- •1. Визначення поняття “культура”. Етнічна та національна культура.
- •2. Проблема етногенезу в сучасній науці.
- •3. Найдавніші етномовні спільності.
- •4. Давні індоэвропейці.
- •5. Праслов’яни. Етнокультура слов’янського світу після “великого переселення народів”.
- •6. Давні українці.
- •7. Давня Русь та її політичні зв’язки з Візантією та Заходом.
- •8. Прийняття християнства: політичний вибір чи природний процес.
- •9. Язичницька Русь та візантійська християнська культура.
- •10. Давньоруські філософи-книжники.
- •11. Церковне та світське життя людини в хі-хіі ст.
- •12. Дохристиянські вірування українців та їх відображення в сучасній обрядовості та казках.
- •13. Україна та мусульманський світ в епоху середньовіччя.
- •14. Культура середньовічного міста.
- •15. Розвиток освіти в Україні в середні віки.
- •16. Києво-Могилянська академія.
- •17. Берестейська унія 1596 року та її вплив на подальше релігійне життя України.
- •18. Козаччина як політичне та культурне явище.
- •19. Козацька ідеологія та формування національної самосвідомості українців.
- •20. Доба Івана Мазепи.
- •21. Українське бароко.
- •22. Україна в політичній та культурній системах Російської та Австро-Угорської імперій.
- •23. Від козацьких літописів до “Історії Русів”.
- •19. “Козацькі літописи”.
- •24. Вертеп та усна народна творчість: поєднання традицій.
- •25. І.П.Котляревський. “Енеїда”.
- •26. Микола Гоголь.
- •27. Діячі української культури барокової доби.
- •28. Давня Русь та християнський світ.
- •31. Усна народна творчість: казки, пісні, думи про козаччину.
- •30. Розвиток філософської та релігійної думки в постязичницькій Русі.
- •32. Григорій Сковорода.
12. Дохристиянські вірування українців та їх відображення в сучасній обрядовості та казках.
Наведу деякі язицницькі свята, які церква замінила своїми ідеологічними християнськими святами:
Народження Сонця-Дажбога - Різдво Христове, Свято Дани (Водокрес) - Богоявлення Господнє (Водохреща), Стрітення – Стрітення Господнє, Колодій – Масляна, Сорочини залишились сорочинами 40 мучеників, Навський Великдень – Чистий Четвер, Свято Матері-Землі – Благовіщення Богородиці, Купайло – Івана Купала, Велес – Зимовий Миколай. І це далеко не повний список. Найпідступнішим є спосіб визначення християнською церквою свята Пасхи, яке помилково досі в нашому народі називають язичницькою назвою "Великдень". Також культ мертвих перейшов у поминальні дні.
Залишки вчення про Праву знаходимо в українському фольклорі у вигляді казок про Правду і Кривду, яких уявляють жінками. Також, не дивлячись на те, що християнство – монотеїстична релігія, часто зустрічаємо багатьох злих духів, наприклад, існує мотив чорта, який має жінку та чортенят. Що ж це, як не язицництво?
Також у фольклорі одним із найпримітніших є символ світового дерева, який відіграє чи не головну функцію в українській колядковій традиції. Цей символ безпосередньо пов'язаний з первісним світоглядом українців. За допомогою світового дерева моделювалася триєдина вертикальна структура світу - три царства: небо, земля і підземне царство. Замість дерева могла бути і якась рослина. Взагалі, часто у піснях просто замінювали старих персонажів, як то сонце, дощ, місяц, персонажами із християнства – Господом, святими.
13. Україна та мусульманський світ в епоху середньовіччя.
Першими мусульманами, які систематично жили або мандрували Україною, були степовики, вони кочували від Приазов'я до Дону. Часто помилково пишуть, що татари, які входили до війська, що зруйнувало Русь у 1240 р. були мусульманами. Але на той час вони ще не прийняли ісламу. Перші письмові відомості про постійне перебування мусульман в Україні належать до XI ст., коли в київських князів на службі була кіннота з мусульман-печенігів. Літописи повідомляють, що за часів входження Київської Русі до Великого князівства Литовського в Україну приведено з Криму чимало татар-мусульман, забраних звідти князем Вітовтом. Першу мечеть, про яку достеменно відомо, побудовано на материковій частині України в м. Острозі за наказом князя Костянтина Острозького (XVI ст.) для татар-мусульман, котрі перебували у нього на службі. Після офіційного прийняття ісламу Золотою Ордою у 20-ті роки XIV ст. в Києві ще протягом сорока років постійно перебувала група мусульман. Але найяскравіші сторінки історії ісламу на землях України пов'язані з Кримом. Адже на землях Криму в період з XIII по XVI ст. відбулося формування кримських татар як окремого етносу зі своєю релігією — ісламом. Передумови закріплення ісламу в Криму пов'язані з приходом сюди частини монголо-татарів у 1223 р., коли в Криму було утворено окремий улус Золотої Орди. Остаточне утвердженя ісламу в Криму відбулося за хана Узбека. Проте з Кримом пов'язані й криваві століття татарської агресії проти України…
