Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
priroda.docx
Скачиваний:
156
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
110.52 Кб
Скачать

1.Розкрити суть методики навчання природознавства як навч. Дисціпліни. Завдання методики навч.Природознаства.

Методика викладання природознавства найтісніше пов'язана з педагогікою як по лінії дидактики (теорії навчання), так і по лінії виховання. Дидактика визначає загальні закони принципи і правила навчання, що є обов'язковими і для методики природознавства. Методика природознавства застосовує і конкретизує загальнодидактичні положення відповідно до особливостей навчального матеріалу з природознавства. Найважливіше завдання процесу навчання — знайти ефективні способи керівництва пізнавальною діяльністю учнів. Для цього треба знати її об'єктивні закономірності, які вивчаються психологією і фізіологією вищої нервової діяльності, що й визначає зв'язок методики природознавства з названими науками. Від наук про природу методика викладання природознавства бере зміст навчального матеріалу. Вона допомагає вчителю правильно відбирати найістотніші елементи основ наук і викладати навчальний матеріал у формах і зв'язках, найдоступніших для розуміння і запам'ятовування. Крім того, методи науки, основи якої вивчаються, також знаходять своє відображення в методах навчання. Методика навчання природознавства належить до педагогічних наук. Предметом її вивчення є процес навчання природознавства у початкових класах. Зміст методики розробляється насамперед на основі розуміння її як науки про організацію процесу навчання природознавства у початкових класах. Відомо, що у процесі навчання нерозривно пов'язані між собою зміст навчання (навчальний предмет), діяльність учителя (викладання) і діяльність учнів (навчання). Отже, методика природознавства досліджує закономірність зв'язків між складовими навчального процесу і на цій основі розробляє шляхи його оптимізації.

Перед методикою викладання природознавства як галуззю педагогічної науки стоять такі завдання:

1) визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвиваючих завдань шкільного природознавства, його місця в системі освіти;

2) розробка змісту природознавства як навчального предмета; наукове обґрунтування програм, підручників;

3) вироблення методів, методичних прийомів та організаційних форм навчання відповідно до завдань і змісту природознавства;

4) розробка засобів навчання природознавству та матеріальної бази;

5) розробку системи підготовки майбутнього вчителя до організації та керування процесом навчання природознавства молодших школярів.

2.Суть поглядів о.Я.Герда на вивчення природи в поч.Класах

Наприкінці ХІХ ст. з’являються праці Олександра Яковича Герда – відомого вченого методиста-природодослідника. О.Я.Герд піддав критиці існуючий на той час напрям (систематичний) у викладанні природознавства і висунув ряд нових положень у цій галузі. Зокрема, він запропонував перебудувати весь курс природознавчих наук на еволюційно-біологічній основі, враховуючи при цьому зв’язок організмів з навколишнім середовищем. Він виступав проти любеновської школи, яка звертала увагу лише на зовнішні ознаки, і викладання від цього ставало сухим, вбивало у дітей інтерес до навчання. У своїй книзі “Предметні уроки” О.Я.Герд писав: “Ці описи знайомили учнів лише з рядом непотрібних і нецікавих фактів: перераховуванням чашолистків, пелюстків, тичинок і маточок, очей, ніг, пальців...”. Але любеновському методу викладання О.Я.Герд віддає належне. О.Я.Герд своїми роботами покладає початок науковій методиці викладання природознавства. Він доповнює систему природничо-наукових знань, яка була у свій час запропонована В.Ф.Зуєвим (нежива природа, ботаніка, зоологія), завершує її і вперше науково обґрунтовує. При побудові шкільного курсу природознавства О.Я.Герд пропонує такий розподіл предметів у навчальному плані школи: 1) неорганічний світ; 2) рослинний світ; 3) тваринний світ; 4) людина; 5) історія землі. У першому класі пропонував ввести короткий курс про будову і життя людського тіла. Вчений вважав природознавство одним з найважливіших предметів у школі, як у середній, так і в початковій. Тому він гаряче пропагував введення природознавства в початкову школу. Для початкової школи – створив новий предмет “Нежива природа”, яка об’єднувала відомості про землю, повітря і воду. Він написав до цього курсу підручник для початкових класів під назвою “Мир божий”. Матеріал подається у цікавій і доступній формі. О.Я.Герд видав методичний посібник для вчителів початкових шкіл “Предметні уроки”. У цій першій методиці він дає детальні вказівки, як вчити дітей за книгою “Мир божий”. Для цього були розроблені уроки, екскурсії, практичні заняття (“Самостійні заняття дітей у школі”) і домашні завдання експериментального характеру (“Завдання додому”). Він написав також посібник “Перші уроки мінералогії” та “Підручник мінералогії”. У цих працях О.Я.Герд висловив свої міркування стосовно організації навчального процесу і дав методичні рекомендації щодо проведення уроків природознавства.

