- •1.Розкрити суть методики навчання природознавства як навч. Дисціпліни. Завдання методики навч.Природознаства.
- •2.Суть поглядів о.Я.Герда на вивчення природи в поч.Класах
- •5. Розкрити зміст фенологічних спостережень в 2 класі та особливості їх проведення в курсі «Природознавства»
- •6. Підготувати роз'яснювальну бесіду до теми «Як охороняти безцінний скарб-воду»
- •8. Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу з курсу Природознавства в малокомплектній школі.
- •11. Скласти список поодиноких природних понять, включених в малокомплектнiй школi.
- •13.Складіть завдання для індивідуального опитування до теми що таке гірські породи.
- •17.Методика організації і проведення лабораторних репродуктивних та демонстраційних дослідів.
- •18. Аналіз пояснювальної записки до програми природознавства 4 класу,для виявлення специфічних особливостей цього курсу
- •19. Сучасний підхід до поняття " метод". Класифікація методів навчання.
- •20. Розкрити значення індивідуальної позакласної роботи
- •26.Методика використання загадок і ребусів на уроках природознавства
- •27.Зробити аніліз підручника Природознавство для 1 класу автор т.Г.Гільберт(структура,методичний апарат,ілюстрації,науковість,доступність).
- •28.Дати характеристику видів спостережень за тривалістю та формою організації діяльності учнів.
- •29.Позакласна робота з природознавства, її значення, види.
- •30.Календарний план для класу-комплекту 1-3 класів на і чверть
- •31.Дослід як метод пізнання природи. Класифікація дослідів.
- •32.Форми і методи контролю знань умінь і навичок з природознавства.
- •33. Скласти завдання для спостереження за змінами у природі для учнів 4-го класу з курсу "Природознавство".
- •34. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід.
- •37.Дати характеристику розповіді, як методу формування природничих понять.
- •38.Можливості реалізації завдань екологічного виховання в курсі Природознавство.
- •39. Скласти роз'яснювальну розповідь до теми: "Як вимірювати температуру повітря".
- •40. Загально дидактичні та специфічні принципи побудови програм з природознавства.
- •41.Особливості вивчення природознавства у 4 класі.
- •42.Роз'яснювальна розповідь «Чому повітря рухається».
- •43. Організація проектної діяльності учнів початкових класів.
- •44. Диференційований підхід до учнів на уроках природознавства.
- •45.«Природознавство. 2 клас» (авт. Т.Г. Гільберг, т.В. Сак )
- •46.Методика формування уявлень про предмети і явища природи.
- •47. Специфічні принципи побудови програм з природознавства
- •49.Нестандартні форми оргаізації навчальної діяльності.Інтегровані уроки.
- •51. Аналіз програми " Природознавство" в 1 класі, виявлення специфічних особливостей до нього
- •52. Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи з природознавства. Типи уроків з природознавства. Вимоги до уроків природознавства.
- •53.Позаурочна робота з Природознавства.
- •55. План і карта як навчальні посібники. Методика робота з ними на уроках "Природознавства" в 4 класі
- •56. Масова позакласна робота.
- •57. Скласти завдання для тематичного контролю до розділу "Що я знаю про придоду восени?" в 2 класі.
- •59.Організація куточка живої природи можливості використання його обєктів у навчальному процесі.
- •61.Уроки засвоєння нових знань.
- •62. Роль в.В Сухомлинського у розвитку методики навчання природознавства.
- •63. Скласти схему розвитку поняття «рослини».
- •64. Урок екскурсія
- •65. Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства. Види контролю знань з природознавства в поч класах.
- •66. Складіть узагальнюючу бесіду до теми "Чому відбувається зміна пір року".
- •67. Предметний урок з природознавства.
- •70.Уроки узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок. Їх місце в навчально-виховному процесі.
- •71. Дидактичні ігри. Іх місце в навчально виховному процесі курсу природознавства.
