Собівартість продукції (підрозд. 3.3.4 кр)

Витрати праці, які показують, у що обходиться виробництво даного виду продукції, являють собою потокові витрати виробництва. З економічної точки зору, потокові витрати – це вартість затрачуваних матеріалів і послуг. Сутність, склад собівартості, класифікація, перелік включених у собівартість поточних витрат, установлений стандартом бухобліку 9 «Запаси», а також загальні питання щодо особливостей визначення проектної собівартості приведено в додатку В методичних вказівок до інд. завд. №2.

Форму проектної калькуляції собівартості, що необхідно скласти, приведено в додатку Ж. Проектна калькуляція собівартості харчової кислоти аналогічна звітній, приведеній нижче, і відрізняється від неї деякими видами матеріалів і енергоресурсів та величиною умовно-постійних витрат, що буде викликано впливом інвестування на економіку діючого виробництва.

У пропонованій до розробки курсовій роботі повинні бути складені проектні калькуляції собівартості харчової, реактивної кислоти і кожного продукту із відходів, або може бути розраховано за вибором автору КР кошторис річних експлуатаційних витрат, загальний для усіх продуктів із відходів. Калькулювання витрат, як відзначено вище, повинно здійснюватися за аналогією зі сформованим підходом і відповідно до діючого стандарту бухобліку, виходячи зі співвідношення валового і товарного випуску кислоти й еквівалентної її валовому випуску кількості відходів. Зокрема, у даній курсовій роботі має бути розраховано калькуляції собівартості 1 тонни окремих видів продукції і визначена собівартість річного випуску всієї продукції шляхом їх добутку. Нижче приведено розрахунки річного випуску продукції, необхідного для калькулювання витрат, базовий варіант КР:

харчової кислоти в розрахунку на потужність виробництва, тобто валового випуску (3000 т/рік);

харчової кислоти фасованої (470 т/рік);

реактивної кислоти (500 т/рік);

харчової кислоти упакованої (1879,5 т/рік), що розраховується за різницею між валовим випуском і кількістю напівфабрикату, що переробляється в реактивну (1,3*500), направляється на фасування (1,001*470) і дорівнює для базового варіанта:

3000- 1,3*500- 1,001*470=1879,5 т/рік;

товарної реалізованої кислоти (2349,5) як суми

1879,5+470=2349,5 т/рік;

а також загальний кошторис річних експлуатаційних витрат на переробку відходів у товарні продукти:

міцелію сухого в розрахунку на випуск 690 т/рік (3000*0,23);

фільтрату кальцію – 4500 т/рік (3000*1,5);

цитрогіпсу – 3900 т/рік (3000*1,3).

В курсовій роботі варто розрахувати амортизаційні відрахування відповідно до діючого законодавства і розрахувати інші виробничі витрати для всіх калькуляцій собівартості за аналогією з розрахунком для базового варіанта КР в табл.3.4. Інші прямі витрати необхідно додатково збільшити проти розрахованого рівня на 0,3%. Адміністративні витрати в них прийняти на рівні 3,3 %, витрати на збут  3,8% від вартості переділу (від собівартості виробництва продукції за мінусом вартості сировини і матеріалів, тобто від вартості переробки сировини в готову продукцію).

При здійсненні інвестиційного проекту на діючому виробництві розрахунок собівартості продукції, як і всіх показників, повинен враховувати вплив проекту на базовий рівень собівартості 1т харчової кислоти (та інших техніко - економічних і фінансових показників), тобто собівартість 1т харчової кислоти за проектом плану дорівнює собівартості 1т у діючому виробництві з урахуванням її змін у звязку з реалізацією проекту (табл.3.7), тому для проектної собівартості використати дані про звітну собівартість харчової кислоти та проектні питомі (річні) витрати матеріальних ресурсів.

До умовно-постійних витрат стосовно цього виробництва можна віднести приблизно 95% від суми калькуляційних статей 2-5, тобто від суми прямих витрат на оплату праці з нарахуваннями на ФОП, амортизації та інших витрат.

Ціну на 1 т кислоти вищого сорту прийняти на рівні, який забезпечить 25-45 % рентабельності в залежності від варіанта (див. додаток В) продукції з відходів – при рентабельності 25-35%.

Отже, для визначення проектної собівартості річного випуску всієї продукції як основи для визначення цін на продукцію та розрахунку прибутку від реалізації треба розрахувати проектну калькуляцію :

собівартості виробництва 1т харчової кислоти як напівфабрикату для переробки в фасовану та реактивну, упаковану. Для цього необхідно скласти калькуляцію собівартості валового випуску, умовно прийнятого нами на рівні виробничої потужності (за варіантом КР);

собівартості реалізованої 1т та річного випуску упакованої, аналогічно–фасованої харчової кислоти, з цією метою для упакованого продукту треба до собівартості виробництва додати витрати на упаковку (фасування), адміністративні та збут;

