Особливості конспектування і вимоги до конспекту

1. Основа конспекту  теза.

2. Спосіб запису повинний забезпечувати високу швидкість конспектування.

3. Потрібні форми запису (розбірливість написання), орієнтовані на швидке читання.

4. Конспект повинний полегшити запам’ятовування тексту, тому прийоми записи повинні цьому сприяти (підкреслення головної думки, виділення іншим кольором, схематичний запис у формі графіка чи таблиці).

5. Конспект  це запис змісту, а не запис тексту. Важливої складової семантичного згортання при конспектуванні є перефразовування, але він вимагає повного розуміння мови. Перефразовування  це прийом запису змісту, а не тексту.

6. Не захоплюйтеся переказом.

7. Необхідно вказувати бібліографічний опис конспектируемого джерела; це дозволить надалі внести конспектируемый джерело в список літератури.

8. Можливо в конспекті використання цитат, які включаються у лапки, при цьому рекомендується на полях указати сторінку, на якій знаходиться виречення автора.

Наприклад, маємо наступний текст: «Серед елементів I групи головної підгрупи зі зростанням заряду ядра атому закономірно зростають атомні радіуси, зменшується енергія іонізації, що обумовлює збільшення металічних властивостей елементів».

Сформулюємо цей запис більш короткою фразою: «В наступному ряді Li  Na  K  Rb  Cs  Fr металічні властивості закономірно збільшуються».

Конспектування  це згортання тексту, у процесі якого не просто відкидається непотрібна (маловажна) інформація, але зберігається, переосмислюється, згортається всі те, що дозволяє через визначений проміжок часу автору конспекту розгорнути до необхідних рамок конспектируемый текст без істотної втрати інформації. При цьому використовуються скорочення слів, абревіатури, опорні слова, ключові слова, формулювання окремих положень, формули, таблиці, схеми, що дозволяють розгорнути зміст конспектируемого тексту.

Конспект  це індивідуальна праця, оскільки в кожного автора виробилася своя власна система оформлення конспекту, скорочення слів і т.д.

Для ефективного засвоєння та закріплення питань, що виносяться на самостійну роботу, після конспектування теоретичного матеріалу до кожної з тем, який надано у підручнику, необхідно відповісти на ряд типових тестових питань та розв’язати вправи до кожної з тем.

I. Тестові питання

1. Циклоалкани відносяться до:

а) циклічних вуглеводнів;

б) ациклічних вуглеводнів;

в) аліциклічних вуглеводнів;

г) аліфатичних вуглеводнів.

2. Серед наведених варіантів укажіть загальну формулу гомологічного ряду циклоалканів:

а) C_nH_2n-2;

б) C_nH_2n;

в) C_nH_2n+2;

г) C_nH_2n-6.

3. Серед наведених нижче варіантів укажіть молекулярну формулу циклогексану:

а) C₆H₆;

б) C₆H₁₀;

в) C₆H₁₂;

г) C₆H₁₄.

4. Укажіть назву циклоалкану, який може мати геометричні ізомери:

а) циклопропан;

б) 1,2-диметилциклопропан;

в) 1,1-диметилциклопропан;

г) циклобутан.

5. Для циклопропану на відміну від пропану характерні реакції:

а) заміщення;

б) полімеризації;

в) приєднання, що супроводжуються розкриттям циклу;

г) ізомеризації.

II. Вправи для розв’язання

1. Напишіть структурні формули наступних сполук:

а) циклопентан;

б) метилциклобутан.

в) 1,2-диметилциклопропан;

г) етилциклогексан.

2. Напишіть рівняння і назвіть сполуки, що утворюються в наступних реакціях:

а) циклобутан + Н₂ (t, Nі);

б) продукт реакції “а” + розв. НNО₃ (t, P).

в) циклопропан + Н₂ (t, Nі);

г) продукт реакції “в” + Br₂ (h).

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

Тема роботи:Розвיязання вправ з ізомерії, номенклатури та хімічних властивостей

алкенів. Розвיязання розрахункових задач на встановлення формул алкенів.

Мета роботи: Навчитися складати формули ізомерних сполук; давати назви речовинам

за номенклатурою ІЮПАК; складати формули речовин за їх назвою;

складати рівняння реакцій добування та хімічних властивостей алкенів;

розвיязувати задачі на знаходження молекулярної формули алкенів та на

знаходження об’ємної частки газу в газовій суміші.