- •1. Визначення поняття “культура”. Етнічна та національна культура.
- •2. Проблема етногенезу в сучасній науці.
- •3. Найдавніші етномовні спільності.
- •4. Давні індоэвропейці.
- •5. Праслов’яни. Етнокультура слов’янського світу після “великого переселення народів”.
- •6. Давні українці.
- •7. Давня Русь та її політичні зв’язки з Візантією та Заходом.
- •8. Прийняття християнства: політичний вибір чи природний процес.
- •9. Язичницька Русь та візантійська християнська культура.
- •10. Давньоруські філософи-книжники.
- •11. Церковне та світське життя людини в хі-хіі ст.
- •12. Дохристиянські вірування українців та їх відображення в сучасній обрядовості та казках.
- •13. Україна та мусульманський світ в епоху середньовіччя.
- •14. Культура середньовічного міста.
- •15. Розвиток освіти в Україні в середні віки.
- •16. Києво-Могилянська академія.
- •17. Берестейська унія 1596 року та її вплив на подальше релігійне життя України.
- •18. Козаччина як політичне та культурне явище.
- •19. Козацька ідеологія та формування національної самосвідомості українців.
- •20. Доба Івана Мазепи.
- •21. Українське бароко.
- •22. Україна в політичній та культурній системах Російської та Австро-Угорської імперій.
- •23. Від козацьких літописів до “Історії Русів”.
- •19. “Козацькі літописи”.
- •24. Вертеп та усна народна творчість: поєднання традицій.
- •25. І.П.Котляревський. “Енеїда”.
- •26. Микола Гоголь.
- •27. Діячі української культури барокової доби.
- •28. Давня Русь та християнський світ.
- •31. Усна народна творчість: казки, пісні, думи про козаччину.
- •30. Розвиток філософської та релігійної думки в постязичницькій Русі.
- •32. Григорій Сковорода.
22. Україна в політичній та культурній системах Російської та Австро-Угорської імперій.
|
Західна |
Східна | ||
Упр. |
*інтеграція (цілий): політика Р та Ав у приєднаних землях *уніфікація – зведення найкращих проявів життя до імпер-х зразків *бюрократизація – посилення ролі чиновників *денаціоналізація – насадження мови, поглинання нац.-ї культури ку-рою імпер-ї і нації |
3 поділи Польщі (1772, 1793, 1795) Росія: 1772 р. Сх. Біл., 1793 р. Київ-на, Сх Волинь, Поділля , Брацлавщина, Цн Біл., 1795 – Зх Біл. Австр: 1772 Сх Галичина, частина Волині, 1774 – Буков., 1795 Польські землі, Пруссія: 1772 – 1795 рр. – польські землі довкола Гданська та Варшави. | ||
*1: «Королівсво Галичини (Галіції) та Лодомерії»: губ-р у Львові призначався самим імператором, мали право скликати сейм (обирався дворянством та верхівкою духов-ва), Сх ч-на Гал-ни – 12 округів *проблема Галичини : Зх – переважали поляки, Сх- укр.-ці *2: Буковина – до 1849 – у скл. «Королівсва…», потім – окрема провінція *Буков.:Пн- більше укр., Пд – румун *3: Закарпаття – під владою Угорщини *Політика Австрії «поділяй і володарюй»
|
*поділ на 9 губ-й *Слобожанщина і Л/б: Харків-ка, Чернігів-ка, Полтав-ка, П/б: Київ-ка, Поділ-ка, Волин-ка, Пд(Степова):Катериносл-ка, Херсон-ка, Таврійська *губ-р призначався царем, на чолі повіту – справники *Крім того, укр. проживали: Кубань, Військо Донське, Вороніжчина, Курська, Гродненська, Могилівська губ-ї, частина Бессарабії *30-ті створення генерал-губернаторств: Бібіков- П/б - Київське, Долгоруков – 1835 – ств. Л\б і Слобожанщини - Малоросійське, граф Воронцов землі Пн Причорномор’я– Новоросійське (Новоросійсько-Бессарабське) *1837 – створ. нових 5 округів – ві-х поселень у Київській і Подільській губ-х *1831 – ліквід. залишків магдебурзького права *1841 – П/б ліквід. судочинство по Литовських статутах
| |||
Екон. |
*1787 – Бук. приєдн. до Гал., після 1848 – знову окрема провінція (край) *Реформи Марії – Терезії(1740 -1780 – правила) та її сина Йосифа (1780 -1790): *релігійна: зрівняно у правах катол-в, протестантів, греко-кат.-ї церкви( усунуто дискримінацію щодо не католиків: держ-на служба, навч-ня, продавати і купувати землю, усунуто приниження євреїв) *освітня: запровадження поч.-х і середніх шкіл, виклад. в поч. школах укр.м., 1784 – відкриття Львівський унів-т (на місці єзуїтського колегіуму), в 1809 – діяв у ньому Руський інститут
