природознавство 1-4кл конспекти

гучної музики, пронизливих криків та гуркотіння. І якщо ти хочеш надовго зберегти хороший слух, не слід вмикати телевізор або магнітофон на повну гучність. Пам’ятай і про те, що вуха легко застудити. Тому в транспорті краще не сидіти біля відкритого вікна, де тебе може продути. А коли на вулиці сильний вітер, обов’язково прикривай вуха капюшоном або шапкою.

Шкіра усередині вуха дуже ніжна. Тому в жодному разі не можна колупати у вухах гострими предметами. І чистити їх потрібно дуже обережно м’якими ватяними джгутиками.

•Гра «Що я бачу».

Ведучий учень вигукує: «Кругле!» Усі відгадують, що побачив учень.

Це може бути, наприклад,годинник. Хто першим правильно назвав круглий предмет, той називає іншу ознаку. Це може бути матеріал, з якого зроблений предмет, або форма, розмір:

а) предмети певного кольору; б) прямокутні; в) дерев’яні; г) металеві; д) кам’яні;

ж) назви яких починаються з певної букви.

•Вправи, що сприяють поліпшенню зору і зменшенню втоми очей.

Вправи виконуються сидячи.

1.Заплющ очі на 3–5 с, потім розплющ на 3–5 с (6–8 разів).

2.Швидко кліпай очима протягом 1–2 хв.

3.Трьома пальцями кожної руки легко натисни на повіки очей протягом 1–2 с, потім забери пальці (3–4 разів).

4.Дивися вдалечінь прямо перед собою 2–3 с, переведи погляд на кінчик носа на 3–5 с (6–8 разів).

5.Голова нерухома. Почергово піднімай та опускай очі, а потім повертай їх праворуч та ліворуч (6–8 разів).

6.Роби кругові оберти очима за та проти годинникової стрілки

(3–5 разів).

7.Рухи аналогічно до вправи 5 (тільки із заплющеними очима).

• Поради «Якщо в око потрапила порошинка».

1. Порошинку можуть вимити власні сльози або ватка, змочена теплою водою.

2. Якщо в око потрапив уламок скла, або дрібний камінець, або шматочок дерева чи металу, — негайно звертайся до лікаря!

• Чи знаєш ти?

ЖИТТЯ У ТИШІ

Задопомогоювухлюдичуютьзвуки.Деякілюдиповністюглухі,зовсім неможутьчути.Віншихвтратаслухуєчастковою,вониможутьсприймати

деякі звуки. Глухі люди теж потребують спілкування. Вони можуть розмовлятиособливоюмовоюжестів,вякійвикористовуютьрізніположення рук і верхньої частини тіла, міміка обличчя. Цією мовою можна говорити так само швидко, як звуковою.

Будова вух однакова майже у всіх ссавців (хоча плазуни, земноводні, птахи мають чудовий слух, незважаючи на те, що їхні вуха мають іншу будову). У китів і риб немає зовнішнього вуха, але у них є чудовий слух. Між собою деякі види китів та риб спілкуються за допомогою звуків, які називають піснями. У комах органи слуху розташовані на тулубі або кінцівках. Кажани під час пошуку шляху у темряві користуються більше вухами (локаторами), ніж очами. Кажани видають звуки, які, відбиваючись від най-­ ближчихпредметів,луноюповертаютьсяназад.Задопомогоюцієїлуникажан дізнається про форму, розміри предметів і відстань до них. Змії взагалі глухі,алевідчуваютьнайменшіколиванняповерхніземлінавколо,йодразу

жреагують на ці вібрації. Надто чуткі вуха зайців часто рятують їм життя.

•Гра «Імітатор».

Один учень — ведучий — імітує звуки тварин. Хто відгадав — стає

ведучим.

• Гра «Упізнай за голосом».

Гру можна провести між командою хлопчиків і дівчаток. Один учень виходить до дошки, стає спиною до дітей. Хтось його кличе. Учень відгадує, хто саме. Виграє та команда, яка відгадала найбільше голосів.

Інший варіант гри — гра «Впізнай за голосом» описана у підручни-

ку (С. 94).

