природознавство 1-4кл конспекти

У ч и т е л ь. На уроці ви:

•дізнаєтесь про те, що належить, а що не належить до природи;

•навчитеся розрізняти живу і неживу природу;

•складете правило, як потрібно ставитися до природи та речей, створених людьми.

Гра «Я почну, а ти закінчуй»

•Сьогодні по дорозі до школи я бачив…

•Біля школи росте…

•Нашу землю вдень освітлює…

•Вночі я бачила на небі…

•Ми п’ємо…

•Риби живуть у…

•Ми дихаємо… На дошці з’являються малюнки: людина, собака, кішка, пташка, де-

рево, кущ, сонце, місяць, зорі, хмарки.

Уч и т е л ь. Як назвати одним словом все, про що ви говорили? Де ми це зустрічаємо? Так, навколо нас. Це і є природа. (На дошці записа-

ти слово «природа».)

— А чи хотіли б ви здійснити подорож у той куточок природи, де ви відпочивали влітку?

4.Релаксаційна пауза.

Уч и т е л ь. Сядьте зручніше, заплющте очі. Я хочу запросити вас

умандрівку на хмаринці. (Звучить музика.)

Уявіть, що ви стрибнули на білу пухнасту хмаринку, схожу на м’яку гору із подушок. Відчуйте, як ваші ноги, спина зручно розташувались на цій великій подушці. Мандрівка починається. Наша хмаринка повільно піднімається в синє небо. Відчуваєте, як вітерець обвіває обличчя? Тут, високо в небі, все спокійно і тихо.

Ми наближаємось до місця вашого відпочинку... Розплющте очі. Як красиво! Розкажіть, що ви бачите. (Карта України з дитячими фотографіями про літній відпочинок.)

Уч и т е л ь.Дужехочетьсяпоближчероздивитися,якіпредметиприроди там є. Але наша хмаринка так високо, що це зробити неможливо без спеціального приладу —телескопу,якийдопомагаєспостерігати за пред-

метами на далекій відстані. (На дошці з’являється малюнок телескопа.)

Уч и т е л ь. У мене він є! Допоможіть, будь ласка, його налагодити.

Фізкультхвилинка

—Встаньте.

—Протріть лінзу.

—Витягніть трубу.

—Наведіть різкість.

—Нахиліться уперед.

—Присядьте.

—Встаньте навшпиньки.

У ч и т е л ь. Все! Зупинилися! Дуже гарно видно. (Учні сідають.)

— Назвіть, які предмети природи ви бачили. (На дошці з’являються малюнки: корова, сонечко-комаха, мурашка, квітка, річка, хмарки, гори.)

5. Гра «День, ніч».

Під час гри на дошці з’являються малюнки: будинки, машини, меблі, шкільне приладдя.

— Наша невеличка подорож добігає кінця, ми повертаємося до­ дому.

Робота в парах.

Обговоріть,наякі дві групиможна розподілитималюнки, щоє на до-

шці. (Формуються вміння групувати предмети за певними ознаками: належить або не належить до природи.)

6.Робота за підручником (С. 46).

Учитель читає текст, учні називають предметні малюнки у кожно-

му ряді.

—За якою ознакою художник згрупував малюнки?

7.Вправа «Мікрофон».

—Продовжте перелік, розпочатий художником на другому ма­ люнку.

(Діти називають те, що створене руками людини: будинки, машини, меблі, шкільне приладдя тощо.)

У ч и т е л ь. Протягом усієї історії людства руками і розумом людей була створена величезна кількість різноманітних речей, будівель, машин і механізмів. Штучний супутник Землі, комп’ютер, телефон — ці речі створила людина.

Висновок. Рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць, зорі, повітря, вода, ґрунт — все це природа. Те, що зроблене руками людини, не належить до природи. На дошці з’являється запис «Речі, зроблені людиною»,

іпід ним діти ставлять відповідні малюнки.

У ч и т е л ь. Рослини, тварини і люди — це жива природа. Сонце, Місяць, зірки, повітря, вода, ґрунт — це нежива природа. (Запишіть на правій частині дошки «жива», на лівій — «нежива»).

Далі запропонуйте гру «Малюнки з виставки».

Завдання

Розташувати малюнки, що є на дошці, відповідно до написаних слів:

жива і нежива.

Спочатку вибрати об’єкти живої природи, використовуючи технологію методу «Прес».

а) «Я вважаю…»; б) «…, тому що…».

8.Робота у зошиті з друкованою основою (С. 36, завдання 1).

Учні називають предметні малюнки і розфарбовують предмети не-

живої природи.

9.Робота за підручником (С. 46–47). Учні розглядають нижній малюнок.

—Що зайве у першому ряду? (Праска)

—Чому? (У цьому ряду зображено рослини. А праска — це річ, яку виготовила людина).

