- •Практикум
- •Модуль 1. Вуглеводні та їх похідні, що містять атоми галогенів, гідроксильні та карбонільні групи практичні заняття
- •Лабораторні заняття
- •Самостійна робота студента
- •Література Основна
- •Змістовий модуль 1. Вуглеводні та їх галогенопохідні практична робота №1
- •I. Тестові завдання
- •Завдання для самостійного розв’язання:
- •Завдання для самостійного розв’язання:
- •III. Вправи за темою "Добування та властивості алканів" Приклад розв’язання:
- •Метан а в с бутан.
- •IV. Розв’язання задач" Приклади розв’язання:
- •Кількість речовини Карбону, що міститься в спаленому зразку вуглеводню, дорівнює:
- •Відповідь:масова частка виходу продукту нітрометану дорівнює 85%.
- •Особливості конспектування і вимоги до конспекту
- •I. Тестові питання
- •I. Тестові завдання
- •Завдання для самостійного розв’язання:
- •III. Вправи за темою "Добування та властивості алкенів" Приклад розв’язання:
- •Ця реакція використовується для якісного і кількісного визначення сполук, які містять подвійний зв’язок між атомами Карбону.
- •Завдання для самостійного розв’язання:
- •Хлорометанетан а етен 1,2-дибромоетан.
- •IV. "Розв’язання задач" Приклади розв’язання:
- •Самостійна робота №2. Алкадієни. Загальна характеристика. 1,3-Бутадієн. Ізопрен. Застосування 1,3-бутадієну та ізопрену
- •I. Тестові завдання
- •Завдання для самостійного розв’язання:
- •III. Вправи за темою “Добування та властивості алкінів” Приклад розв’язання:
- •Завдання для самостійного розв’язання:
- •IV. “Розв’язання задач” Приклади розв’язання:
- •Згідно рівнянням (I) і (II):
- •Практична робота №4
- •I. Тестові завдання
- •Завдання для самостійного розв’язання:
- •III. Вправи за темою “Добування та властивості аренів” Приклад розв’язання:
- •Завдання для самостійного розв’язання:
- •IV. “Розв’язання задач” Приклади розв’язання:
- •Самостійна робота №3. Окиснення гомологів бензену. Багатоядерні арени.
- •Лабораторна робота № 1
- •Дослід 1. Добування хлороформу з хлоралгідрату
- •Дослід 2. Добування йодоформу
- •Дослід 3. Якісне визначення галогенів (проба Бейльштейна)
- •Література
- •Змістовий модуль 2. Гідроксильні похідні вуглеводнів та карбонільні сполуки лабораторна робота № 2
- •Дослід 1. Взасмодія етанолу з металічним натрієм
- •Література
- •Самостійна робота №4. Багатоатомні спирти. Загальна характеристика. Окремі представники: етиленгліколь та гліцерин, їх ідентифікація в медицині.
- •Лабораторна робота № 3
- •Дослід 1. Дія ферум (III) хлориду на одно- та багатоатомні феноли
- •Дослід 2. Реакція конденсації фенола з реактивом Маркі
- •Дослід 3. Осадження білка фенолом
- •Література
- •Самостійна робота №6.Багатоатомні феноли. Пірокатехін. Резорцин. Гідрохінон. Пірогалол
- •Лабораторна робота № 4
- •Дослід 1
- •Дослід 4 Окиснення формальдегіду купрум (II) гідроксидом в лужному середовищі (проба Троммера)
- •Дослід 5
- •Модуль 2. Органічні сполуки, що містять карбоксильні групи, атоми Нітрогену; гетерофункціональні та гетероциклічні сполуки лабораторні заняття
- •Самостійна робота студента
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Змістовий модуль 3 лабораторна робота № 5
- •Дослід 1. Відношення карбонових кислот до дії окисників
- •Дослід 2. Підтвердження наявності альдегідної групи в молекулі форміатної кислоти
- •Дослід 3. Розчинність бензенової кислоти у лугах
- •Дослід 4. Якісні реакції на ацетат- та бензоат-іони
- •Дослід 5. Возгонка бензенової кислоти (“зимовий сад”)
- •Література
- •Лабораторна робота № 6
