- •Національний транспортний університет
- •© В.П. Матейчик, м.В. Половко г.Ф. , і.В. Самойленко, т.М. Пальчик. В.С. Гринчук
- •Мета та завдання лабораторних занять:
- •Зміст лабораторних занять та форма контролю
- •Оцінювання знань студентів під час
- •Загальні положення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Прилади й обладнання
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Рекомендована література
- •Порядок виконання роботи
- •Дослідження природного освітлення лабораторії
- •Дослідження природного освітлення лабораторії
- •Дослідження залежності штучного освітлення (місцевого чи комбінованого) від висоти розміщення світильника місцевого освітлення
- •Порівняльний аналіз освітленості від ламп люмінесцентної та розжарювання
- •Порівняння освітленості люмінесцентної лампи та лампи розжарювання
- •Лабораторна робота № 2
- •На робочих місцях»
- •Загальні положення
- •Відносна вологість за статичним психрометром, %
- •Відносна вологість за аспіраційним психрометром м-34, %
- •Абсолютна і відносна вологість за статичним психрометром, %
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Рекомендована література
- •Звіт про виконання лабораторної роботи № 2
- •1. Дослідження вологості у виробничих приміщеннях
- •1.1Визначення вологості гігрометром психрометричним типу вит-1
- •1.2 Визначення вологості аспіраційним психрометром типу м – 34
- •2. Визначення рухомості повітря на робочому місці
- •3. Аналіз метеорологічних умов за результатами вимірювань і розрахунків ( висновки )
- •Страхові випадки (зокрема)
- •Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •Методика розслідування нещасних випадків
- •Складання акту про нещасний випадок на виробництві
- •Пояснення щодо заповнення акту за формою н-1
- •Класифікатор подій , причин та обставин нещасного випадку
- •1.Вид події, що призвела до нещасного випадку
- •2.Причини настання нещасного випадку
- •3.Обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку
- •Запитання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Про виконання практичної роботи
- •« Розслідування та облік нещасних випадків
- •На виробництві»
- •Акт № ___ про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Лабораторна робота № 4 "вивчення конструкції та принципу дії вогнегасників"
- •Загальні положення
- •Будова та принцип дії вогнегасників
- •Технічні характеристики хімічних пінних вогнегасників
- •Технічні характеристики порошкових вогнегасників
- •Технічні характеристики повітряно-пінних вогнегасників
- •Технічні характеристики вуглекислотних вогнегасників
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •1.Перевірка придатності вогнегасника охп-10
- •2.Перевірка вогнегасника оу-2
- •Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 5 «дослідження шуму й акустичної ефективності засобів звукоізоляції»
- •1. Загальні відомості
- •Класифікація шуму
- •Нормування шуму
- •Методи захисту від впливу шуму
- •2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання досліджень
- •Підготування приладу вшв-003 до роботи і проведення вимірів
- •Визначення акустичної ефективності звукоізолюючих кожухів
- •Протокол результатів вимірів
- •4. Вимоги безпеки при виконанні досліджень
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях (дсн 3.3.6.037-99)
Абсолютна і відносна вологість за статичним психрометром, %
Температура вологого термометра t, °С (К) |
Температура сухого термометра t,°С (К) | ||||||||||
14 (287) |
15 (288) |
16 (289) |
17 (290) |