—Що зайве у другому ряду? (Морква — це рослина. Глечик, батон, настільна лампа — це речі, зроблені людиною.)

10.Розв’язування логічних завдань «Що зайве? Чому?»

•Небо, Місяць, вода, зорі, пісок, карта.

•Дуб, камінь, Сонце, повітря.

•Вітер, річка, білка, веселка, дощ.

•Вовк, лисиця, лікар, чашка, комар.

Розглядаючи малюнки у підручнику (С. 47), учні називають, що на-

лежить до природи, а що — ні.

Учитель читає текст, вміщений у підручнику.

—Назвіть предмети неживої природи.

—Що належить до живої природи? Наведіть приклади.

Учні розглядають предметні малюнки, називають предмети, які належать до живої природи, а потім те, що зроблене людиною.

11.Робота в групах.

Гра «Розгубилися слова».

Уч и т е л ь. Діти, впродовж уроку ви здобули нові знання про природу і про речі, що створені людьми. А тепер у групах складіть речення, як потрібно ставитися до природи та речей, створених людьми. (Речен-

ня — на окремих аркушах на дошці.)

• Берегти природу. Потрібно

• Людей. працю Шануй Висновок. Треба (1) шанувати (2) природу (3) і (4) речі (5), створені (6)

людиною (7).

12.Підсумок уроку.

— Що таке природа?

— Що належить до неживої природи?

— Що належить до живої природи?

— Чим жива природа відрізняється від неживої?

— До якої природи належить людина?

— Що належить до предметів, створених руками людини?

—Як потрібно ставитися до природи?

—Як необхідно ставитися до речей, створених людиною? На уроці можна використати такі завдання.

•Гра «Уважний ряд».

Підготуйте предметні малюнки із зображенням сонця, берези, гриба,

місяця, річки, олівця, дівчинки, машинки, будинку і покажіть їх по черзі. Дітипершогорядуплескаютьудолоні,якщопоказаненалежитьдоживої природи, другого — до неживої, а третього — до рукотворного світу.

• Робота із загадками.

Запропонуйте учням відгадати загадки і визначити, що з відгаданого належить до живої природи, що — до неживої, а що — до рукотворного світу. Відповідний ряд встає.

Діти обов’язково пояснюють, чому вони вважають, що той або інший предмет належить до певної групи.

1)Лиш торкнись до колючок — Він згортається в клубок. Не вгадаєте ніяк? Підказати? Це... (їжак).

2)В небі хмарка пролітала, Білий пух розсипала. Він на землю міцно ліг. Називають його... (сніг).

3)Цю найпершу в школі книжку Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку Прокладає наш... (буквар).

•Гра-змагання між хлопчиками і дівчатками.

Демонстрація мультфільму «Про мавпочок» (протягом 1 хв).

Завдання

Назвати якнайбільше предметів природи і речей, створених людиною.

Урок 14

Тема. Сонце

Мета: формувати в учнів уявлення про Сонце, про значення сонячного світла і тепла для рослин, тварин, людини; вчити спостерігати за висотою сонця і встановлювати найпростіші зв’язки між висотою Сонця і кількістю тепла, яке Сонце посилає на землю; сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу.

На уроці можна використати наочні посібники та демонстраційні матеріали видавництва «Ранок»: демонстраційний матеріал «Я і Україна. Природознавство».

Хід уроку

1.Вправа «Погода».

—Який сьогодні день?

—Які число і місяць?

—Який стан неба?

—Чи був вітер, коли ви йшли до школи? А опади?

2.Відгадування загадок.

• Вдень у небі гуляє,

Аввечері на землю сідає. (Сонце)

• Постійного місця не має, День і ніч бродить, Весь світ обходить. (Сонце)

• Гарне, добре, на всіх дивиться,

Алюдям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце)

3.Гра «Дари сонця».

На дошці намалювати велике сонечко. Діти повинні перерахувати,

що сонечко дарує землі. Наприклад: тепло, світло, енергію, життя, красу, можливість зростання. Все перераховане дітьми підписати на промінцях сонця.

Учитель читає текст у підручнику (С. 48) для того, щоб допомогти учням відповісти.

—Що трапилося б, якби раптом зникло сонце?

—А що трапилось би із живою природою?

—В яку пору доби сонце гріє найбільше?

—Чому вранці та ввечері воно дає мало тепла?

—Чи видно сонце, коли небо затягнуте хмарами?

—Чому хмарного дня прохолодніше?

Учні складають речення за малюнками вгорі (С. 48) і роблять висновок про те, що Сонце потрібне всьому живому.

Щоб спонукати учнівдоспостережень,запропонуйтерозглянути малюнки внизу (С. 48).

