Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІУК.docx
Скачиваний:
32
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
138.05 Кб
Скачать

22. Україна в політичній та культурній системах Російської та Австро-Угорської імперій.

Західна

Східна

Упр.

*інтеграція (цілий): політика Р та Ав у приєднаних землях

*уніфікація – зведення найкращих проявів життя до імпер-х зразків

*бюрократизація – посилення ролі чиновників

*денаціоналізація – насадження мови, поглинання нац.-ї культури ку-рою імпер-ї і нації

3 поділи Польщі (1772, 1793, 1795)

Росія: 1772 р. Сх. Біл., 1793 р. Київ-на, Сх Волинь, Поділля , Брацлавщина, Цн Біл., 1795 – Зх Біл.

Австр: 1772 Сх Галичина, частина Волині, 1774 – Буков., 1795 Польські землі,

Пруссія: 1772 – 1795 рр. – польські землі довкола Гданська та Варшави.

*1: «Королівсво Галичини (Галіції) та Лодомерії»: губ-р у Львові призначався самим імператором, мали право скликати сейм (обирався дворянством та верхівкою духов-ва), Сх ч-на Гал-ни – 12 округів

*проблема Галичини : Зх – переважали поляки, Сх- укр.-ці

*2: Буковина – до 1849 – у скл. «Королівсва…», потім – окрема провінція

*Буков.:Пн- більше укр., Пд – румун

*3: Закарпаття – під владою Угорщини

*Політика Австрії «поділяй і володарюй»

*поділ на 9 губ-й

*Слобожанщина і Л/б: Харків-ка, Чернігів-ка, Полтав-ка, П/б: Київ-ка, Поділ-ка, Волин-ка, Пд(Степова):Катериносл-ка, Херсон-ка, Таврійська

*губ-р призначався царем, на чолі повіту – справники

*Крім того, укр. проживали: Кубань, Військо Донське, Вороніжчина, Курська, Гродненська, Могилівська губ-ї, частина Бессарабії

*30-ті створення генерал-губернаторств: Бібіков- П/б - Київське, Долгоруков – 1835 – ств. Л\б і Слобожанщини - Малоросійське, граф Воронцов землі Пн Причорномор’я– Новоросійське (Новоросійсько-Бессарабське)

*1837 – створ. нових 5 округів – ві-х поселень у Київській і Подільській губ-х

*1831 – ліквід. залишків магдебурзького права

*1841 – П/б ліквід. судочинство по Литовських статутах

Екон.

*1787 – Бук. приєдн. до Гал., після 1848 – знову окрема провінція (край)

*Реформи Марії – Терезії(1740 -1780 – правила) та її сина Йосифа (1780 -1790):

*релігійна: зрівняно у правах катол-в, протестантів, греко-кат.-ї церкви( усунуто дискримінацію щодо не католиків: держ-на служба, навч-ня, продавати і купувати землю, усунуто приниження євреїв)

*освітня: запровадження поч.-х і середніх шкіл, виклад. в поч. школах укр.м., 1784 – відкриття Львівський унів-т (на місці єзуїтського колегіуму), в 1809 – діяв у ньому Руський інститут

*Згортання реформ – контрреформи за наступ-в Марії-Терезії та Йосифа ІІ – Леопольда ІІ і Франца ІІ( відновлена панщина – до 5 -6 днів/тиждень, зросли повинності се-н, процес обезземелення се-н,

Екстенсивні методи:

*розшир. посів-х площ (особл. Пд)

*малоефективні знаряддя праці, відсутність добрив

* збільшення панщини (іноді – до 6 дн/тиж)

*зростання додаткових повинностей

*використання праці кріпаків на заводах і фабриках (низькопродуктивна)

*викор. праці жінок і дітей на підпр-х (менше платили)

*поширення урочної си-ми (об’єм р-ти на день)

*найчастіше: розорялись або давали маєтки в заставу кредитним установам (перехід власності до купців, замож. козаків і се-н)

Інтенсивні:

*орієнтація на ринок, безпосереднє керів-во поміщ-в ходом робіт, інтерес до «бухгалтерії», прибутків

*спроби раціоналізації (вдосконалення) госп-в

*застосув. нової техніки(с/г машини: кінні і парові: косилки, віялки, молотарки,…)

*застосув. добрив

*використ. найманої праці

*невдачі раціоналізації:

