природознавство 1-4кл конспекти

У воді мочили, По траві валяли.

Одну половину з кашею поїли, Другу половину на плечі наділи. (Льон)

•По лужку та полонині Все мандрує в кожушині. Навіть влітку одяганку

Не лиша вона на ґанку. (Вівця)

—Чому говорять, що льон били і рвали на шматки, у воді мочили?

—Що роблять із лляного насіння?

—А що виготовляють із льону?

Учні за допомогою вчителя розповідають, який шлях проходить одяг від рослини до сорочини.

—В якій кожушині мандрує по полонинах вівця?

—Яке в неї хутро?

—Що з нього роблять?

Учні за допомогою вчителя розповідають, яким є шлях одягу від вівці до штанів.

3. Робота у зошиті з друкованою основою (С. 60–61).

Завдання 1

Діти розглядають малюнки і складають речення про те, що роблять із вовни і хутра, із льону та бавовни, із шкіри.

Завдання 2

За допомогою малюнків учні складають речення про те, як до нас прийшло платтячко.

4.Робота за підручником (С. 83).

Учні розглядають малюнки, називають їх. Обирають, що виготовле-

но з тканини, з дерева, з металу.

—Які з цих предметів виготовляють у нашому місті (селі)?

—Назвіть професії людей, які виготовляють меблі, шиють одяг, будують.

—Хто з ваших батьків, родичів чи сусідів працює на швейній фабриці, меблевому комбінаті, на будівництві?

Учитель звертає увагу на ляльку в українському одязі. Учні складають речення про те, як вдягнена лялька.

У ч и т е л ь. Скільки існують діти, стільки й існують ляльки. У давнину вважалося: чим краще дитина грається з лялькою, тим більшим

єдостаток буде в сім’ї.

Як робили ляльку? Брали шматок тканини, начиняли її ганчір’ям ізав’язуваливузол.Цебулаголівка.Потімцюголівкуперев’язуваличервоними або чорними нитками, щоб утворилося обличчя. До кінців тканини прив’язуваликлапті,якінагадувалиспідницю,запаску.Наголовузав’язували хустку. Якщо ця лялька — «княгиня», їй «одягали» вінок, стрічки.

Можна зробити ляльку власноруч на уроках трудового навчання. Розширити знання учнів про український національний одяг допо-

може робота у зошиті з друкованою основою (С. 63).

Завдання 3

Учні розглядають малюнки.

—Що роблять діти?

—Скільки хлопчиків?

—Скільки дівчаток?

—Знайдіть пари, звертаючи увагу на одяг.

—Що вам допомогло знайти український народний одяг?

Завдання 4 Серед слів намисто, люлька, діжка, козак, сорочка, глечик, свита,

щедрівка, шаровари учні обирають ті, що позначають український національний одяг.

Фізкультхвилинка

ПРО ДІВЧАТОК І ХЛОП’ЯТОК

Любим ми фізкультхвилинку

(встати, у повітрі в такт словам «намалювати» контур берези, ялинки)

Про березу, про ялинку, («дерева» хитаються)

Про пташок, які летять, (руки в сторони, помахи — «летять птахи»)

Про зайчат, які тремтять, (імітація вушок зайців, що тремтять)

Про дівчаток і хлоп’яток, Що за партами сидять.

Учитель звертає увагу на віночок ляльки.

— Які він має кольори стрічок?

Практична робота. Плетення віночка, добирання стрічок до нього.

5.Розповідь вчителя.

—Український віночок, мабуть, є в кожній сільській хаті. Його вішаютьнастінах,накилими,абоставлятьнастіл.Єбагатозвичаїв,пов’язаних із віночком. Колись останній сніп із поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп як символ наступного врожаю прикрашали віночком. Ще існує звичай на весіллі віночок одягати молодій на голову, а потім вона зберігає його все своє життя. Віночок  повинен бути увесь прикрашений квіточками й стрічками. Квіточок має бути на віночку приблизно 12–13, стрічки — різнокольорові. Кожен колір має своє значення. Символи, що позначають стрічки у віночку:

• коричневий — символ землі;

• жовтий — символ сонця;

• синій — символ неба і води;

•зелений — символ краси і молодості;

•рожевий — символ врожаю;

•малиновий — символ здоров’я;

•фіолетовий — символ мудрості.