—Яка пора доби зображена на кожному з малюнків?

—Чому ви таки вважаєте?

—Як високо перебуває сонце над землею протягом дня?

—Чому влітку вранці та ввечері прохолодніше, а в полудень — спекотно?

4.Робота у зошиті з друкованою основою (С. 38, завдання 1).

1)Учні складають речення за малюнком і розповідають, чому всі люблять сонечко.

— Як ми лагідно звертаємося до сонця?

2)Вивчення закличок до сонечка, вміщених у підручнику (С. 49).

—Про що просять сонечко?

—Чому чекають сонця квіти і діти?

3)Відгадування загадок.

—Із чим порівнюють сонце? Чому?

—А місяць?

Фізкультхвилинка

СОНЕЧКО

Прилетіло сонечко

(поставити руки на парту долонями від себе, загинати по черзі пальчики)

На мою долонечку — (показати долоні, потягнути)

Крильця червоненькі, (повторити перші рухи)

Цяточки чорненькі.

(Натиснути кожним пальчиком на парту.)

По всіх пальчиках ходило, («походити» пальчиками по парті)

З мізинчика полетіло.

(Показати мізинчики і зробити рух вгору.)

5.Гра «Сонце заходить — усе оживає. Сонце заходить — усе завмирає».

Учитель читає у підручнику, про що можна дізнатися, спостерігаючи за сонцем, і додає: можна дізнатися, чому розтає бурулька, відлітають та прилітають птахи, прокидається від сплячки їжак, буває осінь, зима, весна, літо.

6.Підсумок уроку.

—Що таке Сонце?

—Далеко чи близько воно від нас?

—Що дає людині сонце?

—Чи однаково світить і гріє сонце у різні частини доби?

—У різні пори року?

—Кому, крім людей, ще потрібно сонце?

—Чи потрібне сонце рослинам?

—Які загадки ви запам’ятали?

—Які заклички вивчили?

На уроці можна також використати такі завдання.

•Вірш Анатолія Костецького «Сонечкова мама», вміщений у додатках до підручника (С. 103).

—Що сказано про сонечко у вірші?

—Де спить сонечко?

—Хто радіє сонечку?

—Як автор ставиться до сонечка?

—Що про це свідчить?

•Гра «Хрестики-нулики».

o Вранці і ввечері сонце знаходиться низько над землею і дає мало тепла.

o Сонце завжди гріє однаково.

o Хмари затримують тепло сонячних променів.

o Без тепла проростає насіння, квітують рослини­ , достигають плоди. o У полудень сонце піднімається високо і дає більше тепла.

o Сонце потрібно всьому живому.

• Напиши відповіді на запитання.

1.Коли доба коротша — взимку чи улітку?______________________

2.Якщо небо закрито хмарами, чи є за ними сонце?______________

3.Якщо небо закрито хмарами, чи світить воно?_________________

4.Що дає Землі світло і тепло? _______________________________

5.Коли сонце дужче гріє — опівдні, вранці чи ввечері?____________

6.Поясни вислів: «Сонце світить, сонце сяє — вся природа воскресає».

• Загадки.

1) В небі я труджуся,

Знає мене кожен. Я на всіх дивлюся­ ,

На мене ж — не можна. (Сонце)

2)Всі його люблять, Всі на нього чекають, А хто подивиться —

Кожен скривиться­ . (Сонце)

3)Гріє, гріє, припікає,

Всіх у воду заганяє. (Сонце)

•Правила засмагання на сонці.

Правило 1. Не перегрівайся!

Правило 2. У перші дні засмагай на сонці не більше 10 хвилин. Правило 3. Найкраще засмагати до 11 години ранку й після 17 годи-

ни дня.

Правило 4. Захищай голову від сонячних променів.

У ч и т е л ь (підсумовує). Життя на Землі без Сонця неможливе: як­ що перестане світити Сонце, то зелені рослини загинуть, бо вони не можуть жити без тепла і світла; тваринам і людям нічим буде живитись. Все живе замерзне від нестерпної холоднечі. Проте цього не станеться­ , тому що Сонце — зірка, яка випромінює у простір силу-силенну тепла і світла. Йогопоперечнику109разівбільшийвідпоперечникаЗемлі,аленанебіми бачимоСонцемаленьким,оскількивідстаньдонього­ відЗемлі —150млнкм. Температура сонячної поверхні — 6000 градусів, а біля центру — 15 млн градусів. Вчені підрахували, що Сонце світитиме ще мільярди років.

Урок 15

Тема. Чому буває літо, осінь, зима, весна

Мета: дати уявлення учням про вплив висоти Сонця на зміну пір року; вчити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі на основі власних спостережень: залежність між висотою Сонця і кількістю тепла, яке воно посилає на Землю; на основі цього з’ясувати, чому буває літо, осінь, зима, весна; вчити розрізняти пору року за ознаками; сприяти засвоєнню емпіричних та узагальнених уявлень і понять, які відображають основні властивості та закономірності реального світу.

