25. Приховані методи торговельної політики

Методи прихованого протекціонізму представляють собою різноманітні бар'єри немитного характеру, що встановлюються на шляху торгівлі органами центральної державної і навіть місцевої влади.

Види прихованого протекціонізму

Виділяють: • Технічні бар'єри — приховані методи торговельної політики, що виникають у силу того, що національні технічні, адміністративні й інші норми і правила побудовані так, щоб перешкоджати ввозу товарів з-за кордону. Найбільш розповсюджені — вимоги про дотримання національних стандартів, про одержання сертифікатів якості імпортної продукції, про специфічне упакування і маркірування товарів, про дотримання визначених санітарно-гігієнічних норм, включаючи проведення заходів щодо охорони навколишнього середовища, про дотримання ускладнених митних формальностей і вимог законів про захист споживачів і багато хто інші. • Внутрішні податки і збори— приховані методи торговельної політики, спрямовані на підвищення внутрішньої ціни імпортного товару і скорочення тим самим його конкурентноздатності на внутрішньому ринку. Можуть вводитися як центральними, так і місцевими органами державної влади.

• Політика в рамках державних закупівель— прихований метод торговельної політики, що вимагає від державних органів і підприємств купувати визначені товари тільки в національних фірм, навіть незважаючи на те, що ці товари можуть бути дорожче імпортних.

• Вимога про зміст місцевих компонентів— прихований метод торговельної політики держави, що законодавчо встановлює частку кінцевого продукту, що повинна бути зроблена національними виробниками, якщо такий продукт призначається для продажу на внутрішньому ринку.

Економічні ефекти

Велика частина прихованих методів торговельної політики погано піддається кількісній оцінці і, отже, економічної інтерпретації Розглянемо їхній економічний ефект на прикладі вимоги про зміст місцевих компонентів (мал. 7.4,я).

Отже, методи схованого протекціонізму являють собою різноманітні бар'єри немитного характеру, що споруджуються на шляху торгівлі органами центральної державної і навіть місцевої влади. У їхнє число входять технічні бар'єри — вимоги про дотримання національних стандартів, про одержання сертифікатів якості імпортної продукції, про специфічне упакування і маркірування товарів, про дотримання визначених санітарно-гігієнічних норм; внутрішні податки і збори (ПДВ, акцизи, податок на продаж); державні закупівлі переважно місцевої продукції і дискримінація проти іноземної; вимога про зміст місцевих компонентів у вироблених товарах, для того щоб підтримати зайнятість і обмежити імпорт.

27. Міжнародна торгівля послугами

Послуги — зміна в положенні інституціональної одиниці, що відбулося в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею.

Під час міжнародних переговорів про лібералізацію торгівлі використовується класифікація ГАТТ/ВТО, що включає більш 600 різновидів послуг. Класифікація послуг заснована на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, прийнятою ООН і визнаною в більшості країн світу. Відповідно до неї послугами вважаються всі товари, включені в категорії, які раніше вваж. неторгівельними (ком. послуги та будівництво, опт. і роздрібна торгівля, транспортування, оборона, освіта, та ін.)+торівельні(с\г, рибальство, добувна пр-сть, обробна п-сть)

Саме в силу невідчутності і невидимості більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом і імпортом.

Класифікації послуг

До складу торг. послуг входять наступні їхні види : транспорт, поїздки, звязок, будівництво, страхування, фін. послуги, комп. та інформаційні послуги, ліцензовані платежі тощо.

Послуги поділяються на:

• факторні послуги — платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва, насамперед капіталу і робочої сили (доходи на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплачена нерезидентам); • нефакторні послуги (non-factor services):— інші види послуг (транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги).

Очевидно також, що надання послуг у більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій у ту або іншу країну. Тому у відповідності зі способами доставки послуг споживачеві послуги поділяються на:

• послуги, зв'язані з інвестиціями— банківські, готельні і професійні послуги; • послуги, зв'язані з торгівлею — транспорт, страхування; • послуги, зв'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею— зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні послуги.

Теорії торгівлі послугами

Послуги, якщо ними торгують на світовому ринку, по своїй економічній природі нічим не відрізняються від звичайного торгуемого товару. Тому всі теорії попиту та пропозиції в міжнародній торгівлі цілком застосовні і до торгівлі нефакторними послугами. Наприклад, у моделі порівняльних переваг Рікардо класичні сукно і вино, як торг. товари, можуть бути цілком замінені на страховий поліс і транспортну накладну, як торг. послуги, якщо вони продаються нерезидентам. Послуги є різнорідними товарами, що не дозволяє об'єднати їхній усі в одну групу і стверджувати, що в області послуг одна країна має відносну перевагу перед іншою країною.

Ключовим у торгівлі послугами є те, що в більшості випадків у якийсь момент повинне відбутися фізичне зіткнення покупця і продавця послуги. Тільки в цьому випадку угода міжнародної купівлі-продажу послуги відбудеться. Існує кілька механізмів здійснення угод по міжнародній торгівлі послугами:

• Мобільність покупця. Покупці послуг, що є резидентами однієї країни, приїжджають до продавця послуг, що є резидентом іншої країни. Мобільність покупця звичайно баз. на тому , що за кордоном він зможе одержати послугу, яка або відсутня у країні (туризм), або якість якої вища (освіта, мед. допомога), або вартість її нижча (складування товарів, ремонт судів).

• Мобільність продавця. Продавець послуг, що є резидентом однієї країни, приїжджає до покупця послуг, що є резидентом іншої країни. Мобільність продавця звичайно баз. на тому, що його покупець знаходиться за кордоном і не може переміститися до продавця (аудиторські і бухгалтерські послуги для підприємств), або на специфічному характері самої послуги (будівництво).

• Одночасна мобільність продавця і покупця або мобільний характер самої послуги. І продавець, і покупець або одночасно спільно використовують послугу (міжнародна телефонна розмова), або збираються в третій країні (міжнародна конференція), або продавець робить покупцеві послугу через представництво в третій країні (відряджання іноземних фахівців з московського представництва Світового банку в країни СНД для надання технічної допомоги).