- •Дослід 1. Доказ наявності двох карбоксильних груп у молекулі оксалатної кислоти (одержання калієвих солей)
- •Дослід 2. Якісна реакція на оксалат-іон
- •Лабораторна робота № 7
- •Дослід 1. Утворення нітрату сечовини
- •Дослід 2. Гідроліз сечовини
- •Дослід 3. Утворення та виявлення біурету
- •Література
- •Дикарбонові кислоти. Щавлева кислота
- •Дослід 2. Лігнінова проба
- •Дослід 3. Окиснення аніліну
- •Література
- •Завдання для котролю знань
- •Лабораторна робота № 9
- •Дослід 1. Доказ будови тартратної кислоти
- •Дослід 2. Розкладання цитратної кислоти під дією концентрованої сульфатної кислоти
- •Дослід 3. Визначення лактатної кислоти в молочній сироватці
- •Література
- •Завдання для котролю знань
- •Лабораторна робота № 10
- •Дослід 1. Розчинність саліцилової кислоти у воді, спирті, лугах
- •Дослід 2. Доведення наявності фенольного гідроксилу в саліциловій кислоті
- •Дослід 3. Гідроліз ацетилсаліцилової кислоти та фенілсаліцилату (салолу)
- •Література
- •Самостійна робота №10.Фенолокислоти. Будова фенолокислот. Саліцилова кислота: будова, хімічні властивості. Фізіологічний вплив на організм людини. Ацетилсаліцилова кислота. Фенілсаліцилат
- •I. Тестові питання
- •II. Вправи для розв’язання
- •Самостійна робота №11.Поняття про пептиди та білки. Структури білків
- •Дослід 2. Відсутність відновлючої здатності у сахарози
- •Дослід 3. Кислотний гідроліз крохмалю
- •Література
- •Завдання для котролю знань
- •Самостійна робота №12.Вуглеводи.Поняття про полісахариди
- •I. Тестові питання
- •II. Вправи для розв’язання
- •II. Вправи для розв’язання
- •I. Тестові питання
- •II. Вправи для розв’язання
- •71. Укажіть структурну формулу малонової кислоти:
- •107. Укажіть назву органічної сполуки, яка належить до дисахаридів:
- •120. Укажіть назву органічної сполуки, яка належить до пятичленних гетероциклів з двома гетероатомами:
- •141. Установіть відповідність між хімічними формулами та класами органічних сполук:
- •161. Установіть послідовність розташування гомологів у гомологічному ряді одноосновних насичених карбонових кислот:
Метан а в с бутан.
Назвіть невідомі речовини. Зазначте умови, за яких відбуваються реакції.
IV. Розв’язання задач" Приклади розв’язання:
Задача №1: Визначите молекулярну формулу алкану, масова частка Гідрогену в якому дорівнює 16,67%, а відносна густина цієї речовини за воднем дорівнює 36.
Розв’язання: 1. Для розрахунків приймаємо, що зразок вуглеводню СxНy має масу 100 г. Тоді маса m(Н) = 16,67 г, а m(С) = 100-16,67 = 83,33 г.
2. Знайдемо мольне відношення Гідрогену та Карбону:
x : y = (C) : (H) = (m(С)/М(С)) : (m(Н)/М(Н))
(C) : (H) = (83,33/12) : (16,67/1) = 1 : 2,4 = 5 : 12.
Найпростіша формула вуглеводню — С5Н12.
3. Відносна густина алкану за воднем дорівнює:
(СxНy) = М(СxНy)/М(Н2).
Відповідно, молярна маса вуглеводню дорівнює:
М(СxНy) = 2·
(СxНy)
= 2·36 = 72 г/моль.
4. Молярна маса вуглеводню, що відповідає простішій формулі дорівнює:
М(С5Н12) = 5·12 + 12·1 = 72 г/моль.
Це означає, що найпростіша формула і є істиною. Отже, молекулярна формула алкану С5Н12.
Відповідь: молекулярна формула алкану С5Н12.
Задача №2: При спалюванні вуглеводню, кількість речовини якого дорівнює 0,1 моль, утворилися карбон (IV) оксид об’ємом 6,72 л (нормальні умови) і вода масою 7,2 г. Визначите молекулярну формулу вуглеводню.
Розв’язання: 1. Обчислюємо кількість речовини карбон (IV) оксиду, отриманого при горінні вуглеводню:
(CО2) = V(CО2)/Vm = 6,72/22,4 = 0,3 моль.
