Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІУК.docx
Скачиваний:
26
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
138.05 Кб
Скачать

20. Доба Івана Мазепи.

Іван Степанович Мазепа — один із найвидатніших українських гетьманів, який найдовше (понад 20 років) був при владі — народився 20 березня 1640 року (за деякими джерелами 1639 або 1644) на хуторі Каменці (згодом Мазепинці) біля Білої Церкви, що на Київщині, в родині української шляхти.

Мати — Марія Магдалина — була освіченою, сміливою і великою патріоткою України. Вона до кінця днів своїх (1707 р.) була найпершою порадницею сина-гетьмана, що свідчить про її глибокий інтелект. Останні 13 років життя вона була ігуменею Києво-Печерського жіночого монастиря.

Тому Іван ще змалку, окрім їзди верхи та володіння шаблею, пізнавав європейські науки, а згодом за настановою матері поїхав навчатися до Києво-Могилянської колегії, яку за часи свого гетьманування він перетворить в академію. Улюбленими авторами Мазепи були Цицерон, Тит Лівій, Тацит.

По закінченні колегії батько Івана Мазепи Степан-Адам відсилає сина до двору польського короля пажем, звідкіля його як талановитого шляхтича направляють в Західну Європу для завершення навчання. Голландія, Франція, Німеччина, Італія розширили світогляд молодої людини, збагатили духовно і політично. Він досконало вивчив основи фортифікації, гарматну справу та інші науки.

Сучасниками Мазепи були Корнель, Лафонтен, Буало, Паскаль, Ларошфуко — всі вони не могли не накласти відбиток на світогляд майбутнього гетьмана.

У 1663 р. Мазепа входить у політичне життя України.

В цей час на Україну зазіхали три могутні суперники — Польща, Росія і Туреччина. Кожна з цих держав мала в Україні свого гетьмана, але найславетнішим був Петро Дорошенко, який хотів об’єднати розтерзану Україну в одну державу при сприянні султана. До нього й прилучився Мазепа. Освічений, з дипломатичними здібностями, він швидко здобуває собі кар’єру коменданта гетьманської гвардії, а невдовзі стає почесним генеральним писарем, тобто главою дипломатичного відомства козацької держави.

Козацький «міністр закордонних справ» Правобережної України Іван Степанович Мазепа веде переговори з Лівобережним гетьманом Самойловичем, з турецьким султаном та кримським ханом, з польським королем та московським царем, навіть з французьким Людовіком XIV.

В 1687 році гетьманом України козацька верхівка вибирає Мазепу, коли йому вже повернуло на п’ятий десяток.

Гетьман в душі був проти участі українців в імперіалістичних війнах Росії, але зважаючи та те, що Україна вже не могла проводити свою незалежну політику, мусив якийсь час миритися з цим і брати участь у московських походах, які викликали ненависть у широких мас ук­раїнського народу. Москва трактувала українські війська як колоніальні, їх посилали в найнебезпечніші бої, після чого їх грабували, знущалися під час примусових фортифікаційних робіт. І. Мазепа мусив вдаватися до вияву власного «вдоволення» московською політикою, але ви­користовуючи кожну нагоду, він усе ж намагався зміцнити силу свого війська. Йому вдається знайти спільну мову з запорожцями і спрямувати їхні несталі настрої в потрібне йому русло. Він заохочував січовиків до морських походів, надсилав їм зброю, а також усе потрібне для побудови чайок і галер.

Покозачення Правобережжя саме під владою гетьмана І. Мазепи просу­валося швидкими темпами: було створено сім козацьких полків з усіма адміністративними ус­тановами й атрибутами.

Стабілізація соціально-економічного становища в Гетьманщині впродовж 1676—1708 рр. не тільки зміцнила інституції гетьманського правління, але й стимулю­вала відповідний добір кадрів, їхнє політичне зростання у сотенно-полковій ієрархії, змагання старшинських команд за вплив у Батурині.

Таємні переговори, які вів Мазепа з поляками і шведами ще в 1705—1706 рр., закінчилися угодою між Україною і Швецією.

Тому шведське військо, ввійшовши на територію України, поводилося дружньо, шанувало мешканців, платило за їжу, фураж. І в листопаді 1708 року Мазепа з 4-тисячним військом з’єднався з шведським королем. До них прилучилася і частина запорожців (8 тисяч козаків) на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.

Виступ Мазепи у російсько-шведській війні зазнає поразки. Полтавсь­ку битву 1709 р. програно. Батурин згорів.

Після Мазепи в Україні занепадають наука і культура, більшість українців стає неписьменними. Ідеологією Московської держави стає створення огнем і мечем міцної абсолютної держави як спадкоємиці Києва — тому Київ повинен їй підкоритися. Москва розглядала Україну тільки як місток до Західної Європи.

Визнаючи вищість української культури, Московське царство, перетворюючись в Російську імперію, всебічними заборонами і утисками цілеспрямовано підкоряє Київ політично і економічно. Найактивніше це почав робити Петро I, а завершила Катерина II.

Великий гетьман був меценатом культури. Усвідомлюючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Резиденція гетьмана — місто Батурин — стає культурно-освітнім центром України і Європи.

І. Мазепа жив культурним життям України і сам як міг творив його. До нього хіба що Сагайдачний та Петро Могила мали такий вплив на культуру й освіту. Філософ, політик і поет, І. Мазепа, як згадував Пилип Орлик, любив відвідувати Києво-Могилянську академію і промовляти перед викладачами «мовою Тита Лівія та Ціцерона». У 1690—1693 рр. він будує велику муровану Богоявленську церкву, а в 1703 р.— навчальний корпус Академії. Споруди ці вирішені в монументальних урочистих формах, у яких вчувається продиктований впливом гетьмана як замовника перегук з життєрадісною архітектурою Відродження.

Мазепа перетворює Чернігівський колегіум на вищу школу-ліцей, в багатьох містах і селах будує власним коштом школи, друкарні, церкви. Мазепа відбудовує монастир Києво-Печерської лаври, обвівши його монументальним муром з чудово прикрашеними воротами у вигляді церкви.

Розвиток культури

Не менш важливий був вклад гетьмана Мазепи в духовне життя України-Гетьманщини, що саме за його гетьманування досягає особливого піднесення, напруження та розцвіту, і то у всіх галузях української культури — в освіті, науці, літературі, мистецтві.

Гетьман Мазепа був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчого мистецтва, головне архітектури. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що виявився не лише в образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської України. Це було бароко, українське бароко, близький родич західноєвропейського, але, разом з тим, глибоко національний стиль, який мав своє найвище завершення в часи Мазепи.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.