*Згортання реформ – контрреформи за наступ-в Марії-Терезії та Йосифа ІІ – Леопольда ІІ і Франца ІІ( відновлена панщина – до 5 -6 днів/тиждень, зросли повинності се-н, процес обезземелення се-н,
|
Екстенсивні методи: *розшир. посів-х площ (особл. Пд) *малоефективні знаряддя праці, відсутність добрив * збільшення панщини (іноді – до 6 дн/тиж) *зростання додаткових повинностей *використання праці кріпаків на заводах і фабриках (низькопродуктивна) *викор. праці жінок і дітей на підпр-х (менше платили) *поширення урочної си-ми (об’єм р-ти на день) *найчастіше: розорялись або давали маєтки в заставу кредитним установам (перехід власності до купців, замож. козаків і се-н)
|
Інтенсивні: *орієнтація на ринок, безпосереднє керів-во поміщ-в ходом робіт, інтерес до «бухгалтерії», прибутків *спроби раціоналізації (вдосконалення) госп-в *застосув. нової техніки(с/г машини: кінні і парові: косилки, віялки, молотарки,…) *застосув. добрив *використ. найманої праці *невдачі раціоналізації: *опір се-н – не зацікавлені в покращенні результатів праці *мало грошей для техніки і найму *нестача вільних найманих робітників *повернення поміщиків до екстенсив-х методів
| |
*насл.: *криза кріпосн-ї си-ми *обезземелення селян( поява найм-х роб-в, розв-к пром.-ті, чумацтва) * «відходи» на заробітки – «білети» з дозволом залишити село від пом-ка - в інші землі (Полтав-ну і Харків-ну) *формув-ня заможного се-ва (напр.: купці і пром.-ці – мільйонери Яхненки, Симиренки, торговець і чумак, козак Артем Терещенко – династія цукрозаводчиків) | ||||
С/е розв. |
*Сх Гал. – укр. – 2/3 насел., більш. в Бук. і Закарп. *пересел. іноз-х колоністів: Сх Гал.:нім., Пн Буков. – нім. і рум., Закарп. – угор. *утиски на укр. Сх Гал. – польської шляхти, Закарп. – угор. панів, Бук. – Рум-х бояр *зростання панщини для се-н- кріпаків,часом – для міщан невеликих міст *деякі міста зберегли самоврядув.,більшість – ні
|
*антиукр. міграційна( переселенська) політика Росії *запровадження «смуги осілості» для євреїв (заборона селитися на Сх від території Речі Посполитої, Л/б в зоні смуги, Слобожанщина – поза нею *стрімке зростання населення Пд Укр. за рахунок укр. селян, зменшення частки мусульман, + еміграція татар *антиукр-й характер рос-ї політики ( Шевченко: «На всіх язиках все мовчить» - про часи Миколи І) *заміна назви «Малоросія» на назви регіонів: ПдЗх Росія, Зх Росія, Пд Росія (Новоросія) *посилення закріпачення (особл. П/б), на Пд Укр деякий час не було кріпацтва *рекрутчина для кріпосних селян *русифікація школи *різні форми се-х протестів: скарги цареві, губ-м, відмова платити оброк, селянські повстання,… *пов-ня: (найпоширеніше – покарання шпіцрутенами – палицями, проганяли через стрій людей зі шпіцрутенами) *липень 1817 – бузькі козаки Херсонщини, *липень 1819 – пов-ня проти режиму вій-х поселень в Чугуєві ( протрималися місяць, розправою керував Аракчеєв) *1818 -1820 – сел.-й рух на Катеринославщині, *1832 -33 – повст. се-н Харківщини, Чернігів-ни, Херсон-ни *переддень реформ 1860-1870-х рр.: А) розпад кріпосних і формування ринкових відносин Б) спеціалізація р-нів (Л/б – тютюн і коноплі, П/б – пшениця і цукрові бур-ки, Пд – пшениця і вівчарство) В)нестача вільної кваліфікованої робочої сили Г)невдачі раціоналізації господарства, зменшення сел.-х наділів, збільшення панщини Д)1853-56 – Кримська ві-на, розорення Пд Укр.(Катериновлав., Херсон., Таврійська губ-ї), посилення визиску з се-н, масові переїзди з Пд Укр Е)1856 – рух «У Таврію за волею» - рух се-н Катер-ни, Херсон-ни, Харк-ни, Полтав-ни, Чернігів-ни( у Криму сидить цар і роздає се-нам землю) Є)1856-60 – продовження се-х виступів, Ж)орг.-я П/б польським шляхтичем Міхалом Чайковським (псевдонім Садир-Паша) вій-го підрозділу під Тур-ю зверхністю для б-би з Росією - вій-ві дії в Подунавї, 1854 – по р. Прут, хотів орг.-ти в Укр-ні анти рос-ке пов-ня, діяв в Криму, потім полк розформували З) стаття у ж-лі «Колокол» (Лондон) Олександра Герцена про право укр. народу на держ-ну незалежність, хоч бажаною була федерація з Росією І)1856 – Харківський студ-й гурток( ліквід. кріп.-ва, введення республіки, скасув. самодержавства, суверенітет Укр. не вказувався) Звільнені від навчання перебралися в Київський унів-т, орг.-ли гурток 1859 -60-х, заарештовані Ї)антикріпосницькі погляди поміщиків Василя Тарнавського і Григорія Галагана
