Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
priroda.docx
Скачиваний:
157
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
110.52 Кб
Скачать

33. Скласти завдання для спостереження за змінами у природі для учнів 4-го класу з курсу "Природознавство".

1. Визначити стан погоди щодня: стає тепліше, дні довші, ночі коротші, сонце сходить раніше, піднімається вище, не тільки світить, але й гріє.

2. Спостереження за змінами в природі: оживає трава, розпускаються перші квіти (підсніжники, проліски, фіалки, мати-й-мачуха). Визначити їхні кольори. З'являються листочки. 3. Спостереження за працею дорослих у садках, парках, де готують землю до посадки квітів. Праця дітей (вигрібати листя, очищати газони). 4. Спостереження за птахами. Як вони будують гнізда? Яке гніздо у ластівки? Як вона співає? 5. Спостереження за комахами (сонечко, коник, солдатики), їхній колір, форма. Яка користь від них? 6. Спостереження за змінами в природі: повітря тепле, але вранці холодно. За деревами, молодим зеленим по¬кровом, за кущиками. Що спільного і відмінного? 7. Підготувати насіння до висадки на грядках. Висіяти розсаду в ящики (помідори, огірки). 8. Спостереження в парку: снігу вже немає, все зазеленіло. Помилуватися зеленню. 9. За деревами. Розрізняти породи дерев за стовбуром (каштан, липа, клен, тополя). 10. Спостереження за кольором неба при сході та заході сонця. Дощові хмари білі, пірчасті. 11. Спостереження за першими весняними квітами в квітнику (ірис, тюльпан, нарцис). 12. Спостереження за цвітінням дерев (абрикос, слива). 13. Спостереження за працею дорослих: підбілювання дерев, користь від цього. 14. Спостереження за ластівкою. Перевірити прикмету «Якщо низько літає — буде дощ».

34. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід.

Бесіда – це узагальнена форма викладу і вивчення нового матеріалу. Це основний метод при вивченні нового метеріалу в поч. класах. За призначенням у навчальному процесі розрізняють бесіду:

Ø вступну

Ø бесіду-повідомлення

Ø повторення

Ø контрольну

Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Мета вступної бесіди - відновити в пам'яті ті знання, які були отриманні ними раніше в ході навчання чи набуті самостійно, і на їх основі підготувати дітей до активного сприйняття нового матеріалу. Така бесіда зазвичай проводиться на початку вивчення теми чи розділу. Бесіда-повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів. Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу. Ця бесіда дозволяє вчителю в роботі з учнями виділити найбільш суттєві моменти у питанні, що вивчається, встановити більш широкі і глибші зв'язки між вивченими явищами природи. Головна мета - узагальнити і систематизувати знання, підвести учнів до відповідних висновків . Контрольну бесіду використовують для перевірки засвоєних знань. Завдяки такій бесіді можна перевірити на якому рівні засвоєно навчальний матеріал і вчитель може зробити висновок, який матеріал необхідно опрацювати ще раз. Готуючись до бесіди будь-якого типу, вчитель складає її план, щоб забезпечити строгу послідовність розвитку теми, намічає основні запитання для учнів. Насамперед слід чітко визначити зміст, на якому будується бесіда, та її цілі. Зміст ділиться на частини. Запитання не повинні бути подвійними чи потрійними. Особливо такими, що стосуються різних об’єктів або різних сторін одного предмета, явища, їх не сумісних ознак, властивостей. Наприклад, запитання: « Які рослини і тварини є у лісостеповій зоні України?», «Які властивості має торф, як його добуває і використовує людина?». Ці запитання спричиняють неглибокі і непослідовні відповіді. Дитина розповідає про «все відразу». Вона переходить від одного об’єкта до іншого, розповідає про те, що випадково пригадає, цілеспрямовано не напружує свою думку і пам’ять.