47. Специфічні принципи побудови програм з природознавства
.Програма побудована на основі специфічних принципів (краєзнавчий, сезонності, народознавчий). Програма передбачає ознайомлення дітей з рослинним і тваринним світом, метеорологічними явищами. Це дає змогу вихованцям орієнтуватися у природньому середовищі, встановлювати причинно-наслідкові звязки та формувати екологічно доцільну поведінку в природі.
49.Нестандартні форми оргаізації навчальної діяльності.Інтегровані уроки.
Цікавими для теорії та практики є нестандартні уроки, для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню. До них відносять нестандартні уроки: 1. Уроки змістової спрямованості: уроки-семінари, уроки-лекції, уроки-конференції; 2. Інтегровані уроки: уроки-комплекси, уроки-панорами, міжпредметні уроки; Уроки-змагання: уроки-конкурси, уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини. Уроки суспільного огляду знань: уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромтіспити, уроки-консиліуми, Уроки комунікативної спрямованості: уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі. Театралізовані уроки: уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно- уроки, дидактичний театр; Уроки-пошуки: уроки-подорожі, уроки-дослідження, уроки-розвідки, уроки-наукові дослідження; Уроки-ділові, рольові ігри: уроки-суди, уроки-захисти проектів, уроки - «слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації, уроки-імітації. Крім провідної форми організації навчальної діяльності учнів – уроку, використовують також допоміжні форми: семінари, практикуми, лекції, навчальні екскурсії, предметні гуртки, факультативні заняття, індивідуальні та групові консультації…………..Інтегрований урок - це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах Його проведення забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу в їх взаємозв'язку та взаємозумовленості; сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування до процесів та явищ оточуючої дійсності . Структура інтегрованого уроку зумовлюється поставленими цілями та завданнями; детермінується змістом навчання, особливостями діяльності вчителів та учнів. Оскільки інтегрований урок - це в основному урок систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок учнів, та його оптимальною структурою буде: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів; актуалізація та корекція опорних знань; повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ; творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації; узагальнення та систематизація навчальних досягнень учнів; основних ідей та наукових теорій, предметів, що є складовими інтегрованого уроку.
50. Використання цікавого матеріалу на уроках природознавства. Всі діти дуже різні, але вже з раннього дитинства допитливі й цікаві. Не секрет, що більшість дітей в захопленні від природи. Завдання кожного педагога полягає в тому, щоб, ознайомлюючи дітей з явищами живої і неживої природи, сформувати в них вміння не тільки запитувати, а й самостійно знаходити відповіді, аналізувати отримані знання і вміння, порівнювати, синтезувати. Викликати у дітей інтерес до природи, ще більшу допитливість і цим самим виховувати свідоме ставлення до природного середовища. Чим більше дитина знатиме про навколишній світ, тим краще розумітиме його, більше любитиме та оберігатиме. Актуальність обраної теми дослідження пояснюється тим, що діти молодшого шкільного віку мають свої фізіологічно-психологічні особливості, люблять все нестандартне, нетрадиційне, цікаве, обрамлене художнім словом чи казкою, можна доповнити захоплюючою казкою про Природничу Цікавинку, Тест, Цифровий Диктант. Діти залюбки будуть виконувати цікаві завдання цих незвичайних героїв, матимуть змогу самостійно здійснити перевірку і оцінювання своїх знань. Саме тому вчителям приємно буде оцінювати роботу, в яку діти вкладатимуть не тільки необхідні для цього знання, уміння, навички, але й радість та задоволення від досягнення результату. А це означає, що педагоги повинні творчо підходити до викладання природничого матеріалу, вміти перетворити звичайний урок на дивовижну гру.
Сухомлинський В. стверджував, що без гри нема і не може бути повноцінного розумового розвитку учнів. Це дозволяє стверджувати, що питання про використання ігор та цікавого матеріалу на уроках природознавства в початковій школі є не лише актуальним, але й таким, яке можна вдосконалювати і розвивати, адже все залежить від фантазії і уяви самого вчителя, від того, на скільки творчо він підійде до викладу природознавчого матеріалу, враховуючи інтелектуальні можливості учнів свого класу.