для фасованого продукту –крім напівфабрикату (1,001т/т) і витрат фасувального матеріалу, адміністративних витрат і витрат на збут, обовязково необхідно урахувати додаткові витрати на оплату праці робітників дільниці фасування та відрахування на цю оплату;

собівартості реалізованої 1т та річного випуску реактивної кислоти, для чого треба в калькуляції урахувати вартість напівфабрикату, тобто харчової кислоти за виробничою собівартістю у кількості, відповідній за видатковому коефіцієнта (1,3т/т) та всі витрати її переробки в реактивну;

собівартість 1т кожного виду продуктії із відходів – міцелію, фільтрату кальцію та цітрогіпсу, або загальної собівартості їх річного випуску. В цій собівартості сировину, що є відходами виробництва харчової кислоти – прийнятою за нульовою оцінкою;

або кошторис витрат на виробництво продукції із відходів, особливістю складання якого є урахування в ньому витрат матеріалів і енергоресурсів, сумарних на річний випуск кожного із продуктів, що потребує спеціальних розрахунків. На відміну від останніх, інші повязані з ними витрати, наприклад на оплату праці, амортизаційні відрахування тощо, визначаються традиційно, як і для кислоти.

Особливість складання калькуляцій собівартості продукції після реконструкції виробництва для даного випадку наступна.

У звязку з тим, що до реконструкції досліджуване виробництво забезпечувало випуск лише однієї харчової кислоти, то для умов проекту можна відкоригувати тільки звітну калькуляцію собівартості її (харчової кислоти, причому – тільки упакованої, із-за відсутності фасованої. Для всіх інших видів продукції – фасованої харчової, реактивної кислоти та продукції із відходів аналог відсутній, тому потрібно складати одразу проектні калькуляції собівартості 1т для кислоти і 1т або річний кошторис для видів продукції із відходів - теж, (для спрощення розрахунків, якщо не розподіляти інвестиції на організацію виробництва кожного із них ), за відповідними зразками-таблицями. В той же час слід відмітити, що є всі підстави складати калькуляції собівартості 1т, у тому числі і для кожного продукту з відходів.

Це означає, що для проектних калькуляцій собівартості всіх перелічених вище видів продукції приведені в додатку Е зразки таблиць, в додатку И – видаткові коефіцієнти (питомі норми витрат ресурсів), для базового варіанта реконструкції, що є базовим варіантом КР, розраховано вартість ОВФ та розподілено по продуктах з тим, щоб від вартості їх активної та пасивної частин встановити амортизаційні відрахування та відрахування на їх утримання і потоковий ремонт (див. зразки – табл. МВ до самост. роботи індив. завдання №1,2), розраховано чисельність персоналу та дано зразок таблиць для розрахунку фонду оплати праці для кожного із видів продукції. Користуючись цією інформацією та нормативами, що закладені в звітній калькуляції собівартості, наприклад, даними про долю інших прямих витрат в виробничій собівартості 1т харчової кислоти, долю адміністративних витрат і витрат на збут по відношенню до собівартості реалізованої продукції, можна, деякою мірою, спрощено, з певною долею неточності скласти необхідні калькуляції собівартості, достатні для подальших розрахунків і обґрунтування доцільності інвестицій.

Що торкається методики коригування звітної калькуляції собівартості харчової кислоти, тієї її частини, зміна якої викликана збільшенням випуску та інвестуванням в ОВФ, то можна скористатись підходом, заснованим на визначенні питомих умовно-постійних витрат (h) за відповідною формулою 3.1, або 3.2, а можна одразу ж урахувати всі зміни, склавши допоміжну робочу таблицю. Ця таблиця повинна включати:

а)повністю з усіма стовпчиками на 1т і на річний випуск, в певній послідовності традиційну звітну калькуляцію собівартості (але вже з проектними нормами витрат ресурсів на 1т;

далі –

б) стовпчик додаткових експлуатаційних витрат, повязаних з інвестуванням, – додаткові витрати на оплату праці і ВУЕУ тощо – далі стовпчик, що фіксуватиме сумарні річні умовно-постійні витрати (або як сума звітних і додаткових, або, якщо сумарні ОВФ вже включають додаткові та діючі ОВФ, а чисельність являє собою всю чисельність після реконструкції, то різниця – між проектними і звітними даними, тобто додатковим стовпчиком і річною сумою цих рядочків за звітом )

та

в) два стовпчики проектної калькуляції собівартості на 1т харчової кислоти, верхня частина якої після розрахунків представлятиме собою змінні витрати, перенесені з перших стовпчиків цієї таблиці: вартість сировини, матеріалів, палива та енергоресурсів за проектними видатковими коефіцієнтами (за вихідними даними з деякими відмінами від звітної, як вже це відмічалось), а в нижній – умовно-постійні витрати за економічними елементами (ВУЕУ, прямі витрати на оплату праці та їх відрахування на соціальні заходи і інші прямі витрати), розраховані як ділене від ділення їх річних величин на річний валовий випуск харчової кислоти.

Розглянемо розрахунок собівартості виробництва харчової кислотина базі звітної калькуляції, представленої у таблиці 3.7.