Висновок. Необхідна умова спілкування між людьми — це ім’я людини.

•Гра, пов’язана з іменем.

На листочках кольоровими олівцями учні пишуть своє ім’я так, щоб

всі бачили, що воно їм подобається.

А поки діти будуть працювати, учитель може розповісти їм дещо з історії імен.

— У різних країнах власні імена утворювалися по-різному. Німці та більшість народів Швеції, Англії мають два імені: власне і родове.

Наприклад, шотландське Макдональд означає син Дональда, ірланд­ ське О’Кейсі — син Кейсі. Болгари, поляки, чехи майже не називають одне одного по батькові. Вони носять тільки ім’я і прізвище! А у чукчів — всього одне ім’я, яке є і прізвищем, і власним ім’ям.

ВІспанії,Італії,Франції,навпаки,полюбляютьдаватиновонародженим три-чотири, а іноді й п’ять власних імен. Іспанці мають по двоє прізвищ: матері і батька. В’єтнамці мають ім’я, яке теж складається з двох або трьох частин — прізвища батька (характерної, але не обов’язкової частини «ван» для чоловіків і «тхі» для жінок) та власного імені: наприклад, Нгуєн Ван То, Фам Тхі Тхіч.

На Україні кожна людина має прізвище, ім’я та по батькові. Батьки обирають ім’я для дитини, а раніше ім’я дитині давав священик. Мама або тато намагаються обрати найгарніше ім’я, щоб усім подобалось. Красиве ім’я легко вимовляється, добре запам’ятовується. Від нього можна утворити багато зменшено-пестливих форм. Наприклад, ім’я Іван: Іванко, Іванчик, Івасик, Іванцю, Івашечко. Або, наприклад, ім’я Галина. Воно теж має багато зменшено-пестливих форм: Галя, Галюся, Галинка, Галочка, Галиночка. Зменшувальні форми дозволяють передати найтонші відтінки стосунків між людьми. Ласкаве материнське Іванко, Івасику; Наталочко, Наталцю свідчать про ніжність люблячого серця найдорожчої людини на землі.

Не проста справа обирати красиве ім’я! Цьому зарадять гарні родинні традиції, наприклад, називати сина або доньку іменем батька, матері, дідуся чи бабусі. Обранням імені вшановують видатних осіб, літературних героїв.

•Робота в групах.

—Що означає вислів «Не пропускай повз вуха пояснення вчи­

теля»?

—Коли говорять «Ведмідь на вухо наступив»?

Вправи для зовнішнього вуха.

•Потерти за вушною раковиною вгору — вниз (8 разів).

•Загнути вушну раковину наперед (8 разів).

•Відтягнути внизу мочку вуха (8 разів).

Урок 3

Тема. Чим ми розпізнаємо запах. Звідки нам відомо про гірке і солодке

Мета: з’ясувати, яке значення у житті людини має нюх, як людина відчуває запахи, відрізняє солодке від солоного, гірке від кислого; розвивати здатність дітей виявляти властивості обстежуваних предметів за запахом, смаком; сприяти розвитку спостережливості, мислення дитини; розширювати кругозір дітей; розповісти учням про роль язика у мов­ леннєвій діяльності.

Хід уроку

1.Вправа «Погода».

—Тепло чи холодно надворі?

—Яке небо?

—Чи є дощ?

2. Вправа «Мікрофон».

—Чи всі люди люблять однакові запахи?

—Які запахи любите ви?

—Чим людина розпізнає запахи?

Відгадування загадок-підказок.

•Між двох світил Я посередині один. (Ніс)

Читання і відгадування загадок у підручнику (С. 12; 95).

4.Розповідь вчителя з елементами бесіди.

—Які запахи ви вдихаєте з радістю?

—Які викликають у вас огиду?

—Які попереджають про небезпеку?

—Запахи не тільки дають нам інформацію про навколишній світ,

вони поліпшують наш настрій. (Можна використати малюнок на форзаці підручника.)

—Приємно пройтися весняним запашним лугом або міським сквером, в якому чутно запахи бузку або черемхи. А хто з вас не любить запах щойно випечених тістечок?

