46. Валютний курс і валютна політика

Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях іншої краї­ни. Валютне котирування-оцінка курсу національної гр.одиниці стос. іноземних валют. Методи котирування:

Пряме котирування — це ціна одиниці іноземної валюти, виражена в оди­ницях національної валюти (1 дол. США = 5.32 грн). Зворотне (непряме) котирування — це ціна одиниці нац. валю­ти в одиницях іноземної валюти (1 грн = дол. США). Крос-котирування — співвідношення між двома валютами, що опосередковуються через третю.

Методика визначення валютного курсу. Є декілька методів визначення валютних курсів. Традиційним є метод на основі порівняння ринкових цін на золото: визначається ринкова ціна, наприклад, однієї унції золота в певній валюті, паралельно ви­значаються ринкові ціни унції золота в інших валютах, у результаті зістав­лення чого і встановлюється валютний курс грошової одиниці даної країни.

2) На основі теорії паритету купівельної сили. Купівельна сила - к-сть товарів і послуг, які можна придбати за грошову одиницю. Співвідношення купівельної сили валют відносно певної групи товарів та послуг у двох країнах визначає паритет купівель­ної спроможності (1 кг бананів у США 1 дол., а в Україні — 5.3 грн. Отже, курс гривні до долара має становити 5.3 грн. за 1 дол). 3) на основі співвідношення ефективних виробничих затрат (зарплата)

Існує декілька груп факторів, що впл. на валютний курс: довгостро­кові, середньострокові та короткострокові.

Довгострокові фактори формують основні вартісні характеристики гро­шових одиниць: • продуктивність праці; частка країни в світовій торгівлі та експорті;

Середньострокові фактори: • стан платіжного балансу;рівень облікової ставки; темпи зростання цін; тарифи та квоти; ситема преференцій.

Короткострокові фактори — це фактори, що впливають на поточний попит і пропозицію даної валюти.

• раціональні очікування суб'єктів ринку;

• валютні інтервенції;

• валютні спекуляції.

Серед зазначених чинників найістотніше впливає на валютний курс стан платіжного балансу тієї чи іншої країни. Коли він активний, то і курс валюти має тенденцію до підвищення, а коли країна має пасивний платіжний баланс на світовому ринку, то це означає, що за певний період її валютні витрати переви­щують надходження з-за кордону. За цих умов пропозиція валюти цієї країни на світових ринках зросте, а коли перевищить попит, то її курс впаде.

Валютна політика — це політика валютного курсу. Існує два основних види політики валютного курсу — фіксований і пла­ваючий, та їхні різновиди. Фіксований валютний курс встановлюється державою. Даний режим передбачає, що уряд спроможний забезпечити продаж іноземної ва­люти у кількостях, потрібних для підтримання встановленого ним курсу. Для цього уряд повинен мати необхідні запаси іноземної валюти. Курс може фіксуватися одним із таких способів:

1.Фіксація курсу до однієї валюти — прив'язка курсу національної ва­люти до курсу однієї з резервних валют (долара США, євро тощо). 2.Використання валюти іншої країни як законного платіжного засобу.3.Валютне правління — фіксація курсу національної валюти до інозем­ної, причому випуск національної валюти цілком забезпечений запасами іно­земної (резервної) валюти. 4.Фіксація курсу спільної валюти до однієї іноземної валюти. 5.Фіксація курсу, національної валюти до валют країн — головних тор­гових партнерів.6.Фіксація курсу до валютного композиту — прив'язка курсу національ­ної валюти до курсів колективних грошових одиниць.

Обмежено гнучкий валютний курс— офіційно встановлене співвідно­шення між національними валютами, що допускає невеликі коливання ва­лютного курсу відповідно до встановлених правил.

Плаваючий валютний курс — курс, що вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції, на який держава може за певних умов впливати шля­хом валютних інтервенцій. З точки зору теорії механізми курсоутворення при плаваючому режимі валютного курсу діляться на:

•"чисте" плавання — курсоутворення без втручання центрального бан­ку у валютний ринок;

•"брудне" плавання — курсоутворення за активних інтервенцій на ва­лютному ринку центрального банку.

