- •1.Розкрити суть методики навчання природознавства як навч. Дисціпліни. Завдання методики навч.Природознаства.
- •2.Суть поглядів о.Я.Герда на вивчення природи в поч.Класах
- •5. Розкрити зміст фенологічних спостережень в 2 класі та особливості їх проведення в курсі «Природознавства»
- •6. Підготувати роз'яснювальну бесіду до теми «Як охороняти безцінний скарб-воду»
- •8. Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу з курсу Природознавства в малокомплектній школі.
- •11. Скласти список поодиноких природних понять, включених в малокомплектнiй школi.
- •13.Складіть завдання для індивідуального опитування до теми що таке гірські породи.
- •17.Методика організації і проведення лабораторних репродуктивних та демонстраційних дослідів.
- •18. Аналіз пояснювальної записки до програми природознавства 4 класу,для виявлення специфічних особливостей цього курсу
- •19. Сучасний підхід до поняття " метод". Класифікація методів навчання.
- •20. Розкрити значення індивідуальної позакласної роботи
- •26.Методика використання загадок і ребусів на уроках природознавства
- •27.Зробити аніліз підручника Природознавство для 1 класу автор т.Г.Гільберт(структура,методичний апарат,ілюстрації,науковість,доступність).
- •28.Дати характеристику видів спостережень за тривалістю та формою організації діяльності учнів.
- •29.Позакласна робота з природознавства, її значення, види.
- •30.Календарний план для класу-комплекту 1-3 класів на і чверть
- •31.Дослід як метод пізнання природи. Класифікація дослідів.
- •32.Форми і методи контролю знань умінь і навичок з природознавства.
- •33. Скласти завдання для спостереження за змінами у природі для учнів 4-го класу з курсу "Природознавство".
- •34. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід.
- •37.Дати характеристику розповіді, як методу формування природничих понять.
- •38.Можливості реалізації завдань екологічного виховання в курсі Природознавство.
- •39. Скласти роз'яснювальну розповідь до теми: "Як вимірювати температуру повітря".
- •40. Загально дидактичні та специфічні принципи побудови програм з природознавства.
- •41.Особливості вивчення природознавства у 4 класі.
- •42.Роз'яснювальна розповідь «Чому повітря рухається».
- •43. Організація проектної діяльності учнів початкових класів.
- •44. Диференційований підхід до учнів на уроках природознавства.
- •45.«Природознавство. 2 клас» (авт. Т.Г. Гільберг, т.В. Сак )
- •46.Методика формування уявлень про предмети і явища природи.
- •47. Специфічні принципи побудови програм з природознавства
- •49.Нестандартні форми оргаізації навчальної діяльності.Інтегровані уроки.
- •51. Аналіз програми " Природознавство" в 1 класі, виявлення специфічних особливостей до нього
- •52. Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи з природознавства. Типи уроків з природознавства. Вимоги до уроків природознавства.
- •53.Позаурочна робота з Природознавства.
- •55. План і карта як навчальні посібники. Методика робота з ними на уроках "Природознавства" в 4 класі
- •56. Масова позакласна робота.
- •57. Скласти завдання для тематичного контролю до розділу "Що я знаю про придоду восени?" в 2 класі.
- •59.Організація куточка живої природи можливості використання його обєктів у навчальному процесі.
- •61.Уроки засвоєння нових знань.
- •62. Роль в.В Сухомлинського у розвитку методики навчання природознавства.
- •63. Скласти схему розвитку поняття «рослини».
- •64. Урок екскурсія
- •65. Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства. Види контролю знань з природознавства в поч класах.
- •66. Складіть узагальнюючу бесіду до теми "Чому відбувається зміна пір року".
- •67. Предметний урок з природознавства.
- •70.Уроки узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок. Їх місце в навчально-виховному процесі.
- •71. Дидактичні ігри. Іх місце в навчально виховному процесі курсу природознавства.
5. Розкрити зміст фенологічних спостережень в 2 класі та особливості їх проведення в курсі «Природознавства»
З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв’язку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.
