2. Визначення рухомості повітря на робочому місці

Для виконання роботи використовують наступні прилади і обладнання: анемометр чашечний чи крильчатий; штатив; лінійка довжиною 50 см чи 1 м; секундомір.

Анемометр чашечний МС-13

Рухомість повітря вимірюється чашечним або крильчатим анемометром. чашечним анемометром вимірюють швидкість повітря від 1…20 м/с. Він складається з хрестовини з чотирма полими напівпарами, яка встановлена на осі, що обертається, зв’язаної з лічильником частоти її обертання.

Крильчатим анемометром вимірюється швидкість повітря 1…10 м/с. Він складається з крильчатки, встановленої на горизонтальній осі, яка з’єднана з лічильником частоти обертання крильчатки.

Проведення вимірів. Швидкість повітряного потоку, яка створюється вентилятором, вимірюється на відстані 0,5; 1; 1,5; 2; 2,5 і 3 м між анемометром і вентилятором. Вісь вентилятора повинна співпадати з площиною хрестовини чашок та віссю крильчатки. Коли чашки чи крильчатка матимуть постійну частоту обертання, вмикається лічильник (натисненням на важильок збоку лічильника) і одночасно секундомір. Вимірювання триває 60 чи 100 секунд. Потім лічильник вимикають, робиться відлік показів, які заносяться в протокол № 2. Після цього визначають різницю показів лічильника до і після вимірювання, частоту обертання чашечок чи крильчаток. За графіком на рисунках 2 і 3 знаходять швидкість, яка відповідає цій частоті обертання. Число спроб у кожному положенні вентилятора повинно бути не менше трьох.

За отриманими результатами оформлюється протокол № 2.

Анемометр ___________________________________

(вказати тип)

Протокол №2

№ спроби	Відстань до вентилятора, см	Відлік за шкалами		Різниця відліків	Тривалість спроби, с	Частота обертання, с-1	Швидкість руху повітря, м/с
		до спроби	після спроби
1.
2.
3.

3. Аналіз метеорологічних умов за результатами вимірювань і розрахунків ( висновки )

1.

2.

3.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

НА ВИРОБНИЦТВІ

Мета та завдання роботи:

- знати порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;

- набуття практичних навичок проведення процесу розслідування

та документальне оформлення результатів розслідування у відповідності із Порядком розслідування

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» розслідування нещасних випадків на виробництві виконується у Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою № 1232 Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р.

Дія цього Порядку поширюється на:

• власників підприємств або уповноважені ними органи (далі роботодавці);

• працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем;

• фізичних осіб – підприємців;

• членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства (далі – особи, що забезпечують себе роботою самостійно);

• працівників дипломатичної служби під час роботи у закордонній дипломатичній установі України та осіб, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, МНС, Держспецзв'язку, Держтехногенбезпеки.

Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, визначається МОНмолодьспортом за погодженням з відповідним профспілковим органом;

Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з вказаним Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

ПІДСТАВИ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушко­джень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обморо­ження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані вна­слідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (ле­гшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки зникнення чи смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.