- •Загальні положення
- •Завдання курсової роботи
- •Приблизна структура курсової роботи та вимоги до її оформлення
- •Вимоги до оформлення курсової роботи
- •3 Вказівки до виконання курсової роботи (за приблизним її змістом)
- •3.1 Теоретичні і практичні основи інвестування та оцінки його впливу на фінансові результати підприємства (виробництва) (розділ 1 кр)
- •1.3 Методичні основи оцінки ефективності інвестиційного проекту реконструкції (розд.1.3 кр)
- •Економічний ефект (підрозділ 1.3 кр)
- •Приріст прибутку у виробництві (підрозділ 1.3 кр)
- •Грошовий потік (підрозділ 1.3 кр)
- •3.2 Аналіз передумов інвестування в діюче виробництво з метою його реконструкції (розділ 2 кр)
- •3.3 Обґрунтування та оцінювання ефективності інвестування в реконструкцію виробництва продукції підприємства (розділ 3 кр)
- •3.3.2 Обґрунтування доцільності реконструкції виробництва (підрозділ 3.2 кр)
- •Забезпеченість матеріальними і паливно-енергетичними ресурсами (підрозд. 3.2. Кр)
- •Обсяг виробництва та виробнича програма (підрозд. 3.2 кр)
- •3.3.3 Розрахунок техніко-економічних показників виробництва продукції підприємства після реконструкції (вартісна оцінка витрат і результатів інвестування реконструкції, підрозд 3.3 кр)
- •Вартісна оцінка витрат на реконструкцію
- •Капітальні витрати (сума інвестицій) і основні виробничі фонди: послідовність та етапи розрахунку (підрозділ 3.1 кр)
- •Приклад
- •Таблиця 3.1 – Кошторис витрат на реконструкцію потужністю 3000 т/рік (базовий варіант кр), тис. Грн.
- •Основні виробничі фонди (овф)
- •Таблиця 3.2 - Дані про вартість основних виробничих фондів після реконструкції (базовий варіант кр)
- •Чисельність промислового персоналу та річний фонд оплати праці (підрозділ 3.3.2 кр)
- •Розрахунок чисельності
- •Собівартість продукції (підрозд. 3.3.4 кр)
- •Розрахунок собівартості виробництва харчової кислоти на базі звітної калькуляції
- •Визначення умовно-постійної частини собівартості
- •Формування ціни (підрозділ 3.3.5 кр)
- •Вартість реалізованої продукції (підрозділ 3.3.6 кр)
- •Прибуток і рентабельність продукції (підрозділ 3.3.7 кр)
- •3.3.4 Аналіз беззбитковості проекту (підрозділ 3.4 кр)
- •3.3.5 Ефективність реконструкції виробництва (підрозділ 3.5 кр) Розрахунок грошового потоку (підрозділ 3.5.1 кр)
- •Розрахунок окремих показників ефективності (підрозділ 3.5.2)
- •Висновки
- •Список рекомендованих джерел
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Таблиця в.2
- •Додаток г
- •Додаток д Пояснення до розрахунку суми інвестицій за варінтом курсової роботи
- •Глава 2 з урахуванням позаоб’єктових витрат
- •Таблиця д.1 - (зразок) Розрахунок витрат на реконструкцію виробництва до потужністі за варіантом кр (за аналогією з базовим варіантом потужністю 3000 т/рік), тис. Грн.
- •Таблиця д.4 - (зразок) Розрахунок вартості основних виробничих фондів, що вводяться, за рахунок капіталовкладень (інвестицій), базовий варіант кр
- •Додаток е
- •Додаток ж Зразки таблиць проектних калькуляцій собівартості продукції та питомі витрати ресурсів
- •Таблиця ж.2 - Проектна калькуляція собівартості 1 т кислоти харчової в дрібній розфасовці, грн/т Потужність виробництва – 470 т (базовий варіант) Калькуляційна одиниця – тонна
- •Таблиця ж.3 - (зразок таблиці) Проектна калькуляція собівартості кислоти реактивної кваліфікації, грн./т. Потужність виробництва – 500 т. Калькуляційна одиниця – тонна
- •Таблиця ж.4 - Кошторис витрат по ділянці переробки відходів, тис. Грн/рік
- •Додаток и Питомі витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції Таблиця и.1- Видаткові норми сировини та допоміжних матеріалів для виробництва 1 т харчової кислоти
- •ТаблицяИ.3-Енергоспоживання виробництва кислоти реактивної кваліфікації
- •Таблиця и.5- Ціни на основні види ресурсів (умовно), грн./од.
- •Додаток к Аналіз беззбитковоності проекту
Економічний ефект (підрозділ 1.3 кр)
Економічний ефект, обчислений за критерієм чистого дисконтованого доходу (чистої приведеної цінності проекту), для розглянутого варіанта реконструкції, тобто для умов будівництва протягом 3-х років, складе:
, (1.2)
де К1,К2,К3– капіталовкладення на реконструкцію в 1-ий, 2-ий і 3-ій роки, тис.грн.;
П1/(1+е)4– річний приріст грошового потоку, приведеного до дійсної вартості в 1-ий рік реалізації (введення в експлуатацію об'єктів будівництва), а 4-й рік – з моменту початку інвестування проекту реконструкції, тис. грн./рік;
Пt/(1+е)t+3– те ж, уt-ий рік реалізації проекту, тис. грн./рік;
1/(1+е) – коефіцієнт дисконтування;
е – норма дисконту (прийняти на рівні банківської процентної ставки на момент розробки курсової роботи, з урахуванням інфляції та прогнозного рівня інвестиційних ризиків), виражена в десятковому;
t– період розрахунку, що враховує кількість років роботи проектованого виробництва, в основному, приймається на рівні 5-10 років.