Ніссприймаєнетількиприємнізапахи.Вінможепопередитиваспро небезпеку. Якщо в будинку запахне газом, ніс його відчує. За допомогою нюху ми визначаємо, чи свіжа їжа, яке повітря у класі, на вулиці тощо.

Давно відомо, що приємні запахи викликають у людини позитивні емоції, а неприємні пригнічують настрій і погіршують самопочуття.

Надто приємний і свіжий запах — це запах чистоти. Тому намагайтеся стежити за чистотою свого тіла, чистотою одягу, взуття і чистотою

вкімнаті.

Нюх відіграє важливу роль у нашому житті. Носом ми не тільки сприй­маємо різні запахи, а й вдихаємо повітря. Ніс потрібно берегти: він схильний до різних захворювань, найчастіше простудних. Людина, яка через хворобу втратила нюх, не може сприймати запахів. Для неї навіть їжа втрачає свій смак.

Дітям шкідливо перебувати у накуреному приміщенні тому, що тютюновий дим погіршує гостроту нюху.

5.Робота у зошиті з друкованою основою (С. 10, завдання 1).

— Ця вправа вчить розрізняти предмети за запахом.

Учні розфарбовують кружечки біля предметів із приємним запахом кольоровими олівцями, з неприємним — чорним.

6.Робота за підручником (С. 12).

—Чи знаєте ви рослини, що зображені на малюнку?

—Які з них ви можете розпізнати за запахом? Намалюй їх.

•Якщо в тебе нежить, користуйся чистою хусточкою.

•Якщо сторонній предмет потрапив у ніс, спробуй чхнути чи висякатись. Якщо це не допоможе — негайно до лікарні!

•Якщо ти проковтнув сторонній предмет, обов’язково скажи про це

дорослим.

14.Підсумок уроку.

—Яке значення у житті людини має нюх?

—За допомогою якого органа ви відрізняєте запах троянди від запаху бузку? 

—Які запахи є корисними для здоров’я?

—Як людина відрізняє солодке від солоного, гірке від кислого?

—Назвіть відомі вам смаки.

—Якою є роль язика у спілкуванні?

—Які поради ви запам’ятали?

—Які загадки і прислів’я ви запам’ятали?

На уроці можна також використати такі вправи.

• Чи знаєш ти?

1)Як тварини розрізняють запахи? Що для них значать запахи? Більшість риб, земноводних, плазунів і ссавців має по дві ніздрі.

Аноси тварин бувають найрізноманітніших форм і розмірів. У слона це хобот, який утворився від зростання верхньої губи та носа. У кита це дихало,розташованенавершиніголови.Людинаможерозрізнятидо40тис. запахів. Але у тварин нюх є набагато гострішим. Тому, наприклад, собак використовують у поліції для розшуку наркотиків та злочинців.

2)Існує 5 типів запахів, які ми можемо розпізнавати:

•квіткові (фіалки, троянди та ін.);

•специфічні (лимон, яблука та ін.);

•смажені (кофе та ін.);

•гнилі (тухлі яйця, сир та ін.);

•ефірний (бензин, алкоголь тощо).

Ми часто плутаємо нюх і смак. Наприклад, якщо ми п’ємо кофе і не відчуваємо його запаху, то й не відчуємо його справжнього смаку. Ось чому їжа здається несмачною, коли вона холодна.

• Гра «Про смак».

Попросіть дітей пригадати слова, що характеризують смак, наприк-

лад:гострий,кислий,солоний,солодкий,прісний. Всі слова, названі дітьми,

записати на дошці.

Потім кожний обирає той або інший смак і пояснює, чому цей смак йому подобається найбільше.

Попросіть дітей перерахувати, що може бути кислим, солоним тощо. Наприклад,кислимможутьбутимолоко,сік,слива,усмішка.Цезавдання діти можуть виконувати у групах. Перемагає група, яка придумає до того або іншого слова, що визначає смак, якомога більше відповідних слів.