6.Робота у зошиті з друкованою основою (С. 67, завдання 3). Учитель читає про віночок.

—Що уособлював барвінок?

—Цвіт вишні та яблуні? Ромашка? Калина?

Учні розфарбовують віночок, пишуть на стрічечках назви квітів.

7.Робота із загадкою. Що за диво-хата —

Іграшок багато. (Іграшковий магазин)

8.Робота за підручником (С. 84).

Учнірозглядаютьмалюнки,називаютьіграшки,щозображенінаньому. Називають, які з них сучасні, а які — старовинні.

Учитель читає текст, вміщений у підручнику.

—Хто на Україні виготовляв іграшки у давнину?

—Із чого вони їх виготовляли?

Завдання додому. Принести свою улюблену іграшку. Розповісти,

зчого вона виготовлена.

9.Підсумок.

—Що роблять із вовни і хутра?

—Із льону та бавовни? Із шкіри?

—Що виготовляють із тканини­ ? З дерева? З металу?

—Що нового ви дізналися на уроці?

—Скільки стрічок на українському віночку?

—Що означають їхні кольори?

—Які предмети є в українському національному одязі?

—Із чого робили старовинні іграшки?

—Для чого дітям купують іграшки?

—Чи потрібно доглядати за іграшками? Як?

На уроці можна використати такі завдання.

• Загадки.

1)Хоч хатинонька маленька, Та затишна і тепленька: Як мороз кусається,

П’ять братів сховається. (Рукавиця)

2)Вдень — завзяті та проворні: Можем бігати, стрибати, А вночі ми безпорадні,

Бо лягають ноги спати. (Черевики)

3)З черевиками дружу, З босою ногою,

Якщо йдуть вони кудись, То беруть з собою. (Шкарпетка)

4)Що то за сорочка — Рукави ніврочку?

І чомусь на ноги Вбрали ту сорочку. (Штани)

5)Вона тоненька і міцна, Латає нам кожух і свитки. Як зветься штука чарівна?

Ви здогадались, дітки? (Нитка)

6)Кожушок п’ять ріжків має, П’ять братів туди влізає.

У деньок морозний там Тепло й хороше братам. (Рукавиці)

7)В них багато є роботи, Хоч стоять вони весь час, Від дощу чи від спекоти Захистять, врятують нас. Не лягають спать ніколи, На ногах вони одвік.

Не бояться плину рік, Ні завій, ні вітру реву, Хто ж вони такі? (Дерева)

8)Я не їм вівса, ні сіна. Дайте випити бензину — Усіх коней обжену,

Куди хочеш, побіжу. (Автомобіль)

9)В синім небі путь моя, Швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах, Люди звуть мене... (літак).

Про український національний одяг

Жіночий одяг — довга сорочка, підперезана поясом. Вона прикрашена вишитими магічними орнаментами. Вишивка, між іншим, — основна оздоба національного костюму. Вишивали переважно «нижній» одяг — чоловічі й жіночі сорочки, а також деякі аксесуари (пояси). Візерунки вишиваної сорочки свідчать про її походження (кожен регіон мав свою улюблену комбінацію кольорів), стать (наприклад, рукави жіно-

чої сорочки були широкими і сходилися на зап’ястку в рясно вишитий манжет, а в чоловічій сорочці рукави часто були прямими), приблизний

вік її власника, а також призначення сорочки — вона могла бути буденною, святковою, весільною.

Поверх сорочки жінки в будні одягали запаску, а в свята — плахту, яку підперізували крайкою (тканина із барвистих ниток, із китицями на кінцях).Оскількиіплахти,ізапаскиспередурозходилися,топоверхниходягаласяпопередниця,дібранапідколірплахтийоздобленавишивкою.Крім кольорових крайок, використовувалися також вузькі лляні рушники, що булиперетканічервонимисмужками.Такийпоясбувобов’язковимвбраннямдлямолодоїпідчасвесілля.Поверхсорочкиодягаласякорсетказтонкої вовняної матерії, оксамиту або шовку. Довжина її — по коліна або по пояс. Найулюбленішим святковим взуттям жінок були чоботи з сап’яну, найчастішечервоногокольору.Дівочевзуття —черевичкизпарчі.Барвисті стрічки та низки намиста доповнювали вбрання, додавали йому святковості. Досить часто, крім коралів, на шию покладали намисто з монет.

