміжними (другорядними) балками.

Нормальний тип балочної клітки складається з головних балок і допоміжних, що спираються на них і безпосередньо утримують настил. При цьому допоміжні балки називаються балками настилу і розміщуються перпендикулярно до головних балок(рис.1,а,б).

Ускладнений тип балочної клітки утворюється системою головних і двох видів допоміжних балок (рис1.в).

У цьому випадку балки настилу, що є допоміжними балками другого порядку, розміщуються паралельно до головних балок і передають навантаження на допоміжні балки першого порядку.

В обох типах балочних кліток головні балки і допоміжні балки першого порядку звичайно проектуються розрізними, балки настилу можуть бути розрізними і нерозрізними.

Балки настилу і допоміжні балки проектуються з прокатних профілів(двотаврів). Головні балки проектуються складеного перерізу, утворюваного листами, з’єднаними між собою зварюванням, рідше – клепанням.

З’єднання головних і допоміжних балок між собою можуть бути: поверхові, в одному рівні і понижені (рис.2). Найпростішим у виготовленні та монтажі є поверхове з’єднання (рис.2,а), коли балки спираються безпосередньо одна на одну. Таке з’єднання доцільне для нормальної балочної клітки, але потребує підвищеної будівельної висоти перекриття.

П

3

ри з’єднанні в одному рівні (рис.2,б,г) верхні полички головної балки і допоміжних балок першого порядку суміщаються на одній відмітці, що дає змогу в межах заданого габариту перекриття збільшити висоту головних балок. Таке рішення рекомендується використовувати в обох типах балочних кліток – нормальному і ускладненому.

Понижене з’єднання (рис. 2, в) застосовується в ускладненій балочній клітці, при цьому верхній пояс балок настилу, що поверхнево спираються на допоміжні, розміщуються в одному рівні з верхнім поясом головної балки, а допоміжні – приєднуються до головної в межах її висоти.

Р

4

ис.1. Типи балочних кліток: а, б - нормальний; в - ускладнений; ГБ – головні балки; ВБ – допоміжні балки першого порядку; ВН – балки настилу.

Штаба

Рис.2. З'єднання балок

Крок балок настилу визначається несучою здатністю і потрібною жорсткістю настилу і становить звичайно 0,6...2 м для сталевого настилу і 1,5...3 м для профільованого настилу та настилу з залізобетонних плит.

5