Результати розрахунку економічного ефекту за його складовими частинами звести в таблицю (табл. Г1).
Приріст прибутку у виробництві (підрозділ 1.3 кр)
В основі показників комерційної ефективності і, зокрема, економічного ефекту як узагальнюючого показника ефективності – лежить приріст прибутку (П) за двома складовими:
а) безпосередньо у виробництві, у даному випадку за рахунок приросту продажу харчової кислоти і продажу реактивною кислоти, а також продуктів, одержаних з відходів (П1);
б) відверненого економічного збитку у вигляді виключення (економії) платежів за викиди (скидання), розміщення і складування відходів у зв'язку з тим, що під час переробки твердих відходів відпаде необхідність у їх збереженні (П2).
З урахуванням викладеного, приріст прибутку, забезпечуваний варіантом реконструкції, при оцінці комерційної ефективності складатиме:
П=П1+П2 ; (1.3)
а) приріст прибутку (прибуток) у виробництві визначається в такий спосіб:
приріст прибутку від реалізації намічуваних до випуску продуктів (П1), у даному випадку розраховується як різниця між приростом вартості реалізованої продукції та збільшенням річних експлуатаційних витрат в порівнянні з діючим виробництвом.
П1 =РП -С (1.4)
або
П1= Ппісля рекон. –Пдо рекон. (1.5)
Але сучасні методичні підходи дозволяють визначити в спрощеному варіанті, без співставлення з діючим станом підприємства, що підлягатиме реконструкції:
Ппісля рекон. = РП – С, (1.6)
де П1– річний приріст прибутку від реалізації, тис. грн/рік;
РП – приріст обсягу продажу за рахунок реконструкції, тис. грн./рік;
РП – сумарна вартість виробленої реалізованої продукції, отриманої після реконструкції, тис. грн/рік;
С – збільшення річної собівартості продукції у зв’язку з реконструкцією;
С – сумарні річні експлуатаційні витрати, пов'язані з виробництвом кислоти різних модифікацій і продукції з відходів після реконструкції виробництва, відповідно до розрахунків, тис. грн./рік.
б) відвернений економічний збиток.
Утилізація відходів забезпечить приріст прибутку не тільки від реалізації, але і за рахунок виключення платежів (при повній переробці) чи економії платежів (при частковій переробці) за розміщення відходів (У1) і транспортних витрат на доставку їх до місць збереження (У2). З урахуванням викладеного, економічний збиток, а значить і відвернений економічний збиток, розраховується за формулою
П2=У1+У2, (1.7)
де У1– економія (зниження) платежів за скидання (викиди) і розміщення відходів;
У2– економія транспортних витрат.
Традиційно щодо визначення платежів використовуються формули:
для функціонуючих виробництв
; (1.8)
для проектованих виробництв
, (1.9)
де Ніл– норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го класу токсичності в межах ліміту, відповідно до дозволу на розміщення, грн/т;
Ні– базовий норматив плати за розміщення 1 т помірковано небезпечних відходів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України;
Міл, Міп– річна маса відходів і-го класу токсичності в межах ліміту (відповідно до дозволу на розміщення), понад ліміт, відповідно, т/рік;
Кп– коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів і-го класу токсичності, т;
Км– коефіцієнт, що враховує, розташування місця (зони) розміщення відходів, згідно з [табл. 2.4], рівний 3,0;
Ко – коефіцієнт, що враховує облаштованість місця розміщення відходів, згідно [табл. 2.5], рівний 3,0.
Нормативи плати за розміщення відходів у навколишньому природному просторі (Ніл) установлені на основі їх небезпеки і токсичності (табл. 8 «Методики визначення тимчасових нормативів плати і збору платежів за забруднення навколишнього природного середовища України», з урахуванням індексацій, відповідно до наказів Міністерства навколишнього середовища України). У даній курсовій роботі відвернений економічний збиток розраховується згідно з умовними даними про транспортні витрати підприємства, що складають 50 грн за транспортування 1 т відходів.
З урахуванням викладеного, економічний збиток, а значить і відвернений економічний збиток, за рахунок утилізації твердих відходів для даного випадку являє собою:
П2=Пn+У2(1.10)
Скорочення викидів в атмосферу після реконструкції виробництва кислоти [дивись у методичних вказівках до самостійної роботи ( далі МВ до сам. роботи) вихідну інформацію до передумов реконструкції виробництва] можна розрахувати за формулою:
, (1.11)
де Ні – базовий норматив плати за 1 т забруднюючого речовини;
М – зниження річного скидання забруднюючої речовини, відповідно до нормативно-технічної документації, зокрема, технічному проекту, т/рік;
Кт– коефіцієнт, що враховує територіальні, екологічні і соціально-економічні особливості території (Кт), залежить від чисельності міста (селища), його народногосподарського значення і розраховується за формулою:
Кт=Кнас*Кф, (1.12)
де Кнас– коефіцієнт, що залежить від чисельності населення міста і збільшується в міру зросту чисельності від 1,0 до 1,8, дорівнює для даного випадку 1,8;
Кф– коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення міста (селища) і від типу населеного пункту змінюється від 1,0 до 1,65 і дорівнює для даного випадку 1,25.