Розділ 8. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

8.1. Облік фондів у необоротних активах та в малоцінних швидкозношуваних предметах

Для обліку фондів та визначення результатів виконання кошторисів установи, бюджетів сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) за поточний рік, а також результатів переоцінки призначено рахунки бухгалтерського обліку класу 4 „Власний капітал”:

–40 „Фонд у необоротних активах”;

–41 „Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах”;

–43 „Результати виконання кошторисів”;

–44 „Результати переоцінок”.

Власний капітал бюджетних установ — це частина активів, що забезпечують функціонування та нормальний ритм роботи із здійснення основних функцій бюджетною установою. Власний капітал виступає гарантією організації діяльності бюджетної установи та є основою для початку і провадження фінансово-господарської діяльності.

Представником подвійного запису бухгалтерського обліку є пасивний рахунок 40 „Фонд у необоротних активах”, на якому обліковуються вкладення у фонд основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів (з урахуванням зносу). Він включає субрахунки:

–401 „Фонд у необоротних активах з їх видами”;

–402 „Фонд у незавершеному капітальному будівництві”. Вартість придбаних необоротних активів супроводжується запи-

сом за дебетом субрахунка класу 1 „Необоротні активи” та кредитом субрахунків класу 3 „Кошти, розрахунки та інші активи” та класу 6 „Поточні зобов’язання”. Водночас проводиться другий запис за кредитом субрахунка 401 та дебетом відповідного субрахунка класу 8 „Витрати”.

При безоплатному отриманні необоротних активів проводиться запис у кредит субрахунків 401 і відповідного субрахунка рахунка 13 „Знос необоротних активів” і в дебет відповідних субрахунків класу 1 „Необоротні активи”.

При вибутті, ліквідації і безоплатній передачі необоротних активів дебетуються субрахунок 401 і відповідний субрахунок рахунка 13

210

„Знос необоротних активів” (на суму зносу) і кредитуються відповідні субрахунки класу 1 „Необоротні активи”.

Для придбання необоротних активів, що відноситься до капітальних видатків установи, виділяються призначення за КЕКВ 2100 „Придбання основного капіталу”. Нагадаємо, що капітальні видатки — це платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов’язаних з руйнуванням чи пошкодженням основних фондів.

Придбання основного капіталу за КЕКВ 2100 передбачає витрати на нові або існуючі товари тривалого користування, які купують або створюють власними силами. До основних засобів належать необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 1000 гривень за одиницю (комплект), та інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 гривень (телефони, обчислювальна техніка, пральні машини, холодильники тощо). Сюди належать такі види товарів тривалого користування, як нерухомі основні фонди, в тому числі житлові споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рухомі основні фонди, такі як транспортні засоби, устаткування. Ця категорія охоплює також платежі, направлені на модернізацію, продовження термінів служби основного капіталу, підвищення його продуктивності, покращення віддачі основних фондів.

Кореспонденцію рахунків з обліку необоротних активів показано в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Кореспонденція рахунків з обліку необоротних активів

211

Рахунок 41 „Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах” включає субрахунок 411 „Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”, на якому обліковується вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що перебувають у безпосередньому розпорядженні установи і термін експлуатації яких не перевищує один рік. Цей субрахунок за своєю суттю і призначенням аналогічний субрахунку 401.

Вартість придбаних малоцінних і швидкозношуваних предметів записується в кредит субрахунка 411 і в дебет відповідного субрахунка класу 8 „Витрати”. На суму малоцінних і швидкозношуваних предметів, що вибули з експлуатації, проводиться запис у дебет субрахунка 411 і в кредит субрахунка 221 „Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації”. Залишок на субрахунку 411 повинен дорівнювати сумі залишків на субрахунку 221 „Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації”.

Для створення власного капіталу в малоцінних і швидкозношуваних предметах використовуються, переважно, призначення за КЕКВ 1130 „Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки”. Ця категорія включає закупівлю матеріалів, канцелярського обладнання, предметів для поточних господарських потреб та потреб, безпосередньо пов’язаних з профілем діяльності установи чи організації, обладнання вартістю до 1000 гривень, а також швидкозношуваних предметів, що служать менше одного року, продуктів харчування, медикаментів та перев’язувальних матеріалів, довідкових, офіційних та періодичних видань.

Для групування записів за цими субрахунками використовуються меморіальні ордери № 9 та № 10, з яких записи переносяться до книги „Журнал-Головна”.

8.2. Облік результатів виконання кошторисів установ

Для визначення результатів діяльності бюджетних установ від надання державних послуг, реалізації продукції, надання інших послуг відповідно до кошторису установи як за загальним, так і за спеціальним фондами, за результатами року призначений рахунок 43 „Результати виконання кошторисів”, який включає субрахунки:

– 431 „Результат виконання кошторису за загальним фондом”;

212

– 432 „Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”. Бюджетні установи та організації України, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, здійснюють виведення фінансового результату виконання кошторису доходів і видатків установи за бюджетний рік, який відображається в Балансі (ф. № 1). Визначений фінансовий результат надає

прозорості фінансовій звітності про виконання кошторису. Механізм виведення фінансового результату виконання кошто-

рису доходів і видатків установи складається з двох етапів:

1)визначення переліку субрахунків бухгалтерського обліку, які підлягають закриттю заключними оборотами після закінчення року. Вирішення деяких питань, що можуть виникнути під час закриття певних рахунків;

2)відображення фінансового результату в річному балансі установи. Звірка та аналіз цього показника з даними інших форм звітності.

Що стосується першого етапу, то закриттю заключними оборотами підлягають залишки рахунків класу 7 „Доходи” (в розрізі субрахунків), а саме:

–70 „Доходи загального фонду”;

–71 „Доходи спеціального фонду”;

–72 „Доходи від реалізації виробів і виконаних робіт”;

–74 „Доходи бюджетів”.

Заключними оборотами закриваються й залишки за всіма субрахунками класу 8 „Витрати”.

При закритті рахунків заключними оборотами необхідно здійснювати документальну інвентаризацію сум, віднесених на ці субрахунки протягом звітного року.

Прядок здійснення річних остаточних оборотів щодо списання доходів та видатків бюджетних установ наведено в додатку до Порядку складання річних фінансових звітів за 2007 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом ДКУ № 3 від 10.01.2008 р. (табл. 8.2).

Другий етап виведення фінансового результату виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи полягає у відображенні його в звітності. Відповідно до вимог нормативних документів, фінансовий результат бюджетна установа відображає в розділі І Пасиву балансу в спеціальних рядках: „Результат виконання кошторису за загальним фондом”, „Результат виконання кошторису за спеціальним фондом” із застосуванням рядка „Результат переоцінки”.

213

Таблиця 8.2

Прядок здійснення річних остаточних оборотів щодо списання доходів та видатків бюджетних установ

214