18 (291) |
19 (292) |
20 (293) |
21 (294) |
22 (295) |
23 (296) |
24 (297) | |
1 2 |
1 2 |
1 2 |
1 2 |
1 2 |
1 2 |
1 2 |
1 2 |
1 2 |
1 2 |
1 2 | |
18 (291) |
12,8 62 (1280) |
14,7 71 (1470) |
16,6 80 (1660) |
18,6 90 (1860) |
20,6 100 (2060) |
- - |
- - |
- - |
- - |
- - |
- - |
19 (292) |
12,0 55 (1250) |
13,9 63 (1390) |
15,8 72 (1580) |
17,8 81 (1780) |
19,9 90 (1990) |
22 100 (2200) |
- - |
- - |
- - |
- - |
- - |
20 (293) |
11,2 48 (1120) |
13,1 55 (1310) |
15,0 64 (1500) |
17,0 73 (1700) |
19,1 81 (1910) |
21,2 91 (2120) |
23,4 100 (2340) |
- - |
- - |
- - |
- - |
21 (294) |
10,4 42 (1040) |
12,3 50 (1230) |
14,2 57 (1420) |
16,2 65 (1620) |
18,3 73 (1830) |
20,4 82 (2040) |
22,6 91 (2260) |
24,9 100 (2490) |
- - |
- - |
- - |
22 (295) |
9,6 36 (960) |
11,5 43 (1150) |
13,4 51 (1340) |
15,4 58 (1540) |
17,5 66 (1750) |
19,6 74 (1960) |
21,8 82 (2180) |
24,1 91 (2410) |
26,5 100 (2650) |
- - |
- - |
23 (296) |
8,8 31 (880) |
10,7 38 (1070) |
12,6 45 (1260) |
14,6 52 (1460) |
16,7 59 (1670) |
18,8 67 (1880) |
21,0 75 (2100) |
23,3 83 (2330) |
25,7 91 (2570) |
28,1 100 (2810) |
- - |
24 (297) |
8,0 27 (800) |
9,9 33 (990) |
11,8 40 (1180) |
13,8 46 (1380) |
15,9 53 (1590) |
18,0 60 (1800) |
20,2 68 (2020) |
22,5 75 (2250) |
24,9 83 (2490) |
27,3 91 (2730) |
29,9 100 (2990) |
25 (298) |
7,2 23 (720) |
9,1 29 (910) |
11,0 35 (1100) |
13,0 41 (1300) |
15,1 48 (1510) |
17,2 54 (1720) |
19,4 61 (1940) |
21,7 68 (2170) |
24,1 76 (2410) |
27,0 85 (2700) |
29,1 92 (2910) |
Рисунок 2. Графік залежності частоти обертання чашечок n анемометра
МС-13 від швидкості повітря V.
Рисунок 3. Графік залежності частоти обертання n крильчатого анемометра АСО-3 від швидкості повітря в межах 0,3….1,0 м/с.
З практики відомо, що одна і таж температура повітря при різних поєднаннях його з іншими параметрами неоднаково діє на організм. І, навпаки, різні температури повітря при відповідному поєднанні вологості і його рухомості можуть викликати однаковий тепловий ефект організму. В зв’язку з цим введено поняття ефективної і ефективно-еквівалентної температури. Під ефективною температурою (ЕТ) розуміють таку температуру насиченого нерухомого повітря (вологість 100%), яка спричиняє таку ж охолоджуючу дію, як і повітря з заданими значеннями повітря і вологості. Під ефективно-еквівалентною температурою (ЕЕТ) розуміють температуру насиченого нерухомого повітря, яке спричиняє таку ж охолоджуючу дію на організм, як і повітря із заданою температурою, вологістю і рухомістю.
Використовуючи одержані дані температури, визначені вологим і сухим термометрами психрометра, і рухомістю повітря, необхідно визначити ЕТ і ЕЕТ по монограмі (рисунок 4) і оцінити їх відповідність комфортним умовам.
Для прикладу визначимо ЕТ і ЕЕТ за показаннями термометрів психрометра: вологого – 14,2°С (287,2 К), сухого – 24,4°С (297,4 К), рухомість повітря 1,5 м/с. З’єднуючи лінійкою на номограмі (рисунок 4) точки з відповідними температурами (штрихова лінія на рисунку 4) знаходимо на перетині з кривою (V=0) ЕТ=20,3°С (293,3 К), а на перетині штрихової прямої з кривою, якій відповідає V=1,5 м/с, ЕЕТ=18,4°С (291,4 К). Обидві точки температури містяться в комфортній зоні.
Рисунок 4. Номограми для визначення ефективної і ефективно-еквівалентної температур.
Оформлюючи звіт вказують мету і задачі роботи, прилади, які використовують, описують процес визначення абсолютної і відносної вологості, рухомості повітря, складають протоколи спроб і аналізують отримані результати.