56. Масова позакласна робота.

Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплюватися окремі, паралельні чи всі початкові класи школи. До найпоширеніших її форм належать: тематичні конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів про природу; свята; конкурси; КВК (клуб веселих та кмітливих); туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії. Тематичне позакласне читання, усні журнали. Позакласне читання займає важливе місце у процесі вивчення природознавства. Залучення дітей до цього виду роботи не тільки розширює їх кругозір з навчального предмета, але й зумовлює розвиток самостійності та формування бажання і вміння працювати з книжкою. Щоб керувати цією діяльністю, учитель повинен бути добре обізнаний з дитячою науково-популярною літературою. Організація позакласного читання передбачає підготовку школярів до цього виду діяльності, тобто усвідомлення мети і завдань та обговорення прочитаного, яке включає: вступне слово учителя, переказування учнями основного змісту, висловлювання своїх думок про те, що найбільше сподобалося і чому, визначення основної ідеї твору, порівняння з власними спостереженнями. Доцільно поєднувати таку роботу з різними засобами наочності, ігровими прийомами, творчими завданнями. Самостійність дітей проявляється не тільки у виконанні завдань, а й у виборі матеріалів для позакласного читання. Спочатку вчитель дає спільне для всіх учнів оповідання, потім учні вибирають одне із запропонованих, а далі самостійно знаходять доступну літературу на визначену тему. Поширеною формою організації позакласного читання є проведення тематичного усного журналу. Кожна його сторінка може бути різною: короткі повідомлення окремих учнів, читання віршів, інсценування, перегляд кіно - і діафільмів, прослуховування магнітофонних записів, проведення ігор та вікторин, відгадування загадок. До плану вчитель включає окремі роботи й завдання, враховуючи рівень знань і здібності учнів. Кожному членові гуртка або ланкам із трьох-чотирьох учнів дають певне завдання для спостереження або якусь конкретну роботу. Крім того, всі члени гуртка зобов'язані по черзі доглядати за рослинами й тваринами в кутку живої природи, активно допомагати вчителеві в підготовці занять з природознавства (наприклад, у підготовці колекцій, роздаткового матеріалу, посівного й садивного матеріалу для занять на шкільній навчально-дослідній ділянці і ін.). Учні обирають старосту гуртка. Староста допомагає вчителеві організовувати роботу гуртка і підтримує зв'язок з іншими гуртками.

57. Скласти завдання для тематичного контролю до розділу "Що я знаю про придоду восени?" в 2 класі.

Виберіть правильну відповідь із декількох запропонованих. 1) У день осіннього рівнодення.. а) день коротший, а ніч довший б) день і ніч однакові - по 12 год в) день довший, а ніч коротша 2) Познач осіннє явище в житті рослин а) цвітіння дерев, кущів б) пожовтіння і опадання листя в) поява зеленого листя на дервах і кущах 3) Вкажи ряд слів, у якому перераховано осілих птахів. а) соловей, ластівка, лебідь б) сорока, горобець, голуб 4) Яким способом розмножується фіалка? а) насінням б) живцем в) листком 5) Вкажи ряд слів, у якому перераховано їстівні гриби. а) лисички, підберезники, маслюки б) бліда поганка, мухомор, несправжні опеньки в) білий гриб, бліда поганка, піддубник

58. Дати характеристику макроструктурних етапів комбінованого уроку. Макроструктура — це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу. Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого. Наводимо типову структуру комбінованого уроку. 1. Перевірка домашнього завдання. 2. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду. 3. Повідомлення теми та завдання уроку, мотивація навчальної діяльності учнів. 4.Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань). 5.Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань). 6. Підсумки уроку. 7. Повідомлення домашнього завдання На кожному уроці перш ніж приступити до перевірки домашнього завдання необхідно підсумувати спостереження учнів. В усній формі за запитаннями вчителя учні з'ясовують ті зміни, які відбулися у неживій природі за тиждень. 1. Перевірка домашнього завдання. Може проводитися різними методами усного опитування і письмово. 2. Актуалізацію опорних знань учнів та їхнього життєвого досвіду не слід ототожнювати з простим опитуванням. Ця робота спрямована на виявлення вже набутих раніше знань, які є основою для сприймання, усвідомлення і засвоєння нових.Для актуалізації опорних знань найчастіше застосовується усна фронтальна бесіда або виконання завдань. Варто використовувати пізнавальні ігри, загадки, якими вчитель підводить учнів до сприймання нового матеріалу. 3. Повідомлення теми і завдань уроку. Цим наголошується, що учні повинні взнати нового, які знання, навички, вміння мають набути. 4. Ознайомлення з новим матеріалом . Найчастіше в молодших класах застосовується усний виклад нового матеріалу з використанням наочності. Ефективність цього етапу уроку залежить від уміння вчителя керувати сприйманням і усвідомленням знань учнями. 5. Закріплення нових знань проводиться після вивчення нового матеріалу. В процесі закріплення основну роль має відіграти активна пізнавальна діяльність учнів, відповідно спрямована вчителем. Діти розглядають малюнки, карту, таблиці, роздатковий матеріал, читають підручник, складають таблиці, схеми, дають відповіді на запитання тощо…. 6. Підсумки уроку. Наприкінці уроку вчитель коротко підсумовує наслідки роботи й виставляє оцінки, оголошуючи й обґрунтовуючи їх. 7. Повідомлення домашнього завдання. На завершальному етапі уроку вчитель повідомляє домашнє завдання. Воно має те саме призначення, що й закріплення, і може бути найрізноманітнішим, але не повинно копіювати тієї роботи, яка була проведена в класі.