5.5. Облік ремонту та модернізації основних засобів

Кожна бюджетна установа, організація, на балансі якої перебувають об’єкти основних засобів, а саме — будівлі, споруди, машини, обладнання або транспортні засоби, періодично здійснює роботи, спрямовані на відновлення і підтримання їх у робочому стані.

До найпоширеніших робіт з підтримання об’єктів основних засобів у робочому стані належать ремонтні.

Узагальному розумінні ремонт основних засобів є комплексом заходів, спрямованих на підтримання діючих об’єктів у працездатному стані, зберігаючи при цьому якості, властиві об’єкта при введенні в експлуатацію (міцність, зносостійкість, потужність двигуна, безпека при експлуатації тощо).

При проведенні ремонту не створюються принципово нові якості існуючого об’єкта. Наприклад, при проведенні ремонту будівлі, що потребує заміни несучих конструкцій та деталей, повного оновлення зовнішніх параметрів, відновлення тих, що вийшли з ладу, комунікацій тощо, виконуються роботи з поліпшення і відновлення втраченої нею якості в процесі експлуатації. При ремонті машин, обладнання і транспортних засобів виконуються роботи із заміни зношених деталей та вузлів, заміни таких, що вийшли з ладу, кріпильних деталей і базових агрегатів, усунення дрібних дефектів і неполадок.

Безумовно, чітко розмежувати заходи щодо поліпшення основних засобів, здійснення яких спричинить збільшення майбутніх економічних вигод від використання такого об’єкта основних засобів, і заходи щодо поліпшення основних засобів, проведення яких спрямоване на підтримання об’єкта основних засобів у робочому стані та отримання в майбутньому первісно очікуваних економічних вигод, що були властиві такому об’єкту, на практиці буває досить-таки складно.

Уцій ситуації для достовірного визначення характеру здійснюваних робіт з точки зору подальшої експлуатації об’єкта наказом керівника установи доцільно створити спеціальну комісію, до складу якої включити фахівців (інженера, технічного працівника), яка здійснить огляд об’єктів основних засобів у цілому або окремих частин, зафіксує виявлені дефекти, зазначить заходи, яких необхідно буде вжити щодо їх усунення шляхом складання відповідного акта.

Після цього на підставі висновку вищезазначеної комісії обо- в’язково має бути складено кошторисну документацію на проведення ремонтних робіт, яка заповнюється на підставі діючих цін, норм, роз-

156

цінок і тарифів, установлених відповідними документами у сфері будівництва.

Так, завдання бухгалтера бюджетної установи зводиться до правильного відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов’язаних із поліпшенням основних засобів. Витрати, пов’язані з проведенням ремонту необоротних активів відображаються у складі фактичних видатків бюджетної установи за такими кодами економічної класифікації:

− КЕКВ 1135 „Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання”, за яким відображається оплата транспортних послуг і утримання транспортних засобів (у тому числі витрати на утримання транспорту, витрати на доставку працівників на роботу власним чи орендованим транспортом, придбання пально-мастильних матеріалів, у тому числі для сільськогосподарської техніки, поточний ремонт автомобілів і транспортних засобів, планово-технічне обслуговування, придбання запчастин), а також витрати на страхування автомобіля, проїзд платними дорогами (тунелями), інші збори, передбачені нормативними та законодавчими документами, сплата збору за забруднення навколишнього середовища залежно від використаного палива, оформлення прав водія, страхування та медичний огляд водіїв; технічний огляд транспортного засобу, податок з власників транспортних засобів, оренда транспортних засобів тощо. Витрати на наймання транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту відносяться до капітального будівництва і капітального ремонту;

− КЕКВ 1137 „Оплата транспортних послуг і утримання транспортних засобів”, за яким відображаються витрати на поточний ремонт обладнання, меблів, техніки, інвентарю (в тому числі спортивного) та будівель, споруд, приміщень, що орендуються або перебувають на балансі, сільськогосподарської техніки, а також витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням обладнання, комп’ютерної, розмножувальної, медичної та іншої техніки. До цієї категорії належать витрати, пов’язані з придбанням матеріалів для поточного ремонту приміщень, обладнання, механізмів або оплата послуг сторонніх організацій з проведення цих робіт, якщо це передбачено кошторисом.