*опір се-н – не зацікавлені в покращенні результатів праці

*мало грошей для техніки і найму

*нестача вільних найманих робітників

*повернення поміщиків до екстенсив-х методів

*насл.:

*криза кріпосн-ї си-ми

*обезземелення селян( поява найм-х роб-в, розв-к пром.-ті, чумацтва)

* «відходи» на заробітки – «білети» з дозволом залишити село від пом-ка - в інші землі (Полтав-ну і Харків-ну)

*формув-ня заможного се-ва (напр.: купці і пром.-ці – мільйонери Яхненки, Симиренки, торговець і чумак, козак Артем Терещенко – династія цукрозаводчиків)

С/е розв.

*Сх Гал. – укр. – 2/3 насел., більш. в Бук. і Закарп.

*пересел. іноз-х колоністів: Сх Гал.:нім., Пн Буков. – нім. і рум., Закарп. – угор.

*утиски на укр. Сх Гал. – польської шляхти, Закарп. – угор. панів, Бук. – Рум-х бояр

*зростання панщини для се-н- кріпаків,часом – для міщан невеликих міст

*деякі міста зберегли самоврядув.,більшість – ні

*антиукр. міграційна( переселенська) політика Росії

*запровадження «смуги осілості» для євреїв (заборона селитися на Сх від території Речі Посполитої, Л/б в зоні смуги, Слобожанщина – поза нею

*стрімке зростання населення Пд Укр. за рахунок укр. селян, зменшення частки мусульман, + еміграція татар

*антиукр-й характер рос-ї політики ( Шевченко: «На всіх язиках все мовчить» - про часи Миколи І)

*заміна назви «Малоросія» на назви регіонів: ПдЗх Росія, Зх Росія, Пд Росія (Новоросія)

*посилення закріпачення (особл. П/б), на Пд Укр деякий час не було кріпацтва

*рекрутчина для кріпосних селян

*русифікація школи

*різні форми се-х протестів: скарги цареві, губ-м, відмова платити оброк, селянські повстання,…

*пов-ня: (найпоширеніше – покарання шпіцрутенами – палицями, проганяли через стрій людей зі шпіцрутенами)

*липень 1817 – бузькі козаки Херсонщини,

*липень 1819 – пов-ня проти режиму вій-х поселень в Чугуєві ( протрималися місяць, розправою керував Аракчеєв)

*1818 -1820 – сел.-й рух на Катеринославщині,

*1832 -33 – повст. се-н Харківщини, Чернігів-ни, Херсон-ни

*переддень реформ 1860-1870-х рр.:

А) розпад кріпосних і формування ринкових відносин

Б) спеціалізація р-нів (Л/б – тютюн і коноплі, П/б – пшениця і цукрові бур-ки, Пд – пшениця і вівчарство)

В)нестача вільної кваліфікованої робочої сили

Г)невдачі раціоналізації господарства, зменшення сел.-х наділів, збільшення панщини

Д)1853-56 – Кримська ві-на, розорення Пд Укр.(Катериновлав., Херсон., Таврійська губ-ї), посилення визиску з се-н, масові переїзди з Пд Укр

Е)1856 – рух «У Таврію за волею» - рух се-н Катер-ни, Херсон-ни, Харк-ни, Полтав-ни, Чернігів-ни( у Криму сидить цар і роздає се-нам землю)

Є)1856-60 – продовження се-х виступів,

Ж)орг.-я П/б польським шляхтичем Міхалом Чайковським (псевдонім Садир-Паша) вій-го підрозділу під Тур-ю зверхністю для б-би з Росією - вій-ві дії в Подунавї, 1854 – по р. Прут, хотів орг.-ти в Укр-ні анти рос-ке пов-ня, діяв в Криму, потім полк розформували

З) стаття у ж-лі «Колокол» (Лондон) Олександра Герцена про право укр. народу на держ-ну незалежність, хоч бажаною була федерація з Росією

І)1856 – Харківський студ-й гурток( ліквід. кріп.-ва, введення республіки, скасув. самодержавства, суверенітет Укр. не вказувався)

Звільнені від навчання перебралися в Київський унів-т, орг.-ли гурток 1859 -60-х, заарештовані

Ї)антикріпосницькі погляди поміщиків Василя Тарнавського і Григорія Галагана

Захід

Схід

*1787 – Бук. приєдн. до Гал., після 1848 – знову окрема провінція (край)