На уроці можна використати наочні посібники та демонстраційні матеріали видавництва «Ранок»: демонстраційний матеріал «Я і Україна. Природознавство», «Весна. Літо», «Осінь. Зима».

Хід уроку

1.Вправа «Погода».

—Тепло чи холодно надворі?

—Яке небо?

—Чи є дощ?

2.Робота над казкою В. Сухомлинського «Ласкавий вітер і холодний вітрюган».

У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри: ласкавий — хлопець із синіми очима і холодний — дід із колючою бородою.

Настала зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний вітрюган. Встав, вийшов із лісу. Застогнала хуртовина. Іде землею холодний вітрюган, замерзають річки, гуде хуртовина.

Та ось піднялося сонечко вище. Заболіла спина у холодного вітрюгана. Поплентався він у темний ліс, заліз у глибокий яр та й спить.

Прокинувся ласкавий вітер, вийшов із лісу. Засміялося сонечко, потекли струмки, зацвіли квіти, зашуміли трави.

—Чому настала зима? (Сонечко не могло піднятися високо над зем-

лею).

—Що приніс холодний вітрюган?

—Яку пору року збудив ласкавий вітер?

—Чому сонечко засміялося, потекли струмки, зацвіли квіти? (Тому що сонечко піднялося вище.)

—Яка пора року настане, якщо сонце підніметься ще вище? (Літо)

—Що настане за літом? (Осінь)

Фізкультхвилинка

ХМАРИНКА

Хмаринка сонечко закрила, (затулити обличчя руками)

Слізки срібні зронила. Ми ті слізки пошукаєм, (присідання)

У травичці позбираєм, Пострибаєм, як зайчата, (стрибки)

Потанцюємо ще трішки, (танцювальні рухи)

Щоб спочили ручки, ніжки. Всі веселі? От чудово!

А тепер до праці знову.

Учитель читає текст у підручнику (С. 50).

—Чому влітку спекотно, а взимку — холодно?

—Високо чи низько стоїть сонце над землею влітку? Восени? Взимку? Навесні?

Учні роздивляються малюнки, складають речення. Доводять, на якому з них зображено літо, осінь, зиму, весну.

Підсумовуючи відповіді, учитель називає прикмети кожної пори року.

Висновок. Сонце рухається навколо Землі. Під час такого руху сонячні промені освітлюють та обігрівають поверхню Землі не однаково. Ось чому на Землі по черзі змінюються чотири пори року — весна, літо, осінь і зима.

3.Робота у зошиті з друкованою основою (С. 39, завдання 3). Запропонуйтеучнямзнайтинамалюнкахсонечко,розповісти,чиви-

соко воно стоїть на небі восени, взимку, весною і влітку? Скільки тепла дає сонечко в різні пори року?

4.Підсумок уроку.

—Назвіть пори року.

—Як світить і гріє Сонце в різні пори року?

—Якими є характерні ознаки кожної пори року?

—Які загадки ви запам’ятали?

—Які прикмети зими ви запам’ятали? Весни? Осені? Літа? На уроці також можна використати такі завдання.

• Загадки.

1)Перша сестра — від квітів рябіє, Друга сестра — палить, як вогнище, Третя сестра від дощів мокра,

А четверта сестра сувора — жах! (Весна, літо, осінь, зима)

2)У садках, гаях блукає, Жовті шати одягає. Золотисту стелить постіль —

Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

Запитання

—Яка пора року кличе учнів до школи?

—Як називається перший осінній місяць?

—Які ще осінні місяці ви знаєте?

—Якою є головна ознака осені?

—Чому осінь іноді називають золотою?

3)Стало біло навкруги — Я розтрушую сніги, Наганяю холоди, Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я —... (зима).

Запитання

—Назвіть ознаки зими.

—Який місяць починає зиму, а який закінчує?

—Назвіть усі зимові місяці.

4)Привітанням журавля Я пробуджую поля, Небеса і ручаї Та заквітчую гаї.

Відгадали, хто вона, Ця красуня чарівна? (Весна)

Запитання

—Яка пора року змінить зиму?

—Назвіть весняні місяці.

5)Розквітають в луках квіти, Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде… За весною… (літо йде).

Запитання

—Яка пора року змінює весну?

—Які ознаки літа ви можете назвати?

—Чи подобається вам літо? Чому?

—Назвіть літні місяці.

6)Живе собі дядько понад триста днів, І є в того дядька дванадцять синів:

Що троє синочків насуплені — страх! — У сивих кожухах, у білих шапках.