Теми доповідей та рефератів:

1. Основні ланки антропогенезу.

2. Археологічні культури на території України.

3. Період розквіту трипільської культури.

4. Поясніть, як і чому змінилося життя давніх людей в ранньому залізному віці.

5. Військова справа скіфів (кіммерійців; сарматів).

6. Економічне життя античних міст-держав Північного Причорномор’я.

7. Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я.

Література:

Археологія Української РСР: В 3-х т. – К., 1971-1975. – Т. 1-3.

Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст. – К., 1996.

Бунятян К.П. Давнє населення України: навч. посібник. – К., 2003.

Винокур І., Трубачінов С. Давня і середньовічна історії України: Навч. посіб. – К., 1996.

Відейко М. Трипільська цивілізація. – К., 2004.

Давня історія України: у 3 кн. / П.П. Толочко (кер. автор. колективу). – К., 1997.

Енциклопедія трипільської цивілізації: у 2-х т. – К., 2004.

Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1996.

Залізняк Л. Первісна історія України. – К., 1999.

Залізняк Л. Від склавинів до української нації. – К., 2004.

Україна і світ: Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. – К., 1994.

Храпунов И.Н. Древняя история Крыма. – Сімферополь, 2005.

Чмихов М.О. Археологічна та стародавня історія України: Курс лекцій. – К., 1992.

Яковенко Н.М. Нарис історії України: З найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997.

Семінарське заняття №2 Тема:Середньовічна держава Київська Русь

Мета: розглянути утворення, розвиток, основні етапи та причини розпаду середньовічної держави – Київська Русь; сформувати цілісне уявлення про суспільно-політичне, економічне, духовне життя періоду.

Ключові поняття:східні слов’яни; дружина; орне землеробство; сільські промисли; суспільний поділ праці; «гради»; язичництво; феодальна держава; «Русь»; Київ; Аскольд; феодальні відносини; Олег; Ігор Рюрикович; Ольга; Святослав Ігоревич; Володимир Святославович, Ярослав Володимирович; Володимир Мономах; віче; князь; християнство; формування української народності; політична роздробленість Русі.

План

1.Теорії походження Русі, назви «Русь», передумови виникнення держави.

2.Основні напрями зовнішньої та внутрішньої політики київських князів кінця ІХ-Х ст. (Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

3.Період розквіту Київської Русі:

а) адміністративні, релігійні реформи, зовнішня політика Володимира Святославовича;

б) основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Ярослава Володимировича.

4.Суспільно-політичний лад Русі.

5.Основні риси економічного розвитку.

6.Політична роздробленість Русі: причини, особливості суспільного життя; наслідки.

Методичні рекомендації

Розгляд даної теми необхідно розпочати з обґрунтування основних передумов виникнення давньослов’янської ранньофеодальної держави – Русь. Важливо звернути увагу та проаналізувати основні теорії походження Русі. Далі слід визначити основні етапи розвитку давньоруської держави. З другої половини ІХ й до кінця Х ст. – період найбільшої експансії Русі, виходу її на міжнародну арену, недостатньої консолідації держави, слабкої великокнязівської влади, не чіткої організації та централізації. При висвітленні цього періоду особливу увагу слід приділити реформам княгині Ольги та їх значенню.

Розглядаючи етап найбільшого піднесення та розквіту Русі (кінець Х – середина ХІ ст.), необхідно зупинитися на внутрішній та зовнішній політиці Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Особливу увагу доцільно приділити з’ясуванню причин прийняття християнства та його значення для давньоруського суспільства.

Необхідно проаналізувати соціально-класову структуру руського суспільства (структуру панівного класу, диференціацію серед феодально-залежного населення). При аналізі соціальної структури суспільства виділити такі категорії населення: привілейована верства, вільне населення, напіввільне, залежне та люди поза суспільством. Розглядаючи політичний устрій Русі – ранньофеодальної держави з монархічною формою правління, слід акцентувати увагу на еволюції влади впродовж ІХ-ХІІ ст. Зосередити увагу на елементах політичної влади (князь, боярська рада, віче). Розкрити значення княжої дружини на різних етапах.

Вивчаючи економічний розвиток Русі необхідно виділити традиції, що склалися в східнослов’янському суспільстві в хліборобстві, й в цілому в землеробстві. Господарство Русі протягом Х-ХІІІ ст. набуло переважно аграрно-комерційної спрямованості, скотарство носило присадибний характер. На другий план відійшло мисливство й рибальство. Коротко охарактеризувати заняття й побут населення Русі; внутрішню й зовнішню торгівлю.

Висвітлюючи добу політичної роздробленості Київської Русі (кінець ХІ – середина ХІІІ ст.) розкажіть про зміни, що відбулися в суспільно-політичному та економічному житті держави (зміни форми правління Київської Русі, стрімкий розвиток феодалізму, економічне зміцнення земельної знаті, відцентрові тенденції та ін.). Зверніть увагу на спроби відновити цілісність та велич держави (княжі з’їзди та політику Володимира Мономаха). Проаналізуйте причини феодальної роздробленості та занепаду Київської Русі з огляду на внутрішні та зовнішні фактори.