|
Захід |
Схід |
*1787 – Бук. приєдн. до Гал., після 1848 – знову окрема провінція (край) *Реформи Марії – Терезії(1740 -1780 – правила) та її сина Йосифа ІІ (1780 -1790): *аграрна: поч. 1780-х – звільнення се-н від особистої залежності, скорочення панщини до 30-ти днів на рік *релігійна: зрівняно у правах катол-в, протестантів, греко-кат.-ї церкви( усунуто дискримінацію щодо не католиків: держ-на служба, навч-ня, продавати і купувати землю, усунуто приниження євреїв) *освітня: запровадження поч.-х і середніх шкіл, виклад. в поч. школах укр.м., 1784 – відкриття Львівський унів-т (на місці єзуїтського колегіуму), в 1809 – діяв у ньому Руський інститут
*зростання ролі священників: моральні норми: прищеплювати освіту, нові методи господар-ня – ознайомл-ти людей, відрив. школи
*Згортання реформ – контрреформи за наступ-в Марії-Терезії та Йосифа ІІ – Леопольда ІІ і Франца ІІ( відновлена панщина – до 5 -6 днів/тиждень, зросли повинності се-н, процес обезземелення се-н, *реакція і контрреформи в освіті: 1805 – контроль римо-катол. церкви над почат-ми школами 1809 – закрито Руський інститут у Львів-му унів-ті, 1812 – скасовано обов’язковість освіти *кін.ХУІІІ – поч.ХІХст. – зростання впливу греко-катол. ц-ви( тісний зв'язок з народом, селах) *орг.-я перемишльським єпископом Михайлом Левицьким групи греко-катол. священників(Іван Могильницький, Йосип Левицький, Йосип Лозинський, Іван Лаврівський,… - засновано перше Просвітницьке тов.-во г/кат. свящ-в (видання підручників, граматики укр. м., розшир. мережі поч.-х шкіл,…) *1834 – обєднання студ-в (20 довкола Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького) «Руська трійця», 1836 – промова Шашкевича на укр. м. в музеї- семінарії перед духовною владою і гостями. Влада не дозволила видавати збірку віршів укр. м. *1837 – видання в Будапешті етнографічної збірки «Русалка Дністрова» - влада знищила увесь тираж крім 250 примірників. Припинено етнограф-й рух після знищення «Русалки Дністрової» *1846 – Гал.:повстання та покарання більше 100 сіл 1838 – Буковина: повстання по всій території 1843 -44 Бук. заворушення під кер-м Л. Кобилиці (22 бук. села) 1810 – 25 – посилення опришківського руху на Закарпатті (Мирон Штолюк), розгром загону і страта Штолюка 1831 – Холерні бунти в Закарпатті ( привід: обмеження пересув. в зв’язку з епідемією, масові виступи проти урядових військ), наслідки: закон 1836 – поліпшено долю се-н: скасовано частину другорядних натуральних повинностей, отримали право переходу від одного поміщ-ка до іншого, скасовано право фізичного покарання се-н, збережено решту повинностей
*події 1848 –«весна народів» - б-ба народів проти самовладдя монархів, встановленого ще в 1815 *15 березня 1848 – Конституція імп. Фердинанда І: *а) надання демокр. свобод *б)скликання парламенту(рейхстагу) *в)відміна панщини і кріпацтва: Гал. – квітень 1848, Бук. – серпень 1848, Закарп. 1848, але панщина проіснувала ще 5 років *19 квітня 1848 – петиція укр.-в австр-му цісарю з вимогою перетв. у культ-рі (в школах укр. м., видання законів укр.м., зрівняння в правах різних релігій, доступ укр.-в до держ-х установ) *вихід першої г-ти «Зоря Галицька» |