У бюджетних організаціях роботи, спрямовані на підтримання об’єктів основних засобів у справному стані, можуть виконуватися двома способами:

–підрядним, коли ремонтні роботи виконуються спеціалізованими ремонтними організаціями;

157

–господарським, коли бюджетні установи самостійно виконують такі роботи.

Облік витрат на проведення поточного ремонту показано на прикладі бухгалтерських проведень (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Кореспонденція рахунків з обліку ремонту основних засобів

У разі якщо установа здійснює роботи з добудовування, дообладнання, реконструкції та модернізації основних засобів, які призвели до додаткового укомплектування таких об’єктів, первісна вартість основних засобів змінюється.

Інакше кажучи, збільшення первісної вартості основних засобів має місце при виконанні робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних якостей активів, у результаті яких вони набувають нових якостей. Сутність добудовування та реконструкції полягає в розширенні існуючих можливостей об’єкта основних засобів, отриманні певних нових технічних характеристик, раніше не властивих цьому об’єкту.

Так, роботи з добудування, модернізації відносяться на збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів, і водночас такі суми підлягають списанню на фактичні витрати бюджетної організації за КЕКВ 2130 „Капітальний ремонт”. Такі роботи, як правило, виконуються підрядниками, тобто сторонніми організаціями.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з проведення реконструкції, добудовування основних засобів наведено в табл. 5.3.

158

Таблиця 5.3

Кореспонденція рахунків з обліку модернізації, реконструкції та добудування основних засобів

5.6. Облік списання основних засобів

Придбані бюджетною організацією основні засоби в процесі їх експлуатації поступово зношуються, старіють, втрачають свої первісні якості, стають непридатними до подальшого використання з тієї чи іншої причини. Крім того, нерідко буває, коли бюджетна організація передає об’єкт основних засобів іншій бюджетній організації на підставі рішення своєї вищої організації або відчужує майно сторонньої організації на умовах отримання компенсації його вартості.

Різні за своєю сутністю і призначенням, подібні операції класифікуються як списання необоротних активів і повинні здійснюватися відповідно до вимог Інструкції зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, затвердженої Наказом ГУДКУ, Держкомстату України від 02.02.1997 р. №125/70 та Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої Наказом ДКУ від 10.08.2001 р. № 142/181 (додаток Л).

До найбільш поширених ситуацій, під час яких відбувається списання об’єктів основних засобів, належить ліквідація.

Серед причин, з яких провадиться ліквідація будівель, споруд, обладнання, приладів, оснащення, транспортних засобів, інвентарю та інших об’єктів основних засобів бюджетних організацій, можна виділити такі:

159

–непридатність до подальшого використання;

–фізичний та моральний знос;

–пошкодження внаслідок аварії або стихійного лиха (за умови, що їх відновлення неможливе або економічно недоцільне і вони не можуть бути реалізовані);

–знос будівель, споруд, зруйнованих із часом або в разі будів-

ництва нових об’єктів.

Розглядаючи причини, з яких списуються об’єкти основних засобів з балансу бюджетної організації, хотілося б звернути увагу на такі моменти:

1)поширеною помилкою бухгалтера бюджетної організації є списання з балансу об’єкта основних засобів, на який нарахований знос у розмірі 100%. При цьому не береться до уваги, що об’єкт придатний для подальшої експлуатації. У зв’язку з цим звертаємо увагу, що не можна вважати обов’язковою умовою для списання основних засобів з балансу нарахування зносу щодо такого об’єкта у 100-відсотковому розмірі;

2)об’єкти основних засобів, що втратили своє значення, але придатні для використання, можуть бути списані з балансу тільки за умови, що їх неможливо продати або передати іншій організації. Цю норму наведено в п. 20 Інструкції зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, № 142/181. Тобто якщо той чи інший об’єкт основних засобів втратив свої первісні якості, внаслідок чого він уже не буде здатний здійснювати функції, властиві такому об’єкту, але допускається, що якоюсь мірою він може бути придатний для подальшого використання, такий об’єкт може бути списано з балансу тільки після того, як бюджетна організація намагалася його продати або передати безоплатно іншій організації, і відповідно

