- •1.Розкрити суть методики навчання природознавства як навч. Дисціпліни. Завдання методики навч.Природознаства.
- •2.Суть поглядів о.Я.Герда на вивчення природи в поч.Класах
- •5. Розкрити зміст фенологічних спостережень в 2 класі та особливості їх проведення в курсі «Природознавства»
- •6. Підготувати роз'яснювальну бесіду до теми «Як охороняти безцінний скарб-воду»
- •8. Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу з курсу Природознавства в малокомплектній школі.
- •11. Скласти список поодиноких природних понять, включених в малокомплектнiй школi.
- •13.Складіть завдання для індивідуального опитування до теми що таке гірські породи.
- •17.Методика організації і проведення лабораторних репродуктивних та демонстраційних дослідів.
- •18. Аналіз пояснювальної записки до програми природознавства 4 класу,для виявлення специфічних особливостей цього курсу
- •19. Сучасний підхід до поняття " метод". Класифікація методів навчання.
- •20. Розкрити значення індивідуальної позакласної роботи
- •26.Методика використання загадок і ребусів на уроках природознавства
- •27.Зробити аніліз підручника Природознавство для 1 класу автор т.Г.Гільберт(структура,методичний апарат,ілюстрації,науковість,доступність).
- •28.Дати характеристику видів спостережень за тривалістю та формою організації діяльності учнів.
- •29.Позакласна робота з природознавства, її значення, види.
- •30.Календарний план для класу-комплекту 1-3 класів на і чверть
- •31.Дослід як метод пізнання природи. Класифікація дослідів.
- •32.Форми і методи контролю знань умінь і навичок з природознавства.
- •33. Скласти завдання для спостереження за змінами у природі для учнів 4-го класу з курсу "Природознавство".
- •34. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід.
- •37.Дати характеристику розповіді, як методу формування природничих понять.
- •38.Можливості реалізації завдань екологічного виховання в курсі Природознавство.
- •39. Скласти роз'яснювальну розповідь до теми: "Як вимірювати температуру повітря".
- •40. Загально дидактичні та специфічні принципи побудови програм з природознавства.
- •41.Особливості вивчення природознавства у 4 класі.
- •42.Роз'яснювальна розповідь «Чому повітря рухається».
- •43. Організація проектної діяльності учнів початкових класів.
- •44. Диференційований підхід до учнів на уроках природознавства.
- •45.«Природознавство. 2 клас» (авт. Т.Г. Гільберг, т.В. Сак )
- •46.Методика формування уявлень про предмети і явища природи.
- •47. Специфічні принципи побудови програм з природознавства
- •49.Нестандартні форми оргаізації навчальної діяльності.Інтегровані уроки.
- •51. Аналіз програми " Природознавство" в 1 класі, виявлення специфічних особливостей до нього
- •52. Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи з природознавства. Типи уроків з природознавства. Вимоги до уроків природознавства.
- •53.Позаурочна робота з Природознавства.
- •55. План і карта як навчальні посібники. Методика робота з ними на уроках "Природознавства" в 4 класі
- •56. Масова позакласна робота.
- •57. Скласти завдання для тематичного контролю до розділу "Що я знаю про придоду восени?" в 2 класі.
- •59.Організація куточка живої природи можливості використання його обєктів у навчальному процесі.
- •61.Уроки засвоєння нових знань.
- •62. Роль в.В Сухомлинського у розвитку методики навчання природознавства.
- •63. Скласти схему розвитку поняття «рослини».
- •64. Урок екскурсія
- •65. Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства. Види контролю знань з природознавства в поч класах.
- •66. Складіть узагальнюючу бесіду до теми "Чому відбувається зміна пір року".
- •67. Предметний урок з природознавства.
- •70.Уроки узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок. Їх місце в навчально-виховному процесі.
- •71. Дидактичні ігри. Іх місце в навчально виховному процесі курсу природознавства.
53.Позаурочна робота з Природознавства.
Позаурочна робота з природознавства є формою організації учнів для виконання після уроків обов’язкових, передбачених програмою практичних робіт – індивідуально, у парах чи у групах. Позаурочні роботи з природознавства тісно пов’язані з уроками, їх виконують у куточку живої природи, на географічному майданчику, шкільній навчально-дослідній ділянці, у природі, на виробництві та вдома. Це різні досліди, спостереження, складання колекцій, гербарію, вирощування та висаджування рослин, збір насіння, підгодівля тварин та птахів узимку. Під час довготривалої позаурочної роботи учитель упродовж усього її виконання повинен систематично контролювати й спостерігати за її перебігом, щоб вчасно надати учневі допомогу і проконтролювати виконання. Важливо, щоб позаурочна робота відповідала програмі і виконувалась перед опрацюванням відповідної теми уроку. Багато позаурочних робіт учитель дає під час уроків за декілька днів чи тижнів до вивчення теми у класі. Учитель продумує терміни позаурочної роботи, її тривалість та способи використання результатів на уроках природознавства.За виконання позаурочної роботи учитель виставляє кожному учневі оцінк
№54. Скласти питання для усного фронтального та індивідуального опитування до теми «Для чого людина дихає».
-Без чого неможливе життя людини(без повітря)
- Назви органи дихання.
-Куди потрапляє повітря яке ми вдихаємо?
- З чого складаються легені?
-Що відбувається в легенях під час дихання?
- Що розносить кисень до всіх органів? (кров)
-Як треба дбати про органи дихання
55. План і карта як навчальні посібники. Методика робота з ними на уроках "Природознавства" в 4 класі
Об’єктом пізнання молодших школярів у процесі вивчення природознавства в 4 класі є поверхня Землі. Вона вивчається через її моделі: план, глобус, карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед оволодівають змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що у дітей необхідно сформувати поняття «глобус», «план місцевості», «географічна карта» та уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання і вміння дозволяють ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання і вміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об’єкти. Наприклад, блакитний і синій кольори на карті — вода на Землі, зафарбований кубик — родовище кам’яного вугілля і т. ін. Картографічні знання та відповідні уміння засвоюються молодшими школярами у такій послідовності: а) горизонт, сторони горизонту (визначення сторін горизонту за Сонцем і за компасом); б) план предмета, масштаб плану предмета (креслення плану предмета, визначення розмірів предмета за масштабом); в) план місцевості, умовні знаки плану місцевості, масштаб плану місцевості, сторони горизонту на плані місцевості (креслення найпростішого плану місцевості, читання плану місцевості, визначення відстані на плані місцевості за масштабом, визначення сторін горизонту на плані місцевості, їх позначення); г) географічна карта, умовні знаки карти, масштаб карти, сторони горизонту на карті (визначення сторін горизонту на карті, визначення відстані на карті за масштабом, читання карти за умовними позначеннями, позначення деяких об’єктів Землі умовними позначеннями на контурній карті).