Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
priroda 44455.docx
Скачиваний:
141
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
122.93 Кб
Скачать

26.Методика використання загадок і ребусів на уроках природознавства

Використання ребусів, загадок – важливий засіб розвитку інтересу молодших школярів. Вони викликають позитивні емоції учнів, підвищений інтерес до виучуваного, є цікавими формами перевірки засвоєння фактичного матеріалу. Значне місце серед засобів, що сприяють активізації пізнавальної діяльності молодших школярів належить загадкам, які містять у собі великі можливості для розвитку уваги, кмітливості, уяви, асоціативного мислення, формування уміння виділяти й уподібнювати істотні ознаки об’єктів, стимулює допитливість. До кожної програмової теми курсу «Природознавство» можна дібрати загадки, що характеризують виучуваний об’єкт чи явище. Після відгадування загадки доцільно проілюструвати відповідь, доповнити відомостями про рослину, тварину чи предмет неживої природи. Запропонувати учням обгрунтувати й довести правильність своєї відповіді. Адже деякі загадки спонукають дітей до дослідницької роботи. Тому вчитель постійно запитує: «Як здогадалися? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували».

27.Зробити аніліз підручника Природознавство для 1 класу автор т.Г.Гільберт(структура,методичний апарат,ілюстрації,науковість,доступність).

Програма першого класу побудована на дослідницькому принципі. Вона починається з теми «Як вивчають природу», в ході вивчення якої діти ознайомлюються зі способами пізнання природи. У наступних темах, наприклад, «Світ, у якому ти живеш», «Світ неживої природи», «Світ живої природи», активно використовується дослідницькій підхід. У розділах «Рідний край», «Моя країна — Україна» передбачено вивчення природи рідного краю. Вивчення матеріалу у 1-му класі завершується розділом «Запитання до природи», який має узагальнюючий характер. Дидактичне завдання цього розділу — формувати вміння використовувати узагальнені знання для розв’язання визначеної питання проблеми, узагальнений підхід до застосування методів пізнання природи (спостереження, дослідження), уміння працювати з різними джерелами інформації. Учитель може змінювати тематику завдань (ускладнюючи чи спрощуючи), зважаючи на різні можливості учнів класу.Підручник з природознавства, завдання якого розраховані на вміння правильно, вдумливо, свідомо читати тексти та засвоювати подані в них знання. Підручник містить забагато ілюстративного матеріалу, який розсіює увагу дітей. У ньому майже відсутні схеми, малюнки, які б сприяли розвитку дитини та засвоєнню знань з теми. Програма і підручник побудовані без урахування життєвого досвіду учнів. Наприклад, дитина цього віку далека від засвоєння понять гірські породи, водойми (штучні, природні), карта, форми земної поверхні, природні парки. Ці теми вивчалися у 4 класі, і це доцільно – у 9 років життєвий досвід дає можливість опанувати ці теми.

28.Дати характеристику видів спостережень за тривалістю та формою організації діяльності учнів.

За тривалістю проведення спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Наприклад, на уроці за темою "Вода, кругообіг води у природі" (3 клас) учні спостерігають за властивостями води.

Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.

За формою організації діяльності учнів спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальні спостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом учителя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об’єкти і цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план. Кожна задача перед розв’язанням повторюється вчителем або учнем ("За чим будете спостерігати?. Далі простежте за..." та ін). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатів з кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє учителеві здійснювати поточний контроль за спостереженням і його коригувати.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]