Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ_курс_Інвестування_08.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.64 Mб
Скачать

Економічний ефект (підрозділ 1.3 кр)

Економічний ефект, обчислений за критерієм чистого дисконтованого доходу (чистої приведеної цінності проекту), для розглянутого варіанта реконструкції, тобто для умов будівництва протягом 3-х років, складе:

, (1.2)

де К1,К2,К3– капіталовкладення на реконструкцію в 1-ий, 2-ий і 3-ій роки, тис.грн.;

П1/(1+е)4– річний приріст грошового потоку, приведеного до дійсної вартості в 1-ий рік реалізації (введення в експлуатацію об'єктів будівництва), а 4-й рік – з моменту початку інвестування проекту реконструкції, тис. грн./рік;

Пt/(1+е)t+3– те ж, уt-ий рік реалізації проекту, тис. грн./рік;

1/(1+е) – коефіцієнт дисконтування;

е – норма дисконту (прийняти на рівні банківської процентної ставки на момент розробки курсової роботи, з урахуванням інфляції та прогнозного рівня інвестиційних ризиків), виражена в десятковому;

t– період розрахунку, що враховує кількість років роботи проектованого виробництва, в основному, приймається на рівні 5-10 років.

Результати розрахунку економічного ефекту за його складовими частинами звести в таблицю (табл. Г1).

Приріст прибутку у виробництві (підрозділ 1.3 кр)

В основі показників комерційної ефективності і, зокрема, економічного ефекту як узагальнюючого показника ефективності – лежить приріст прибутку (П) за двома складовими:

а) безпосередньо у виробництві, у даному випадку за рахунок приросту продажу харчової кислоти і продажу реактивною кислоти, а також продуктів, одержаних з відходів (П1);

б) відверненого економічного збитку у вигляді виключення (економії) платежів за викиди (скидання), розміщення і складування відходів у зв'язку з тим, що під час переробки твердих відходів відпаде необхідність у їх збереженні (П2).

З урахуванням викладеного, приріст прибутку, забезпечуваний варіантом реконструкції, при оцінці комерційної ефективності складатиме:

П=П1+П2 ; (1.3)

а) приріст прибутку (прибуток) у виробництві визначається в такий спосіб:

приріст прибутку від реалізації намічуваних до випуску продуктів (П1), у даному випадку розраховується як різниця між приростом вартості реалізованої продукції та збільшенням річних експлуатаційних витрат в порівнянні з діючим виробництвом.

П1 =РП -С (1.4)

або

П1= Ппісля рекон. –Пдо рекон. (1.5)

Але сучасні методичні підходи дозволяють визначити в спрощеному варіанті, без співставлення з діючим станом підприємства, що підлягатиме реконструкції:

Ппісля рекон. = РП – С, (1.6)

де П1– річний приріст прибутку від реалізації, тис. грн/рік;

РП – приріст обсягу продажу за рахунок реконструкції, тис. грн./рік;

РП – сумарна вартість виробленої реалізованої продукції, отриманої після реконструкції, тис. грн/рік;

С – збільшення річної собівартості продукції у зв’язку з реконструкцією;

С – сумарні річні експлуатаційні витрати, пов'язані з виробництвом кислоти різних модифікацій і продукції з відходів після реконструкції виробництва, відповідно до розрахунків, тис. грн./рік.

б) відвернений економічний збиток.

Утилізація відходів забезпечить приріст прибутку не тільки від реалізації, але і за рахунок виключення платежів (при повній переробці) чи економії платежів (при частковій переробці) за розміщення відходів (У1) і транспортних витрат на доставку їх до місць збереження (У2). З урахуванням викладеного, економічний збиток, а значить і відвернений економічний збиток, розраховується за формулою

П212, (1.7)

де У1– економія (зниження) платежів за скидання (викиди) і розміщення відходів;

У2– економія транспортних витрат.

Традиційно щодо визначення платежів використовуються формули:

  • для функціонуючих виробництв

; (1.8)

  • для проектованих виробництв

, (1.9)

де Ніл– норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го класу токсичності в межах ліміту, відповідно до дозволу на розміщення, грн/т;

Ні– базовий норматив плати за розміщення 1 т помірковано небезпечних відходів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України;

Міл, Міп– річна маса відходів і-го класу токсичності в межах ліміту (відповідно до дозволу на розміщення), понад ліміт, відповідно, т/рік;

Кп– коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів і-го класу токсичності, т;

Км– коефіцієнт, що враховує, розташування місця (зони) розміщення відходів, згідно з [табл. 2.4], рівний 3,0;

Ко – коефіцієнт, що враховує облаштованість місця розміщення відходів, згідно [табл. 2.5], рівний 3,0.

Нормативи плати за розміщення відходів у навколишньому природному просторі (Ніл) установлені на основі їх небезпеки і токсичності (табл. 8 «Методики визначення тимчасових нормативів плати і збору платежів за забруднення навколишнього природного середовища України», з урахуванням індексацій, відповідно до наказів Міністерства навколишнього середовища України). У даній курсовій роботі відвернений економічний збиток розраховується згідно з умовними даними про транспортні витрати підприємства, що складають 50 грн за транспортування 1 т відходів.

З урахуванням викладеного, економічний збиток, а значить і відвернений економічний збиток, за рахунок утилізації твердих відходів для даного випадку являє собою:

П2n2(1.10)

Скорочення викидів в атмосферу після реконструкції виробництва кислоти [дивись у методичних вказівках до самостійної роботи ( далі МВ до сам. роботи) вихідну інформацію до передумов реконструкції виробництва] можна розрахувати за формулою:

, (1.11)

де Ні – базовий норматив плати за 1 т забруднюючого речовини;

М – зниження річного скидання забруднюючої речовини, відповідно до нормативно-технічної документації, зокрема, технічному проекту, т/рік;

Кт– коефіцієнт, що враховує територіальні, екологічні і соціально-економічні особливості території (Кт), залежить від чисельності міста (селища), його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

Ктнасф, (1.12)

де Кнас– коефіцієнт, що залежить від чисельності населення міста і збільшується в міру зросту чисельності від 1,0 до 1,8, дорівнює для даного випадку 1,8;

Кф– коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення міста (селища) і від типу населеного пункту змінюється від 1,0 до 1,65 і дорівнює для даного випадку 1,25.