35. Матеріальна база навчання природознавства. Значення матеріальної бази Матеріальна база має важливе значення у підвищенні ефективності викладання природознавства. До матеріальної бази входять різноманітні засоби навчання кабінету природознавства, куточка живої природи, географічного майданчика і навчально-дослідної ділянки. Наявність необхідних засобів навчання дозволяє залучати школярів до виконання різноманітних самостійних та практичних робіт, пов’язаних із проведенням спостережень, постановкою дослідів, виконанням практичних робіт на уроках і під час позаурочних і позакласних занять. Велика різноманітність засобів навчання з природознавства потребує старанного їхнього добору для роботи. Наочні засоби навчання і об’єкти живої природи у навчальному процесі використовують з метою формування образного мислення молодших школярів. У 17 столітті Я. А. Коменський заснував принцип наочності як важливий принцип викладання. У Великій дидактиці він писав: «…слова потрібно викладати і вивчати не інакше як разом з речами...». Відомий російський педагог К.Д.Ушинський розвивав теорію наочності і розкрив її значення для набуття учнями знань. У своїх класичних працях про значення наочних засобів, він показав, що використання наочних засобів привчає дитину пов’язувати слово із сприйняттям досвіду, на основі якого формують уявлення про форму, колір, розміри, звук.

36. Зробити аналіз підручника «Природознавство» Грущинської для 3 Підручник «Природознавство» (автор І. В. Грущинська) для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів є концептуальним продовженням серії підручників для початкової школи. Основною концептуальною ідеєю підручника є формування природознавчої компетентності учнів на основі засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, формування екологічної свідомості, опанування способами навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Уся система організації матеріалу підручника орієнтована на пошукову діяльність, розвиток самостійності мислення. Головне завдання цієї навчальної книжки – не лише подати дітям певну суму знань про природу, а й навчити жити у гармонії з навколишнім світом, відчувати відповідальність за майбутнє нашого спільного дому — планети Земля. Цьому сприяє і виконання різноманітних ланок проекту «Облаштовуємо нашу планету», що є наскрізним у підручнику для 3 класу.

У підручнику для 3 класу певний алгоритм подання матеріалу, що був розроблений у попередніх класах, удосконалено відповідно до вікових особливостей третьокласників: назви параграфів (теми уроків), що традиційно називаються зустрічами, сформульовані у вигляді запитань. Це підкреслюєдіалогічність подання матеріалу і сприяє особистісно зорієнтованому підходуцієї навчальної книжки. До конструювання змісту кожної зустрічі-урокузастосована однакова схема: спочатку розміщується рубрика-мотивація "Ти дізнаєшся…", де учні дізнаються про що йтиметься на уроці. Потім рубрика актуалізації знань - «Пригадай!». А закінчується кожний урок підсумками. Це нові рубрики «Сторінками Книги важливих знань про природу», у якій тезисно сформульовано основні думки, що їх має засвоїти учень при вивченні теми уроку, та «Запитання і завдання від Матінки Природи», у якій розроблено чітку систему з 5 диференційованих завдань репродуктивного й творчого характеру. У кінці кожного розділу відводиться година для узагальнення і систематизації знань, тобто приведення їх у цілісну природничо-наукову систему та встановлення взаємозв’язків у природі. Ці зустрічі мають назви «Перевір, як ти вмієш застосовувати свої знання про …» (відповідно до теми, що вивчається) і всі завдання в них спрямовано на реалізацію діяльнісної лінії курсу природознавства. Ідею інтерактивного підручника-діалогу підтримують і казкові віртуальні герої, що діють на його сторінках. Це вже знайомі учням Їжачок Хитрячок, Синьокрила Сойка, Сонечко Семикрапочка та Карасик Золотенко, а також нові герої-провідники розділами підручника — рибка Немо (водознавець), Дракончики-повітроплавці (частина, присвячена повітрю), пан Кріт-ґрунтознавець, хлопчик Струм-енергетик, мудрий Лісовичок і лікарка пані Калина Пігулко. Казкові зображення цих героїв, а також діалог із учнями, який вони ведуть на сторінках підручника, органічно поєднується з реалістичним відтворенням природних об’єктів, викликаючи зацікавлення у дітей молодшого шкільного віку.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]