*Реформи Марії – Терезії(1740 -1780 – правила) та її сина Йосифа ІІ (1780 -1790):

*аграрна: поч. 1780-х – звільнення се-н від особистої залежності, скорочення панщини до 30-ти днів на рік

*релігійна: зрівняно у правах катол-в, протестантів, греко-кат.-ї церкви( усунуто дискримінацію щодо не католиків: держ-на служба, навч-ня, продавати і купувати землю, усунуто приниження євреїв)

*освітня: запровадження поч.-х і середніх шкіл, виклад. в поч. школах укр.м., 1784 – відкриття Львівський унів-т (на місці єзуїтського колегіуму), в 1809 – діяв у ньому Руський інститут

*зростання ролі священників: моральні норми: прищеплювати освіту, нові методи господар-ня – ознайомл-ти людей, відрив. школи

*Згортання реформ – контрреформи за наступ-в Марії-Терезії та Йосифа ІІ – Леопольда ІІ і Франца ІІ( відновлена панщина – до 5 -6 днів/тиждень, зросли повинності се-н, процес обезземелення се-н,

*реакція і контрреформи в освіті:

1805 – контроль римо-катол. церкви над почат-ми школами

1809 – закрито Руський інститут у Львів-му унів-ті, 1812 – скасовано обов’язковість освіти

*кін.ХУІІІ – поч.ХІХст. – зростання впливу греко-катол. ц-ви( тісний зв'язок з народом, селах)

*орг.-я перемишльським єпископом Михайлом Левицьким групи греко-катол. священників(Іван Могильницький, Йосип Левицький, Йосип Лозинський, Іван Лаврівський,… - засновано перше Просвітницьке тов.-во г/кат. свящ-в (видання підручників, граматики укр. м., розшир. мережі поч.-х шкіл,…)

*1834 – обєднання студ-в (20 довкола Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького) «Руська трійця», 1836 – промова Шашкевича на укр. м. в музеї- семінарії перед духовною владою і гостями. Влада не дозволила видавати збірку віршів укр. м.

*1837 – видання в Будапешті етнографічної збірки «Русалка Дністрова» - влада знищила увесь тираж крім 250 примірників. Припинено етнограф-й рух після знищення «Русалки Дністрової»

*1846 – Гал.:повстання та покарання більше 100 сіл

1838 – Буковина: повстання по всій території

1843 -44 Бук. заворушення під кер-м Л. Кобилиці (22 бук. села)

1810 – 25 – посилення опришківського руху на Закарпатті (Мирон Штолюк), розгром загону і страта Штолюка

1831 – Холерні бунти в Закарпатті ( привід: обмеження пересув. в зв’язку з епідемією, масові виступи проти урядових військ), наслідки: закон 1836 – поліпшено долю се-н: скасовано частину другорядних натуральних повинностей, отримали право переходу від одного поміщ-ка до іншого, скасовано право фізичного покарання се-н, збережено решту повинностей

*події 1848 –«весна народів» - б-ба народів проти самовладдя монархів, встановленого ще в 1815

*15 березня 1848 – Конституція імп. Фердинанда І:

*а) надання демокр. свобод

*б)скликання парламенту(рейхстагу)

*в)відміна панщини і кріпацтва: Гал. – квітень 1848, Бук. – серпень 1848, Закарп. 1848, але панщина проіснувала ще 5 років

*19 квітня 1848 – петиція укр.-в австр-му цісарю з вимогою перетв. у культ-рі (в школах укр. м., видання законів укр.м., зрівняння в правах різних релігій, доступ укр.-в до держ-х установ)

*вихід першої г-ти «Зоря Галицька»

*течії політ. руху поч.ХІХст.:а)укр.: відстоювання самобутності укр.народу б)російська: найбільше значення мали погляди «покращення» Росії в) польська: відродження Польщі до 3 поділів

*укр. течія:

*діяльність гуртка в Новгороді-Сіверському (к. XVIII ст.) ( представники старих козацьких родів: Полетики, Капністи,…):обговорення діяльності Мазепи, Полуботка, боролися за права всього укр. шляхетства та козацтва

*місія Василя Капніста у Європі:після того, як рос. уряд не прийняв проект відновлення козацького війська (ідея групи автономістів, яку очолив в 1787),- поїхав до Берліна в 1791 – на зустріч з пруським канцлером: чи підтримає Прусія укр. повстання проти Росії? Без чіткої відповіді