Звичайно плаваючим вважається валютний курс, що може змінюватися в будь-яких межах, причому ці межі законодавче не встановлюються. На прак­тиці існують такі його різновиди:

1) незалежне плавання — курс валюти формується на девізних ринках при помірних інтервенціях центральних банків. У такий спосіб встановлює курси своїх валют переважна більшість індустріальних країн та деякі краї­ни, що розвиваються; 2) кероване плавання — подібне до незалежного плавання, але за більшо­го втручання центральних банків; 3) спільне плавання — використовувалось валютним угрупованням ЄС, причому з двома валютними режимами: один — для валютних операцій се­ред членів Союзу, інший — для третіх країн.

Оптимальний валютний простір — підтримка фіксованого валютного курсу між обмеженою групою країн і плаваючого валютного курсу з іншими країнами. Оптимальним може вважатися простір між країнами, що входять в інтеграційне об'єднання, яке знаходиться на високому рівні розвитку.

Валютний коридор — це визначені межі коливання валютного курсу, які держава зобов'язується підтримувати. Кероване плавання — політика керування валютним курсом за допо-|могою валютних інтервенцій, що передбачають скупку або продаж іноземної валюти.

Перевага керованого плавання як способу впливу на валютний курс полягає в тому, що уряд не зв'язаний ніякими зобов'язаннями щодо підтримки курсу і може проводити ту політику в цій сфері, яка є найбільш оптимальною для існуючої в економіці ситуації. Недоліки такої політики полягають в тому, що країни — торговельні партнери можуть переслідувати різні цілі у Своїй валютній політиці.

Крім політики валютного курсу, яка за своєю природою є стратегічною, існує також поточна валютна політика, яка здійснюється переважно у двох формах: обліковій (дисконтній) і девізній.

Облікова, або дисконтна, політика означає зміну облікової ставки цен­трального банку для регулювання валютного курсу за допомогою впливу на рух короткострокових капіталів.

Девізна політика спрямована на регулювання валютного курсу шляхом купівлі та продажу іноземної валюти (девіза). У сучасних умовах девізна по­літика часто набуває форми валютної інтервенції — прямого втручання цент­рального банку в операції з іноземною валютою на валютних ринках при одно­часному введенні обмежень у сфері валютних операцій на внутрішньому ринку.

При використанні девізної валютної політики у разі падіння курсу націо­нальної валюти центральний банк країни продає на валютних ринках великі суми іноземної валюти, що призводить до зростання курсу національної ва­люти до іноземної, і, навпаки, скуповування іноземної валюти спричиняє падін­ня курсу національної.

Валютний демпінг — знеціню­вання національної валюти для масового експорту товарів за цінами, нижчи­ми, ніж світові. Валютний демпінг використовується для експорту товарів шляхом застосування спеціальних занижених валютних курсів, які відобра­жають зовнішнє знецінення валюти в розмірах, що перевищують знецінення грошей на внутрішньому ринку країни-експортера.

В результаті взаємодії попиту на іноземну валюту з її пропозицією фор­мується рівноважний валютний курс національної валюти. Знецінення валюти — зниження вартості валюти при режимі плаваю­чого валютного курсу. Подорожчання валюти — збільшення вартості валюти при режимі пла­ваючого валютного курсу.

Спекулятивна атака — різке зростання пропозиції валюти на ринку в період ослаблення її курсу, що приводить до втрати валютних резервів краї­ни у випадку спроб підтримати валютний курс, що падає.

Девальвація валюти — зниження державою курсу валюти або централь­ного паритету при режимі фіксованого валютного курсу. Ревальвація валюти — підвищення державою курсу валюти або цент­рального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.

Зміна вартості валюти може бути номінальною та реальною, що відповідає номінальному та реальному валютним курсом. Поняття номінальної зміни курсу цілком збігається зі знеціненням і подорожчанням валюти у випадку плаваючого курсу і девальвації та ревальвації у випадку фіксованого курсу. Реальна зміна курсу означає зміну реального валютного курсу.