*течії політ. руху поч.ХІХст.:а)укр.: відстоювання самобутності укр.народу б)російська: найбільше значення мали погляди «покращення» Росії в) польська: відродження Польщі до 3 поділів *укр. течія: *діяльність гуртка в Новгороді-Сіверському (к. XVIII ст.) ( представники старих козацьких родів: Полетики, Капністи,…):обговорення діяльності Мазепи, Полуботка, боролися за права всього укр. шляхетства та козацтва *місія Василя Капніста у Європі:після того, як рос. уряд не прийняв проект відновлення козацького війська (ідея групи автономістів, яку очолив в 1787),- поїхав до Берліна в 1791 – на зустріч з пруським канцлером: чи підтримає Прусія укр. повстання проти Росії? Без чіткої відповіді *к. ХУІІІст.- надання укр. коз. старшині прав рос. дворянства зменшення ролі козацьких родин у нац.русі, але перед тим – яскраві твори: * а)«Історія Русів» (невідомого автора, можливі автори Полетики): право кожного народу на державний розвиток, історик Оглоблин назвав «Декларацією прав укр.-ї нації…,вічною книгою України» *б) «Енеїда» Івана Котляревського (1798) – початок нової укр. літератури, що ґрунтується на живій укр.мові(до того була церковнослов’янська) *поширення ідей Гердера та Шеллінга (нім. філософи):кожна нація наділена Богом особливими рисами, які має розкрити *вплив походу в Європу укр.-в у складі рос. армії в 1812 проти наполеонівських військ – знайомство з револ-ми ідеями та відсутністю кріпацтва *за таблицями масони в Україні: *а)масонство – (пер.вільномулярство) – ідея Бога – Великого Майстра Всесвіту, єдину людську спільноту, гасло «Свобода, Рівність,Братерство», невтручання у політику, тільки духовне самовдосконалення, своєю високоморальною поведінкою впливати на оточуючих, багато з старшинсько-шляхетських родин, заперечувало національні кордони *б) к. ХУІІІст.- ложі в Житомирі, Одесі («Понт Евксінський» п/к Лонжерона), Одеса (1817 – «Три царства природи» п/к Кирило і Петро Розумовські) Харкові, Полтаві, Києві (1818 – 1822 «Об’єднання слов’ян» п/к Роснишевського, Олизара, Харлинського), Львові, Самборі,…з центром руху у Києві *в)1818 -1819 – полтавська ложа «Любов до істини»(І. Котляревський, 20 чоловік) – цар заборонив особистим указом *г)1821- 1822 – «Малоросійське (таємне) тов.-во» ( на основі Полтав-ї ложі, заснов. Василь Лукашевич – предводитель дворян-ва Переяславського повіту Полтавської губернії, Олександр Величко, Петро Капніст, Іван Котляревський, Семен Кочубей, Василь Тарнавський) – продовжили свою дія-ть після царського указу 1822 про заборону масонських орг.-й, стояли на позиціях держ-ї незалежності Укр. *декабристи: повстання 14 грудня 1825 в Петербурзі – поразка, 29 грудня1825-3 січня1826 повстання Чернігівського полку на Київщині *1816 – Петербург – офіцерська таємна орг.-я «Союз порятунку»(з 1818 – «Союз благоденства»), 1821 – розпався «Союз благоденства», з Тульчинської управи проголошено Пд тов.-во *декабристи: шляхом вій-го перевороту - повалити самодержавний лад, ліквідувати кріпацтво *Пд: «Руська правда» Пестеля: скасувати кріпацтво, перетвор. всіх се-н на рівноправних громадян, Росія – в республіку, право на самовизначення – для польського народу, для інших – ні * «Тов-во об’єднаних словян» - (1823 – Новоград-Волинський, Андрій та Петро Борисови): б-ба проти самодержавства і кріпацтва, створ. федерації словян, Укр. не фігурувала як член федерації) – тов.-во включилось у Пд тов.-во *Пн тов.-во: проект Конституції Микити Муравйова: встановлення констит-ї монархії, федеративний устрій Росії, на Укр. утвор. Чорноморську(Одеса), Бузьку(Київ), Українську(Харків) д-ви, проект Конст-ї не був затверджений тов.-вом
*Кирило- Мефодіївське братство(тов.-во) Київ, поч. січня 1846 – кінець березня 1847 – Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, участь Шевченка під знаком питання * «Книга буття укр. народу» - осн. події світової історії з давніх часів до середини ХІХст., ч-на про долю Укр., історичне покликання Укр. – підняти словян на б-бу за екон., соціальне і духовне націон-не відродження * «Статут словянського братства Святих Кирила і Мефодія»: 2 частини: а) «Головні ідеї» - обєднання словян у федерацію з республ. формою правління б) «Головні правила»: виховання юнацтва, пошир. літ-ри, примноження членів тов.-ва, усувати релігійну ворожнечу, викорінення рабства і приниження бідних класів. Правило «Мета виправдовує засоби»тов.-во вважає безбожним
|