12. Стандартна модель міжнародної торгівлі

Поводження виробників і споживачів

Заснована на неокласичних постулатах балансу попиту та пропозиції, стандартна модель міжнародної торгівлі. Базові поняття, використовувані в стандартній моделі, заклали в різні роки ірландський економіст Фрэнсис Эджуорт і американ. Готтфрид Хэберлер.

Класичні моделі оперували попитом та пропозицією на обмежене коло конкретних товарів. Стандартна модель розширила коло до сукупного попиту та пропозиції. Для простоти приймається, що, як і колись, існують тільки дві країни (I і II) і два товари (1 і 2). {Модель порівняльних переваг розглядала ситуацію в умовах постійних витрат заміщення, тобто графік границі виробничих можливостей був прямою лінією й означав, що для виробництва додаткової одиниці товару 2 треба пожертвувати постійною кількістю товару Це означало ситуацію повної спеціалізації країн на товарах своєї відносної переваги і припинення виробництва тих товарів, по яких відносна перевага була в інших країн. Стандартна модель виходить з передумови про зростаючі витрати заміщення, закономірності, відомої з загальної економічної теорії і більш відповідної існуючим економічним реаліям.

Зростаючі витрати заміщення припускають, що для виробництва кожної додаткової одиниці товару 2 необхідно пожертвувати не постійною, а зростаючою кількістю товару 1.

Баланс до того, як країни вступили в торговельні відносини одна з одною, установлюється шляхом взаємодії між граничним рівнем трансформації (пропозицією) і граничним рівнем заміщення (попитом). Графік виробничих можливостей країни II показує, що вона змушена жертвувати усе великою кількістю товару 1, щоб робити кожну наступну одиницю товару 2, по якому вона має відносну перевагу.

Граничний рівень трансформації — кількість одиниць товару 2, виробництвом якого треба пожертвувати, щоб одержати додаткову одиницю товару 1.

Графік являє собою криву лінію, а не пряму, як у теорії порівняльних переваг, де витрати заміщення передбачалися постійними. Він показує обсяги внутрішньої пропозиції товарів.

Граничний рівень заміщення — така кількість одиниць товару 2, яким потрібно пожертвувати, щоб одержати додаткову одиницю товару 1 і при цьому забезпечити збереження існуючого рівня споживання.

Стандартна модель характеризується наступними рисами:

• криві виробничих можливостей, що показують реально існуюче співвідношення випуску різних товарів, у кожної країни різні, що і спонукує них до торгівлі один з одним; • якщо криві збігаються, тобто співвідношення випуску товарів у двох країнах однакове, то торгівля ґрунтується на розходженнях у смаках і перевагах споживачів, що ніколи не можуть збігатися цілком навіть у дуже близьких країнах; • пропозиція визначається кривій граничного рівня трансформації, а попит визначається кривій граничного рівня заміщення; • рівноважна ціна, по якій відбувається міжнародна торгівля, визначається співвідношенням відносного світового попиту і відносної світової пропозиції на товар.

Баланс в умовах відсутності торгівлі

Баланс до того, як країни вступили в торговельні відносини один з одним, установлюється шляхом взаємодії між граничним рівнем трансформації (пропозицією) і граничним рівнем заміщення (попитом). Крива виробничих можливостей країни I стикається з кривій граничного рівня заміщення I у т.А, у якій досягається максимальне задоволення потреб країни — країна споживає максимальну кількість вироблених нею же товарів 1 і 2. У країни II крива виробничих можливостей стикається з кривій граничного рівня заміщення 1м у крапці Аг, що також являє собою максимально можливе споживання товарів 1 і 2 для цієї країни. Помітимо також, що, оскільки криві байдужності не можуть перетинатися, а країна в умовах обмеженості ресурсів не може досягти більш високої кривої байдужності, то існує тільки по одній крапці максимального задоволення потреб для кожної країни.

Очевидно, що у силу різної конфігурації кривої виробничих можливостей і кривої граничного рівня заміщення в кожній із країн відносна ціна товарів 1 і 2 у т.А і А' у кожній з них буде різна. Рівноважна відносна ціна товару 1 у країні I зображ. прямою, що проходить через крапку А, і складає '/₄ товару 2, тобто Р_А=Р₁\ Р₂ Відносна ціна цього ж товару 1 у країні II показується прямій, що проходить через крапку А', і складає 4 одиниці товару 2, тобто Р_А=Р₁\Р₂=4

Оск. оскільки Р_А < р_а., країна I має відносну перевагу по товарі 1, а країна II — по товарі 2. Максимальний обсяг виробництва (V) обох товарів досягається в крапках А и А', відповідно в країни I і II, де Q₁ I Q₂ — обсяги виробництва товарів 1 і 2:

Баланс в умовах торгівлі

країни від спеціалізації.

СМ МТ стала результатом злиття зусиль багатьох економістів, неокласиків, що сконцентрували особливу увагу на сукупному попиті в рамках суспільства. Базові поняття, що використовуються в СМ, заклали Френсіс Эджуорт і Готтфрід Хеберлер. СМ виходить з передумови про зростаючі витрати заміщення, закономірності, відомої з загальної економічної теорії. СМ характеризується наступними рисами: -криві виробничих можливостей, що показують реально існуюче співвідношення випуску різних товарів, у кожної країни різні, що і спонукує їх до торгівлі одна з одною; -якщо криві збігаються, тобто співвідношення випуску товарів у двох країнах однакове, то торгівля ґрунтується на розходженнях у смаках і перевагах споживачів, що ніколи не можуть збігатися цілком навіть у дуже близьких країнах; -пропозиція визначається кривою граничного рівня трансформації, а попит визначається кривою запропонованого рівня заміщення; -рівноважна ціна, по якій відбувається МТ, визначається співвідношенням відносного світового попиту і відносної світової пропозиції на товар.

В суч. теорії і практиці за рівнем зовнішньоек. зв’язків країни поділяються на країни з відкритою і закритою ек-кою.