Чоловічий національний одяг складається з сорочки, штанів або шароварів, безрукавки (чоловічої корсетки), поясу, чобіт. Біла чоловіча сорочка з часом змінила свій вигляд: із довгої, до колін, на випуск, вона стала короткою, з вишитим коміром та манжетами на кінці рукавів; зав­ жди заправляється в штани. Така сорочка має розріз посередині на грудях, із петельками для застіжок, які робляться з шовкового шнурка або стрічки. Інколи на сорочку надягають чоловічу корсетку, що нагадує жилетку, і підперезують поясом. Щодо штанів, то з давніх-давен їх в Україні було два типи — вузькі штани та широкі шаровари. Вузькі штани шиються до паска і застібаються на ґудзики, а шаровари підперізуються очкуром. Кожен із цих двох типів штанів відповідає певному типові сорочки: звузькимиштанаминосятьдовгусорочкунавипуск,адосорочки,щозаправляється в штани, носять шаровари. Неодмінним елементом чоловічого одягу був також пояс — шовковий, вовняний або бавовняний, різного кольору, прикрашений довгими китицями. Поясами підперізували не тільки шаровари, але й верхній одяг — жупан, свиту, а іноді, й кожух. Основним взуттям чоловіків є чорні чоботи.

Взимку і чоловіки, і жінки одягалися в кожухи з вичинених овечих шкір.Натеплішужпогодуіснувалокількаваріантівверхньогоодягу:свита — одяг із цупкого вовняного матеріалу, часто пофарбована в яскравий коліріоздобленавишивкоючинашиттям,щелегшийкептар —угуцулів, а жупан — у Центральній Україні.

Доповнювали картину національного костюму головні убори та зачіска. Чоловіча зачіска обмежувалася стрижкою: «у кружок», «до закаблука», «під скопку» та «під польку». Капелюх, солом’яний бриль, шапка або ж кучма (шапка з каракульчі) — головні убори, що носили українці.

Дівчата ходили з непокритою головою, що було ознакою дівочої честі. Втративши честь, дівчина покривала свою голову — звідси й назва «покритка­ ». Дівочою гордістю була коса. Також дівочий національний

костюм доповнював вінок, часто зі стрічками. Заміжня жінка не завжди стригла волосся, але завжди вкривала голову хусткою, наміткою або ж очіпком.

• Вірш про віночок.

Заплету віночок, заплету шовковий, На щастя, на долю, на чорні брови. Та й пущу віночок на биструю воду, На щастя, на долю, на милого вроду.

ЛЕГЕНДА ПРО ВІНОК

Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже : «Знімеш вінок — моя будеш». Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тому кажуть, що  вінок оберігає від нечистої сили.

•Гра «Я знаю три назви…»

Учительназиваєоднеслово(наприклад,меблі),атой,докоговінзвер-

нувся, повинен назвати три предмети, які можна об’єднати цим словом

(шафа, диван, ліжко).

Урок 32

Тема. Наша держава — Україна

Мета: формувати уявлення та по­няття про природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; дати учням первинне уявлення про Україну як державу, про усвідомлення своєї приналежності до України; розповісти про столицю України, про гори, моря і річку Дніпро; сприяти розвитку спостережливості,мисленнядитини,уяви,пам’яті,активності;виховуватигромадянські почуття, любов до Батьківщини.

На уроці можна використати наочні посібники та демонстраційні матеріали видавництва «Ранок»: демонстраційний матеріал «Моя країна — Україна».

Хід уроку

1.Вправа «Погода».

—Який сьогодні день: ясний, хмарний, похмурий?

—Яке небо?

—Які опади?

—Який вітер?

—Якою є температура повітря?

—Що змінилось порівняно з минулим тижнем?

2.Відгадування загадки Ігоря Січовика «Україна» (С.107).

—Який наш край?

—Яка наша мова?

—До чого закликає нас поет?

3.Робота за підручником (С. 85–86).

1)Учні розглядають малюнки, складають речення.

—Чим багата Україна?

—Якого кольору пшениця, зерно?

—Щоб родила пшениця, що потрібно?

—Якого кольору мирне тихе небо ?