ніхто не захотів його купити або отримати безоплатно. Списання з балансів бюджетних установ основних засобів про-

водиться в такому порядку:

а) з балансів установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету:

–вартістю до 5000 грн за одиницю — з дозволу керівника установи;

–вартістю 5000–10000 грн за одиницю — з дозволу вищої організації;

160

–вартістю понад 10000 грн за одиницю — з дозволу міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади за підпоряд-

куванням; б) з балансів установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів:

–вартістю до 2500 грн за одиницю — керівниками установи, які є розпорядниками коштів;

–вартістю 2500–5000 грн за одиницю — з дозволу вищої установи;

–вартістю понад 5000 грн за одиницю — з дозволу місцевої державної адміністрації.

Списання основних засобів з балансів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій незалежно від їхньої вартості проводиться з дозволу керівника установи.

Першим кроком у процесі ліквідації необоротних активів є визначення причин виникнення непридатності необоротних активів до подальшого використання, неможливості або неефективності відновного ремонту. Для цих цілей, а також для документального оформлення списання таких необоротних активів з балансу бюджетної організації за наказом керівника організації щороку створюється постійно діюча комісія. До складу комісії включаються:

–керівник організації або його заступник (голова комісії);

–головний бухгалтер або його заступник (в установах і організаціях, в яких штатним розкладом посаду головного бухгалтера непередбачено, — особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

–керівники груп обліку (в установах, що обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які ведуть облік матеріальних цінностей;

–особи, на яких покладено відповідальність за збереження необоротних активів;

–інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

Крім того, Інструкцією зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів № 142/181 передбачено, що при встановленні непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, що перебувають під наглядом державних інспекцій, для участі в роботі комісії запрошується представник відповідної інспекції, який

161

підписує документи про списання необоротних активів (акт про списання) або передає комісії свій письмовий висновок, доданий до акта.

Якщо обладнання списується у зв’язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням діючих об’єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищою організацією, та робить в акті на списання посилання на пункт і дату затвердження плану. За результатами проведених заходів комісія оформляє акти на списання необоротних активів за т. ф. № 03-3 (бюджет), т. ф. № 03-4 (бюджет), т. ф. № 03-5 (бюджет).

Однією з причин списання основних засобів бюджетних організацій є продаж. Основним документом, що визначає порядок відчуження (продажу) майна бюджетних організацій, є Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затверджене наказом Фонду державного майна України від 30.06.99 р.

№ 1477.

Відповідно до цього Положення, майно передається бюджетною установою безпосередньо після отримання дозволу центрального чи місцевого органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління державним майном, а також за погодженням із Фондом державного майна України або його регіональними відділеннями.

Для отримання дозволу на відчуження майна до відповідного органу управління майном і Фонду державного майна подаються такі документи:

–звернення організації;

–техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та використання коштів;

–акт про оцінку вартості майна, що підлягає відчуженню;

–акт про інвентаризацію майна, що підлягає відчуженню;

–акт про технічний стан майна;

–звіт про експертну оцінку майна.

Крім зазначених документів, на вимогу відповідних органів управління майном або Фондом державного майна заявник надає додаткову інформацію та документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення.

Згідно з Положенням про порядок відчуження основних засобів № 1477, продаж державного майна може здійснюватися виключно на конкурсних умовах — через біржі, на аукціоні, за конкурсом.

162

Основним документом, що визначає порядок продажу основних засобів, які є державною власністю, на конкурсних умовах, є Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затверджене наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 р. № 197 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до вимог цього документа перед відчуженням майна на конкурсних засадах обов’язково проводиться підготовча робота, що включає:

–отримання дозволу на відчуження майна;

–визначення початкової ціни продажу майна;

–підготовку інформації про майно та умови його продажу;

–проведеннямаркетингу щодовизначенняпотенційнихпокупців;

–укладення договору з організатором аукціону, конкурсу. Після того як виконано всі зазначені умови, проводиться продаж

майна на конкурсі або аукціоні його організаторами на підставі угоди з організацією.