У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні. За змінами у погоді другокласники спостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель роз’яснює значення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства, організовує гру "Синоптики". Для виконання ролі "синоптиків" обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чи погіршення погоди.
У II класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин. Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першому класі, але кількість об’єктів для спостережень збільшується. Спостережувані зміни у живій природі та праці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою. Під час канікул діти самостійно ведуть спостереження.
6. Підготувати роз'яснювальну бесіду до теми «Як охороняти безцінний скарб-воду»
Вода відіграє важливу роль у житті людського суспільства. Водні ресурси-найголовніше багатство нашої країни,яке вимагає дбайливого ставлення:строгого обліку,охорони від забруднення,економного використання. -Як же люди намагаються охороняти воду? На підприємствах люди встановлюють водоочисні фільтри. І тільки очистивши воду від шкідливих речовин,повертають її у водойми. Як же вода потрапляє у наші будинки? Перш ніж подати воду до будинків,її очищають у водоочисних станціях,знезаражують,тобто вбивають різні шкідливі організми. Це дуже тривалий і дорогий процес. Тому воду слід використовувати економно. Щоб вода не підмивала береги,люди висаджують дерева і кущі по берегах водойм,доглядають за джерелами.
7. Основні етапи розвитку методики. В 1782-1786 рр. було проведено реформу народної освіти і організовано народні училища. У цей же час вперше в школах Росії було введено природознавство як навчальний предмет. Автором першого шкільного підручника з природознавства був академік В.Ф.Зуєв (1754-1794) . Його "Нариси з природної історії" вийшли в світ у 1786 р. Підручник було написано відповідно до матеріалістичних ідей М.В.Ломоносова і О.М.Радищева, які розглянули природу як єдине ціле, що розвивається по висхідній лінії. Зуєв пропонував ознайомлювати дітей з природою в такій послідовності: нежива природа ("викопне царство"), рослини ("царство рослин") і тварини ("тваринне царство"), куди було віднесено і людину. Автор включив у підручник тих рослин і тварин країни, які мали певне практичне значення. У підручнику вміщено також методичні поради для вчителів. Основоположником методики-викладання природознавства вважається О.Я.Герд (1841-1888), який вперше спробував здійснити викладання природознавства на еволюційній основі, зробити вчення Дарвіна провідним у шкільному природознавстві. Вітчизняний педагог К.Д. Ушинський (1824-1871) велику увагу приділяв ознайомленню дітей аз предметами і явищами природи. Свої книги для читання в початкових класах школи («Дитячий світ і Хрестоматія» та «Рідне слово») він побудував в основному на природничому матеріалі У 1874 р. було затверджено Положення про початкові народні училища. Воно не передбачало вивчення природознавства. У 1902 р. вийшла в світ «Методика початкового класу природознавства» Л.С. Севрука (1867-1918) - послідовника О.Я. Герда. Автор пропонував таку систему вивченні природи в початкових класах: «3емля», «Вода», «Повітря» - 1 ч., «Рослини», «Тварини» - 11 ч. Свою систему Л.С. Севрук обґрунтував науковим принципом взаємозв’язку і взаємозалежності явищ природи. Провідником революційних ідей Ч. Дарвіна в шкільному природознавстві був В.В. Половцов (1862-1919). У 1907 р. вийшла його книга «Основи загальної методики», В 1924 р. було прийнято комплексні програми, за якими весь навчальний матеріал поділено на колонки - «Природа», «Праця», «Суспільство». Вивчення природи в цих програмах розглядалося як матеріальна основа для інших циклів знань. У 1929 р. комплексні програми було замінено проектно-комплексними, за якими теоретичний матеріал викладався залежно від окремих завдань практичного характеру. Істотну роль у розвитку методики природознавства відіграли праці К.П. Ягордовського, О.О. Половинкіна, К.А. Сонгайло, П.О. Завітаєва, М.М. Скаткіна