Кількість речовини Карбону, що міститься в спаленому зразку вуглеводню, дорівнює:
(С) = (CО2) = 0,3 моль.
2. Розраховуємо кількість речовини води, отриманої при спалюванні вуглеводню:
(Н2О) = m(Н2О)/М(Н2О) = 7,2/18 = 0,4 моль.
Кількість речовини Гідрогену, що містився в зразку вуглеводню дорівнює:
(Н) = 2·(Н2О) = 0,8 моль.
3. Таким чином, зразок вуглеводню кількістю речовини 0,1 моль містить 0,3 моль Карбону та 0,8 моль Гідрогену. Тому, 1 моль вуглеводню містить 3 моль С та 8 моль Н, тобто формула вуглеводню С3Н8. Це пропан.
Відповідь: молекулярна формула вуглеводню С3Н8.
Задача №3: Під час взаємодії метану об’ємом 2,24 л (нормальні умови) з нітратною кислотою добуто нітрометан масою 5,2 г. Визначте масову частку виходу продукту.
Розв’язання: 1. Визначаємо кількість речовини вихідного метану:
(CН4) = V(CН4)/Vm = 2,24/22,4 = 0,1 моль.
2. Складаємо рівняння хімічної реакції: CН4 + HNO3 CН3NO2 + H2O.
Згідно рівнянню реакції (CН3NO2) = (CН4) = 0,1 моль.
3. Обчислюємо практичну масу нітрометану, що міг би утворитись при кількісному виході:
m(CН3NO2) = (CН3NO2)·М(CН3NO2) = 0,1·61 = 6,1 г.
4. Визначаємо масову частку виходу нітроетану за формулою:
(CН3NO2) = mпракт.(CН3NO2)·100%/mтеорет.(CН3NO2)
(CН3NO2) = 5,2·100%/6,1 = 85%.
Відповідь:масова частка виходу продукту нітрометану дорівнює 85%.
Завдання для самостійного розв’язання:
1. У вуглеводні масова частка Карбону дорівнює 84%, а Гідрогену 16%. Відносна густина пари вуглеводню за повітрям дорівнює 3,45. Визначте молекулярну формулу вуглеводню.
2. Визначте формулу органічної речовини, якщо відомі масові частки елементів, що складають цю молекулу: (Сl) = 92,21%, все інше становить Карбон. Відносна густина пари речовини за вуглекислим газом дорівнює 3,5.
3. Після спалювання 1,5 г газу утворилось 4,4 г карбон (IV) оксиду та 2,7 г води. Маса 1 л цього газу за нормальних умов дорівнює 1,34 г. Визначте молекулярну формулу газу і обчисліть, який об’єм повітря витрачається для спалювання 10 л цього газу.
4. Внаслідок спалювання 2,15 г вуглеводню утворилось 6,6 г карбон (IV) оксиду. Густина пари вуглеводню за воднем дорівнює 43. Визначте молекулярну формулу вуглеводню.
5. Визначте масу карбіду алюмінію Аl4С3, який необхідний, щоб добути 4,48 л метану (нормальні умови), якщо масова частка виходу метану становить 80%.
САМОСТІЙНА РОБОТА №1. Аліциклічні вугдеводні. Будова, ізомерія, номенклатура. Характеристика окремих представників: циклопропану, циклопентану, циклогексану.
Методичні рекомендації для студентів щодо конспектування теоретичного матеріалу, який виноситься на самостійне вивчення
Конспект один з різновидів вторинних документів фактографічного ряду це короткий запис основного змісту тексту за допомогою тез.
Існує два різновиди конспектування:
конспектування письмових текстів (документальних джерел);
конспектування усних повідомлень (наприклад, лекцій).
Конспект може бути коротким чи докладним.
Необхідно уточнити, що дослівний запис як письмової, так і усного мовлення не відноситься до конспектування. Успішність конспекту залежить від уміння структурування матеріалу. Важливо не тільки навчитися виділяти основні поняття, але і намічати зв’язок між ними.
Якщо ви працюєте з друкованим джерелом, треба знати наступне. Текст складається з абзаців. Їхнє призначення полегшити зорове сприйняття тексту і позначити початок нової авторської думки, положення. Дуже важливо навчитися передавати головну думку, укладену в абзаці, своїми словами, зберігши при цьому логіку викладу тексту автором. Іноді з абзацу можна витягти не один, а кілька тез.