Перехід права власності на відчужуване майно підтверджується договором купівлі-продажу, який повинен містити такі обов’язкові умови: відомості про організацію та покупця; найменування та стислу характеристику об’єкта продажу; остаточну ціну продажу об’єкта на аукціоні, за конкурсом; взаємні зобов’язання сторін; момент передачі об’єкта продажу покупцю (після повного перерахування коштів за придбане майно); порядок розрахунків за придбане майно; інші умови; адреси сторін. Договір купівлі-продажу є підставою для перерахування оплати за придбане майно.

Інструкцією з обліку необоротних активів № 64 встановлено порядок використання коштів, отриманих бюджетними установами від реалізації необоротних активів. Ці кошти залишаються в розпорядженні установи із правом їхподальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання новихнеоборотнихактивівтого самогопризначення.

Згідно з Переліком груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення і напрямів використання, затвердженим постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 659, суми, отримані бюджетними організаціями від реалізації основних засобів (крім будівель і споруд), відносяться до першої групи власних надходжень.

У бухгалтерському обліку суми, отримані від продажу основних засобів, зараховуються на поточний рахунок бюджетної організації для обліку коштів, отриманих у вигляді плати за послуги (Дт 313, 323) і відносяться на збільшення доходів спеціального фонду (Кт 711).

163

Однак такий порядок використання та обліку коштів, отриманих від продажу необоротних активів, не поширюється на операції з продажу такого різновиду основних засобів, як будівлі та споруди. Згідно з Інструкцією з обліку необоротних активів № 64, суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, перераховуються в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується ця установа. У бухгалтерському обліку кошти, що надійшли від реалізації зазначених об’єктів необоротних активів і перераховані бюджетною організацією в дохід місцевого чи державного бюджету, обліковуються на субрахунку 642 „Інші розрахунки з бюджетом”.

Однією з причин списання основних засобів із балансу бюджетної організації є безоплатна передача. Порядок безоплатної передачі основних засобів бюджетних організацій здійснюється з урахуванням таких особливостей.

Так, згідно з вимогами Інструкції зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів № 142/181, безоплатна передача основних засобів бюджетних установ здійснюється в такому порядку:

–установам і організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, — в межах одного центрального органу виконавчої влади (головного розпорядника бюджетних коштів);

–установам і організаціям, що утримуються за рахунок коштів

місцевого бюджету, — в межах одного місцевого бюджету. При цьому безоплатна передача основних засобів від однієї ор-

ганізації іншій, що належать до сфери управління одного центрального органу виконавчої влади або одного розпорядника бюджетних коштів, здійснюється на підставі рішення цього центрального органу виконавчої влади (рішення головного розпорядника бюджетних коштів). У той же час безоплатна передача основних засобів між центральними органами виконавчої влади або іншими головними розпорядниками бюджетних коштів здійснюється на підставі рішення КМУ.

У нинішній час основними документами, які визначають порядок передачі основних засобів, що перебувають у державній власності, є Закон України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 03.03.98 р. № 147/98-ВР (зі змінами) і Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482 (зі змінами). У зв’язку з тим, що основні засоби, котрі значаться на балансі бюджет-

164

ної організації, перебувають у державній або комунальній власності, такі організації також повинні керуватися цими документами при безоплатній передачі основних засобів.

Згідно з вищезазначеними документами передача об’єктів права державної власності від однієї установи іншій установі, які належать до сфери управління одного й того самого органу, уповноваженого управляти державним майном, здійснюється на підставі рішення цього органу. У випадку якщо передача здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном, пропозиція щодо передачі підлягає погодженню також із Міністерством фінансів і Фондом державного майна. Передача об’єктів права державної власності здійснюється за участі комісії, створеної за наказом керівника органу, уповноваженого управляти державним майном.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з ліквідації, продажу, безоплатної передачі необоротних активів бюджетними установами наведено в табл. 5.4.

Таблиця 5.4

Кореспонденція рахунків з обліку списання основних засобів

165