Запропонуйте дітям жартівливий варіант цього завдання. Поділіть дітей на групи і попросіть кожну групу придумати жартівливі історії про те, як продукти змінили смак. Наприклад:

•Чому корова стала давати солоне молоко?

•Чому лимон виріс солодким?

•Чому огірок виріс кислим?

•Чому перець став прісним?

•Чому в яблука з’явився смак перцю?

Висновок. Відчуття смаку — джерело великого задоволення. Воно робить можливим отримання задоволення від їжі. Але це відчуття дане нам і для захисту. Воно застерігає нас від вживання їжі, яка може бути небезпечною для нашого організму.

•Гра «Найапетитніша страва».

Запропонуйтедітямуявити,щовониїдятьсвоюнайулюбленішустра-

ву. Діти описують смак цієї страви, не називаючи її. За описами одне одного діти вгадують, які страви якнайбільше полюбляють їхні друзі.

Потім діти малюють свою страву і розповідають, із чого вона приготована.

Зі всіх малюнків дітей зробити виставку «Наші улюблені страви».

• Складання казки «Що нам дарує їжа».

Попросіть дітей сказати, що смачна їжа може подарувати людині, наприклад: радість життя, здоров’я, посмішку, комфорт, хороший настрій, силу тощо. Все це запишіть на дошці. Потім діти колективно або індивідуально (вдома) складають казку про кухаря, їжа якого дарує людям здоров’я, посмішку тощо.

•Робота з прислів’ями.

Слово — не стріла, а глибше ранить. Тепле слово і в мороз зігріє.

Слово інколи пече дужче за вогонь. Доброму слову ціни немає.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

•Коли ми так говоримо?

Язик без кісток. Проковтнути язика.

Урок 4

Тема. Твої руки. Пограймося

Мета:розповістиучнямпророльшкіри;вчитирозпізнаватирізнісенсорнівідчуттяпідчасобстеженняпредметів(холод,тепло,біль);розвивати пізнавальнуактивність,бажаннядоглядатизачистотоюрук;познайомити

з улюбленими розвагами, заняттями дітей цього вікового періоду; з’ясувати, в які ігри та якими іграшками граються діти; розвивати бажання й уміння гратися, погоджувати свої дії з іншими учасниками гри, дотримуватись правил, доводити розпочату гру до кінця, вміти перемагати й програвати; вчити називати приклади культурного поводження у грі і порушень правил поведінки; виховувати працьовитість, прагнення до корисних самостійних дій, інтерес до українських народних ігор.

Хід уроку

1.Вправа «Погода».

—Тепло чи холодно надворі?

—Яке небо?

—Чи є дощ?

2.Робота із загадками.

Учитель читає загадку (С. 14) підручника, а потім — наступну:

•У двох матерів по п’ять синів, і всім одне ім’я. (Руки і пальці)

—Назвіть пальці на руці. (Великий, вказівний, середній, безіменний, мізинець.)

—Чи допомагають пальці пізнавати навколишній світ?

3.Робота за підручником (С. 14).

Діти розглядають малюнки і відповідають на запитання:

—Що робить хлопчик?

—Що робить кожна з дівчаток?

—Скільки років дітям?

4.«Мозковий штурм».

—Навіщо людині потрібні руки?

—Яку роботу ви виконуєте руками?

—Яку роботу ви виконуєте правою рукою? А лівою?

5.Робота в групах.

1) Учитель читає оповідання Василя Сухомлинського «Для чого руки потрібні».

Петрусь з дідусем великими друзями були. Про все розповідали один одному. Якось дідусь запитав онука:

—А для чого, Петрику, людям руки потрібні?

—Щоб у м’яча грати, — відповів Петрусь.

—А ще для чого? — запитав дідусь.

—Щоб ложку тримати.

—А ще?

—Щоб кицьку гладити.

—А ще?

—Щоб камінчики в річку кидати...

Довго відповідав Петрусь дідусеві. І ніби правильно відповідав. А про головне так і не сказав.

2)Робота у зошиті з друкованою основою (С. 12, завдання 1).

