5.Оформлення розрахунково-графічного завдання

Розрахунково-графічне завдання складається з розрахунково-пояс­нювальної записки та графічної частини.

Розрахунково-пояснювальна записка містить весь текстовий мате­ріал: вихідні дані завдання, розрахунки конструктивних елементів балочної клітки, вузлів та ін. Текст обов'язково ілюструється основ­ними схемами та ескізами, що пояснюють виконані розрахунки. В кінці дається список використаної літератури.

Розрахунково-пояснювальная записка виконується чорнилами, а ри­сунки - олівцем.

Обсяг графічної частини завдання визначається половиною аркуша стандартного розміру (формат II). Креслення виконуються олівцем, у єдиній формі.

1.План балочної клітки (конструктивно-маркірувальна схема) з необхідними розмірами, які розмішуються у верхньому лівому кутку. Під планом праворуч розміщують схеми поздовжнього та поперечного перерізів .На схемі вказують осі і прив'язки елементів до них, а також інші розміри, необхідні для детальної розробки еле­ментів. На розрізах показують всі вертикальні розміри та висотні від­мітки. На цих схемах прописними буквами українського алфавіту маркіруються елементи балочної клітки. Наприклад, допоміжна балка може позначатися маркою А1, головна балка—А2; колона—А3 і. т.д. Однією маркою позначаються тільки однакові елементи. Масштаб схем 1:200.

2. Конструкція головної балки з кресленням фасаду, планів верх­нього (зверху від фасаду) і нижнього (знизу від фасаду) поясів і трьох характерних перерізів із вказанням кріплення допоміжних балок до головної балки. При довгих балках дозволяється креслити половину головної балки (відправний елемент).

Деталі кожного елементу площадки (поясу, стінки, полички, ребра жорсткості та ін.) позначаються цифрами за ступенем їх вагомості. Позначення деталей на елементах балочної клітки має бути наскрізним, тобто, якщо, наприклад, позначення деталей головної балки закінчує­ться цифрою 8, то позначення деталей наступного елемента, наприклад, колони, слід починати з цифри 9. Масштаб 1:20.

3. Конструкція колони в двох проекціях (фасад і вид збоку). Оголовок і база колони розробляються в трьох проекціях. Розрив кон­струкції стержня колони ( а також головної балки) на кресленні не допускається.

На всіх кресленнях проставляються необхідні розміри.

Масштаб 1:20(1:25).

4. Складається специфікація елементів на допоміжну і головну балки та колону, а також таблиця відправних марок. У специфікації вказується марка сталі, що застосовується.

5.Примітки до графічної частини, де відмічаються матеріали конструкцій, типи електродів, висота зварних швів, діаметри болтів та ін.

Наближене розташування матеріалу на аркуші, форма специфікації і форма таблиці відправних марок дано у дод. 15.

43

Список літератури

1.Беленя Е.И. Металические конструкции. – М. : Стройиздат, 1986.

2. Мандриков А.П. Примеры расчета металлических конструкций. – М.: Стройиздат, 1991. – 431с.

3. Строительные нормы и правила. Стальные конструкции. Нормы проектирования. СНиП П – 23 – 81^*. – М.: Стройиздат, 1988,1990.

4. Расчет и проектирование рабочих площадок промышленных зданий: Учеб. пособие./ В.В.Трофимович , А.А.Нилов, В.А. Пермяков. – К.: КИСИ, 1983.

5. Нилов А.А., Пермяков В.А., Прицкер А.Я. Стальные конструкции производственных зданий: Справочник. - К.: Будивэльник, 1986.

6. Строительные нормы и правила. Нагрузки и воздействия. СНиП 2.01.07 – 85. – М.: Стройиздат, 1987.

44