Лабораторна робота № 4 "вивчення конструкції та принципу дії вогнегасників"
Мета роботи:
ознайомитися з будовою, технічними характеристиками вогнегасників;
вивчити принцип дії сучасних вогнегасників (вуглекислотних, пінних, порошкових);
навчитися використовувати вогнегасники.
Для формування вмінь необхідно знати:
основні причини пожеж;
суть процесу горіння, умови, необхідні для горіння речовин;
типи вогнегасників, їх будову та принцип дії;
Загальні положення
Всі працівники зобов’язані знати та неухильно виконувати правила пожежної безпеки, з якими їх знайомлять у процесі проведення протипожежних інструктажів.
З робітниками підприємств проводиться пожежо-технічний мінімум, де їх знайомлять з методами гасіння пожеж і обладнання, що використовується для цього та первинними засобами пожежегасіння. Для ліквідації загоряння, попередження пожеж та вибухів на кожному підприємстві, що має пожежо- та вибухонебезпечні процеси(категорія А, Б, В, Є), розробляється план пожежо-технічних заходів, в якому передбачається: порядок оповіщення керівників підприємств та виклик пожежних підрозділів; перелік пожежо- та вибухонебезпечних приміщень та обладнання, можливі причини пожежі та вибуху; дії персоналу підприємств щодо попередження пожежі або вибуху, а також способи та засоби їх ліквідації; порядок та способи евакуації персоналу та обладнання.
Для гасіння пожеж застосовують воду, водяні емульсії, галогенові вуглеводні, хімічну та повітряно-механічну піну, водяну пару, діоксид вуглецю, інертні гази, порошки.
Вогнегасний ефект води полягає в змочуванні поверхонь зволоженні та охолодженні речовин, що горять, механічному збиванні полум’я струменем води.
Водою не можна гасити рідкі горючі речовини, електроустановки, що перебувають під напругою, лужні метали.
Для гасіння невеликих займань, а також за неможливості використання води, застосовуються ручні та пересувні вогнегасники, пісок або тирсу, насичену 15%-ним розчином кальцинованої соди, азбестові полотна, повстяні мати, кошми та ін.
Будова та принцип дії вогнегасників
Пожежу найлегше ліквідувати в початковій стадії. Успішна ліквідація займань можлива тільки в результаті чітких та швидких дій. Для цього треба знати будову, принцип дії вогнегасників та вміти ними користуватися.
На підприємствах застосовуються такі вогнегасники: хімічно-пінні ОХП-10, ОПМ, ОП-9ММ, ОХВП-10; вуглекислотні ручні ОУ-2, ОУ-3, УП-5, ОУ-8, а також пересувні ОУ-25, ОУ-25, ОУ-80, УП-2М; повітряно-пінні ОПК-1,5, ОВП-5, ОВП-10, порошкові ОП-1Б, ОП-2Б, ОП-5С, ОП-10.
Пінний вогнегасник ОХП-10 (рис.1) є на всіх автопідприємствах, а також широко застосовуються на будівництвах, складах, у побутових будівлях та ін.
Піна може утримуватися і на вертикальній поверхні. Маючи малу питому вагу, вона плаває на поверхні легкозаймистих і горючих рідин. Завдяки цьому пінні вогнегасники використовують для гасіння вогнищ не тільки твердих речовин, а й горючих легкозаймистих рідин. Але при цьому слід пам'ятати, що піна є провідником електричного струму і тому гасити пожежі електроприладів та електричної мережі категорично забороняється.
Не можна також гасити піною натрій і калій, тому що вони при взаємодії
з водою, що міститься у піні, виділяють кисень, який посилює горіння.
Піну не можна використовувати для гасіння спиртів і ацетону, тому що під час їх горіння виділяється велика кількість теплоти, через що піна руйнується. Окрім цього, спирт і ацетон енергійно віднімають воду від піни, цим самим руйнуючи її.
Заряд хімічних пінних вогнегасників складається з двох частин: лужної та кислотної.
Лужна частина являє собою водний розчин бікарбонату натрію. У лужному розчині міститься невелика кількість лакринового або солодового екстракту, що сприяє утворенню стійкої піни. Кислотною частиною заряду зазвичай є сірчана кислота у суміші з сірчанокислим окисним або хлорним або сірчанокислим залізом і та ін.
Хімічні реакції:
Вогнегасник ОХП-10 являє собою циліндричний корпус (резервуар), вкритий всередині антикорозійним покриттям.
У корпус наливають лужну частину заряду. Кислотна частина заряду знаходиться у поліетиленовій колбі, що зачиняється гумовою пробкою.
Корпус вогнегасника закритий стальною кришкою. До неї прикріплений шток, із спеціальною ручкою для приведення в дію вогнегасника.
Кислотна частина заряду знаходиться у поліетиленовому стакані місткістю 450 см3. Лужна частина заряду розчинюється у 8,5 л води та заливається у корпус вогнегасника.
У верхній частині корпусу знаходиться впорскуючий штуцер і мембранний запобіжник. Для прочищення штуцера до рукоятки вогнегасника прикріплюють шпильку або цвях.
Для приведення вогнегасника в дію необхідно зробити таке:
прочистити штуцер сприску;
повернути рукоятку на 180° до упору;
перекинути вогнегасник штуцером вниз і спрямувати струмінь піни, що витікає, на вогнище.
Таблиця 1