Учні розглядають малюнки, складають речення про те, для чого по­

трібні руки. Потім за допомогою малюнків складають міні-міркування «Про що не сказав Петрусь дідусеві?»

Далі запропонуйте дітям розглянути руки і сказати, чим вони вкриті? (Шкірою)

—Зачитайте з підручника, про що може розповісти шкіра на руках.

—Яке значення має шкіра?

Учити дітей розпізнавати різні сенсорні відчуття під час обстеження предметів (холод, тепло, біль) допоможуть такі завдання.

6.Робота за підручником (С. 14–15).

Завдання

1.Розкажи, що ти відчув, коли:

• тримав у руці яблуко;

• торкався колючок троянди;

• брав у руки склянку з гарячим чаєм;

• торкався льоду.

2.Обстеж, якою на дотик є сторінка підручника. Пригадай, якою на дотик є кора тополі, груші. Скористайся словами: гладенька, шорстка.

Висновок. Шкіра — важливий орган чуттів. Шкірою людина відчуває дотик, біль, холод, тепло. Шкірою ми також відчуваємо, якими предмети є на дотик — гладенькими чи жорсткими, м’якими чи твердими. Якби шкіравтратиласвоючутливість,тознамимоглабтрапитисябіда.Мистали б цілком нечутливі до болю та опіків, не відчули б, що замерзаємо. Від багатьох небезпек зовнішнього світу захищає нас наша чутлива шкіра.

У ч и т е л ь. За допомогою шкіри ми відчуваємо тепло і холод, дотик і біль. Шкіра також виконує захисну функцію. Щоб не хворіти, зав­ жди тримайте тіло у чистоті.

—Які ви знаєте хвороби від брудних рук?

—Яких правил потрібно дотримуватись, щоб шкідливі мікроби не потрапили до організму?

7.Робота в групах.

Складання порад

•Руки тримай у чистоті.

•Перед вживанням їжі і після цього завжди мий руки.

•Коли приходиш із вулиці, то мий руки.

•Після туалету ретельно мий руки.

•Якщо доглядав свійських тварин, грався з ними, помий руки.

•Не чіпай бездомних собак і кішок. Від кішок і від собак людям пере-

даються хвороби (лишаї, короста, сказ).

8. Читання жарту Грицька Бойка «Не знала».

Пита бабуся у онуки:

—Чи ти помила добре руки?

—Аякже, — Милочка в одвіт, — Помила з милом, так як слід.

—А де? — бабуся знов питає. — Води ж у хаті в нас немає.

—Немає? — здивувалась Мила. — А я не знала і... помила.

—Що хотів сказати автор цим віршем?

Продовжуючи роботу за підручником, запропонуйте розглянути малюнки (С. 15).

—Чиї руки зображені на малюнках? (Руки хлібороба, руки операто-

ра ПК, руки водія)

—Доберіть ознаки до слова руки. (Працьовиті, натруджені, робочі, роботящі, мозолисті, сильні, вправні, золоті)

—Які руки називають золотими?

—Чи доводилось вам чути такий вислів?

—Чому майстрів своєї справи завжди поважали і шанували?

—В якому віці, на вашу думку, людині легше всього навчитися якоїнебудь майстерності?

—Що необхідне людині для того, щоб стати справжнім майстром своєї справи?

—Чи кожна людина здатна стати майстром своєї справи?

—Чи повинна людина гордитися своєю майстерністю?

9.Читання і пояснення народної мудрості і вірша Сергія Воскрекасенка «Онучка» (С. 15).

—Що сказала бабуся онучці?

—Що відповіла онучка?

—Як запитала бабуся?

—Як відповідала онучка?

—Кого називають білоручкою?

—Коли про людину так говорять?

10.Читання народної мудрості (С. 14).

Щоб розпочати розмову про улюблені розваги, заняття дітей, мож-

на провести гру «Малюнки з виставки». Роздайте фотографії і малюнки дітей, або вирізки з газет та журналів, на яких зображені різноманітні дитячі ігри.

— Чи було щось однакове дітях на малюнках? Що саме?

Поясніть учням, що діти в усьому світі граються по-різному, але їхні ігри — дуже цікаві.