У ч и т е л ь.МиживемовУкраїні.Ценашадержава,ценашаБатьків- щина.Батьківщина —цеземлянелишевашихбатьків,айдідівйпрадідів. Батьківщина — це край, де здавна звучить наша рідна мова і материнська пісня.НашаБатьківщиназветьсяУкраїною.Україна —цебезкраїланипше- ниці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це широкий Дніпро-Славутич, який несе свої води в Чорне море. Украї- на —цеітойкрай,девиживетеізростаєте.Українаславитьсяхлібом,пше- ницею. В Україні є моря Чорне і Азовське, багато річок, на яких ви відпочиваєте. Україна — мирна країна, її народи хочуть жити в мирі і злагоді.

2)Учитель читає текст, вміщений у підручнику.

—Як називається наша держава?

—Чим багата Україна?

—Які гори є на Україні?

—Які моря є на Україні?

—Яка річка протікає через усю Україну?

—Як народ прославляє Дніпро?

—Чому говорять, що Дніпро — гордість України?

Фізкультхвилинка

Україна —

(діти розводять руки в сторони)

Рідний край, (піднімають руки догори)

Поле, річка, (повороти тулуба з розведеними по сторонах руками)

Синій гай. (Присідають.)

Любо стежкою іти, (ходьба)

Тут живемо я і ти! (Беруться за руки.)

3)Учитель знайомить учнів із текстом про столицю України — місто Київ.

—Яке місто є столицею України?

—Опишить це місто.

—Де воно розташоване?

Учні розглядають фотографії у підручнику, складають речення про пам’ятні місця Києва.

4)Читання вірша Анатолія Камінчука «Наша столиця».

—Як називається наша столиця?

—Де знаходиться Київ?

—Що є у Києві?

—Чим він знаменитий?

—Який у нас стяг?

4.Робота у зошиті з друкованою основою (С. 64).

Учні розглядають малюнки, називають їх, складають речення про те,

чим славиться Україна.

5.Підсумок уроку.

—Як називається наша країна?

—Чим вона багата і славна?

—Які міста, річки, озера, гори України ви знаєте?

—Яке місто є столицею України?

—Хто заснував Київ?

—Яка річка протікає через Київ?

—Яка вулиця є головною в столиці?

—Які визначні місця Києва ви знаєте?

На уроці можна використати такі завдання.

• Робота в групах.

1) Вірш М. Сингаївського.

Батьківщино, земле рідна, Земле сонячна і хлібна, Ти навік у нас одна.

Ти, як мати найрідніша, Ти з дитинства наймиліша, Ти і взимку найтепліша.

2) Вірш В. Сосюри «Любіть Україну».

Любіть Україну, як сонце любіть, Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічну живу і нову, І мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками...

Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами.

3) Вірш «Київ».

Київ — місто історичне, Йому вже багато літ.

А воно красиве, вічне, Навесні каштанів цвіт.

З нього почалась держава У прадавні ще часи...

Вньому — наша міць і слава,

Вньому — предків голоси. Київ весняний Біла хмарка тане, Сонячна пора, Зацвіли каштани Біля круч Дніпра.

Теплий вітер віє, Пахощі весни, По Дніпру на Київ Попливли човни. Синя хвиля грає Радісний мотив, Київ зустрічає Друзів всіх своїх. Сонце мружить вії, Нас віта добром.

Це — мій рідний Київ, Красень над Дніпром.

Запропонуйте учням об’єднатися у групи по 5–6 осіб за принципом

«Квіти» (дзвіночки, конвалії, барвінки, ромашки, айстри).

Кожнагрупаотримуєнабіркартокзісловами:країнастбоук,мтеквіт-

чизна, убатьківщина, оземлякронті.

Завдання

Знайти слова, що є близькими за значенням до слова Україна.

•Робота над прислів’ям.

Людина без Батьківщини, що пташка без домівки.

Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини. Та земля мила, де мати народила.

Урок 33

Тема. Україна — незалежна держава

Мета: поповнити знання учнів про українське суспільство; формувати первинне уявлення про Україну як незалежну державу, про державне свято — День Незалежності України; формувати­ досвід творчої діяльності учнів; сприяти вихованню патріотизму; прищеплювати любов до своєї Батьківщини.