*к. ХУІІІст.- надання укр. коз. старшині прав рос. дворянства зменшення ролі козацьких родин у нац.русі, але перед тим – яскраві твори:

* а)«Історія Русів» (невідомого автора, можливі автори Полетики): право кожного народу на державний розвиток, історик Оглоблин назвав «Декларацією прав укр.-ї нації…,вічною книгою України»

*б) «Енеїда» Івана Котляревського (1798) – початок нової укр. літератури, що ґрунтується на живій укр.мові(до того була церковнослов’янська)

*поширення ідей Гердера та Шеллінга (нім. філософи):кожна нація наділена Богом особливими рисами, які має розкрити

*вплив походу в Європу укр.-в у складі рос. армії в 1812 проти наполеонівських військ – знайомство з револ-ми ідеями та відсутністю кріпацтва

*за таблицями масони в Україні:

*а)масонство – (пер.вільномулярство) – ідея Бога – Великого Майстра Всесвіту, єдину людську спільноту, гасло «Свобода, Рівність,Братерство», невтручання у політику, тільки духовне самовдосконалення, своєю високоморальною поведінкою впливати на оточуючих, багато з старшинсько-шляхетських родин, заперечувало національні кордони

*б) к. ХУІІІст.- ложі в Житомирі, Одесі («Понт Евксінський» п/к Лонжерона), Одеса (1817 – «Три царства природи» п/к Кирило і Петро Розумовські) Харкові, Полтаві, Києві (1818 – 1822 «Об’єднання слов’ян» п/к Роснишевського, Олизара, Харлинського), Львові, Самборі,…з центром руху у Києві

*в)1818 -1819 – полтавська ложа «Любов до істини»(І. Котляревський, 20 чоловік) – цар заборонив особистим указом

*г)1821- 1822 – «Малоросійське (таємне) тов.-во» ( на основі Полтав-ї ложі, заснов. Василь Лукашевич – предводитель дворян-ва Переяславського повіту Полтавської губернії, Олександр Величко, Петро Капніст, Іван Котляревський, Семен Кочубей, Василь Тарнавський) – продовжили свою дія-ть після царського указу 1822 про заборону масонських орг.-й, стояли на позиціях держ-ї незалежності Укр.

*декабристи: повстання 14 грудня 1825 в Петербурзі – поразка, 29 грудня1825-3 січня1826 повстання Чернігівського полку на Київщині

*1816 – Петербург – офіцерська таємна орг.-я «Союз порятунку»(з 1818 – «Союз благоденства»), 1821 – розпався «Союз благоденства», з Тульчинської управи проголошено Пд тов.-во

*декабристи: шляхом вій-го перевороту - повалити самодержавний лад, ліквідувати кріпацтво

*Пд: «Руська правда» Пестеля: скасувати кріпацтво, перетвор. всіх се-н на рівноправних громадян, Росія – в республіку, право на самовизначення – для польського народу, для інших – ні

* «Тов-во об’єднаних словян» - (1823 – Новоград-Волинський, Андрій та Петро Борисови): б-ба проти самодержавства і кріпацтва, створ. федерації словян, Укр. не фігурувала як член федерації) – тов.-во включилось у Пд тов.-во

*Пн тов.-во: проект Конституції Микити Муравйова: встановлення констит-ї монархії, федеративний устрій Росії, на Укр. утвор. Чорноморську(Одеса), Бузьку(Київ), Українську(Харків) д-ви, проект Конст-ї не був затверджений тов.-вом

*Кирило- Мефодіївське братство(тов.-во) Київ, поч. січня 1846 – кінець березня 1847 – Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, участь Шевченка під знаком питання

* «Книга буття укр. народу» - осн. події світової історії з давніх часів до середини ХІХст., ч-на про долю Укр., історичне покликання Укр. – підняти словян на б-бу за екон., соціальне і духовне націон-не відродження

* «Статут словянського братства Святих Кирила і Мефодія»: 2 частини: а) «Головні ідеї» - обєднання словян у федерацію з республ. формою правління б) «Головні правила»: виховання юнацтва, пошир. літ-ри, примноження членів тов.-ва, усувати релігійну ворожнечу, викорінення рабства і приниження бідних класів. Правило «Мета виправдовує засоби»тов.-во вважає безбожним