Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
priroda 44455.docx
Скачиваний:
141
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
122.93 Кб
Скачать

19. Сучасний підхід до поняття " метод". Класифікація методів навчання.

Методи навчання – це шлях який дозволяє забезпечити виконання дидактичного розвитку та виховної мети уроку. .Методи навчання поділяються на загальні та спеціальні. Загальні застосовуються у школі при вивченні різних навчальних предметів; спеціальні - під час вивчення окремих дисциплін.Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:

1.за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні;

2.за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький; 3.залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок;

4. класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні.Найбільш поширеною в дидактиці останніх років, як показує аналіз, є класифікація методів навчання, яку запропонував видатний дидакт Ю. Бабанський. За його підходом, доцільно виділяти чотири великих групи методів навчання

І група методів:Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

.ІІ група методів:Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

ІІІ група методів:Методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

20. Розкрити значення індивідуальної позакласної роботи

. Індивідуальна позакласна робота по суті є різновидом домашніх і позаурочних робіт. Вона полягає в добровільному виконанні епізодич¬них завдань зі спостереження за сезонними явищами в природі, проведенні дослідів у куточку живої природи, вдома або на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці.Вчитель, помітивши інтерес школярів до біології, створює умови для його подальшого розвитку, залучає уч¬нів до позакласного читання, проведення фенологічних спостережень, постановки дослідів.Позакласне читання розвиває мислення учнів, підвищує інтерес до предмета. Особливе значення має читання науково-популярної літера-тури з біології, яке викликає в учнів бажання проводити досліди, спо¬стерігати, конструювати.Мета позакласиого читання — розширити світогляд і поглибити знання учнів, поглянути на предмет крізь призму художнього образу чи наукового твору. Поряд з усіма шкільними заходами позакласне чи¬тання виховує в учнів любов до книги, прагнення постійно спілкувати¬ся з нею, привчає школярів до систематичного опрацьовувння рекомен¬дованої літератури.Досвід показує, що деякі школярі, які не проявляли достатнього ін¬тересу до навчальних занять із біології, завдяки читанню науково-по¬пулярних книжок змінили своє ставлення до предмета, й біологія стала їхньою майбутньою професією.Читання науково-популярної літератури тісно пов'язане з усіма ін¬шими видами позакласної роботи. Склавши реферати чи доповіді, учні виступають на вечорах або ранках, беруть участь у диспутах, конферен¬ціях, вікторинах, олімпіадах.Книжку учень використовує під час ознайомлення з рослиною або твариною, за якою доглядає або над якою ставить дослід. Визначник рослин і книжка — супутники спостережень під час екскурсій. Крім того, читання художніх і науково-популярних книжок із біології має самостійне значення, оскільки виховує в учнів потребу розширювати й поглиблювати знання самоосвітою.Щоб керувати позакласним читанням, учитель сам має бути обізна¬ним із науково-популярною та художньою літературою для учнів.Літературу для читання учням рекомендують переважно у зв'язку з вивченням на уроці відповідного матеріалу. Списки книжок за темами слід вивішувати в кабінеті біології та шкільній бібліотеці. Корисно під час відповідей учнів на уроці ставити їм запитання з матеріалу прочи¬таних книжок.

21. Складіть завдання для випереджувальних спостережень в природі при визначенні розділу « Рослини, тварини та середовище їхнього існування» в 3 класі. Завдання 1. Як відбувається запилення в рослин?

Завдання 2.Як розвивається рослина з насіння?

Завдання 3. Які умови необхідні для умови росту та розвитку рослин? Завдання 4. Яка істотна ознака комах?

Завдання 5. Які ознаки риб?

Завдання 6. Як розмножуються бактерії?

22.Географіяний майданчик, його обладнання. Використання в навчальному процесі.

Під час роботи на географічному майданчику насамперед поглиблюються знання програмного матеріалу, формується діалектико-матеріалістичний світогляд, розвитку спостережливості та аналітичного мислення учитель має можливість пов’язувати теоретичний матеріал з практикою, що забезпечує ґрунтовність знань учнів.На географічному майданчику проводяться систематичні спостереження за погодою у своїй місцевості, висотою Сонця над горизонтом в різні пори року, тривалістю дня і ночі, практичні заняття з основ топографії.При обладнанні ШГМ необхідно враховувати якісний підбір та раціональне розташування всіх необхідних приладів та устаткувань, можливість зручно їх застосовувати при веденні учнями систематичних спостережень за об’єктами та явищами природи.Розміри ШГМ можуть бути різними але найоптимальнішою є ділянка розміром 25 х 25 метрів.В цьому відділі мають бути: флюгер, метеобудка з термометрами і гігрометром, опадоміром, снігомірна рейка, нефоскоп, ґрунтовим термометром та інше обладнання.Найпростіший саморобний астрономічний прилад – гномоном, покажчик Полярної зірки, сонячний годинник, екліметр, ромбічним кільцем, покажчиком сторін горизонту, квадрантом, універсальний кутомір та ін.Встановлюються ящики для колекцій ґрунтів своєї місцевості, природних багатств і корисних копалин

23.ОРГАНІЗАЦІЯ ПОВТОРЕННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА.У процесі вивчення курсу природознавства вчитель систематично повторює з учнями пройдене. Це дає йому можливість створити міцну базу для вивчення нового матеріалу, простежити за ходом формування основних природознавчих уявлень і понять, зактрепить засвоєне і встановити нові зв'язки між явищами.Систематичне повторення повинне включати і нові завдання,вправи, запитання, тісно пов'язані з використанням різних наочних посібників.Тому зазвичай використовують тільки ті наочні посібники, які дозволяють провести цю роботу. При роботі з диафильмом показують окремі кадри або фрагменти, які сприяють повторення найбільш важливих питань. Повторення поточного матеріалу зазвичай організовують на кожному уроці в процесі перевірки домашего завдання при опитуванні. На уроках узагальнення повторення проводиться цілеспрямовано для поглиблення і систематизації вивченого матеріалу. Тому для організації такого уроку необхідно заздалегідь повідомити учням запитання, які будуть розібрані на уроці, давати завдання на повторення навчального матеріалу. При повторенні слід використовувати безпосередні спостереження учнів, результати, які вони отримали при проведенні дослідів, відомості з прочитаної ними додаткової літератури по даній темі.

Завдання вчителя - закріпити на уроці не тільки знання, набуті раніше, але повторити новий, тільки що вивчений матеріал. Повторення може бути організовано і у вигляді практичної роботи. Зазвичай її слід передбачити в кінці вивчення теми чи розділу. У цьому випадку учні не тільки повторюють теоретичний матеріал, але і закріплюють сформовані практичні уміння і навички. Проведення заключних узагальнюючих уроків сприяє засвоєнню знань з природознавства.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]