Методист вважав, що при вивченні предметів неживої і живої природи учні повинні під керівництвом учителя спостерігати, порівнювати, описувати, обмірковувати спостережувані факти і явища, робити висновки та узагальнення і перевіряти їх простими доступними дослідами. У своїх працях О.Я.Герд на перше місце висував методи викладання, які б розвивали самостійність мислення, спостережливість, пізнавальний інтерес. Він указував, що природу потрібно не описувати, а пояснювати: тварини і рослини потрібно розглядати у зв’язку з середовищем. З цією метою у початковій школі пропонує проводити екскурсії, практичні роботи по вивченню об’єктів зі всіх трьох царств природи. Методист-природодослідник перше вимагає спостереження учнями явищ розвитку. Крок за кроком О.Я.Герд учив учителів методично правильно проводити спостереження під час екскурсій, формувати у дітей уявлення. Отже, О.Герд не відкидав метод Любена, а навпаки вдосконалив його.

Цікаві вимоги О.Я.Герд ставив до викладача, які актуальні й зараз:

1. Викладач повинен заздалегідь обдумати курс і привести його у відповідність з числом уроків.

2. Викладачеві необхідно напередодні скласти конспект уроку, старанно обмірковуючи способи, якими найзручніше довести дітей до ясного розуміння всього уроку. Таке викладання, коли говорить в основному учитель, а учні залишаються пасивними, дає мало користі. При цьому “зазубрювання досягає найвищого ступеня”.

3. Для проведення предметних уроків учитель повинен мати різні колекції в декількох примірниках та різне обладнання.

4. Увагу учнів у класі слід збуджувати головним чином інтересом до предмета, посильною роботою і частими відповідями.

5. Викладання повинно мати характер жвавої бесіди. До речі, у підручнику мінералогії після кожної глави містилися питання, які допомагали учню засвоїти й узагальнити одержані знання. Він належить до числа видатних російських природодослідників-методистів. Його праці мали велике значення в розвитку методики викладання природознавства і в поліпшенні викладання цього предмета в школі, про що свідчить той факт, що багато висловлених ним думок не втратило свого значення й дотепер.

О.Я.Герд у побудові курсу природознавства і методах вивчення його на багато років випередив західноєвропейську методичну думку, сміливо й рішуче пересягнув через цілу епоху і своїми вимогами виховання на основі формування “певного світогляду, згідно із сучасним станом природничих наук”входить у наш час. Тому-то О.Герд заслужено вважається засновником методики викладання природознавства.

3.Погляди Ушинського на вивчення природи в початкових класах. Вітчизняний педагог К.Д. Ушинський (1824-1871) велику увагу приділяв ознайомленню дітей з предметами і явищами природи. Свої книги для читання в початкових класах школи ("Дитячий світ і Хрестоматія" та "Рідне слово") він побудував в основному на природничому матеріалі. У передмові до першого видання "Дитячого світу" він указує на ті причини, які визначили його вибір. Це, по-перше, наочність предметів природи. Дитина, яка розпочинає вчитися, повинна не лише розуміти те, що вона читає, але й спостерігати предмет. По-друге, предмети навколишньої природи К.Д.Ушинський вважав найзручнішими для розвитку логічного мислення учнів. Він писав, що логіка природи є найдоступнішою і найкориснішою логікою для дітей. Вивчаючи книги К.Д.Ушинського, учні повинні усвідомити ту істину, що в природі все взаємозв'язане, що природа - не безладне нагромадження окремих предметів, а в ній існує система, яка є результатом закономірного розвитку природи.

4. Дати оцінку поглядів В.П.Вахтерова на вивчення природи в початкових класах. Педагогічну теорію початкової освіти, розроблену К,Д.Ушинським, розвивав В.П.Вахтеров (1853-1924). В.П.Вахтеров (1853-1924) вважав, що вивчення природознавства має практичне значення, розвиває спостережливість, учить порівнювати, робити висновки. Включав природничий матеріал у програму пояснювального читання. Зробив цінний внесок у теорію методів навчання. Книга «Предметний метод навчання» (1907) пропагує навчання, яке базується на наочності і називає його предметним, підкреслюючи роль усіх органів чуття в засвоєнні знань. В.П.Вахтеров розкрив пізнавальне, виховне і практичне значення екскурсій. Зокрема, екскурсії зближують школу з життям, збуджують інтерес до рідного краю, до своєї країни, звертав увагу на потребу ґрунтовної підготовки дітей до екскурсій і опрацювання матеріалів, зібраних на екскурсії. Книга для читання «Світ в оповіданнях для дітей» містить багатий природничий матеріал. У 1902 р. вийшла в світ «Методика початкового курсу природознавства» Л.С.Севрука (1867-1918) послідовника О.Я.Герда. Автор пропонував таку систему вивчення природи в початкових класах: «Земля», «Вода», «Повітря» - 1 ч,; «Рослини», «Тварини» — 2 ч. Свою систему Л,С.Севрук обґрунтовував науковим принципом взаємозв'язку і взаємозалежності явищ природи, методи навчання - закономірностями психічного розвитку учнів. Він указував на велике значення ознайомлення дітей не тільки з предметами, а й з явищами природи, на використання при цьому таких процесів мислення, як індукція, дедукція, аналіз, синтез.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]