ЗМІСТ

Переднє слово (М.О. Семенова)………………..…….…	4
Види навчально- та науково-дослідної роботи ………………………………………………………..	8
Реферативний виклад матеріалу (Т.Ф. Новицька)………..	8
Курсові роботи (В.І. Одарченко)……………………………..	16
Дипломні роботи (І.П. Репко)………………………………... Наукова стаття (О.О. Осова)………………………………….. Тези наукової доповіді (О.О. Осова)………………………….	37 52 55
Характеристика методів педагогічних досліджень (С.Б. Беляєв, Т.Ф. Новицька, В.І. Одарченко, І.О. Степанець)……………………………..	66
Методи опитування ……………………………………...	66
Метод експертних оцінок ……………………………....	75
Вивчення документів……………………………………..	77
Вивчення шкільної документації і результатів діяльності учнів……………………………………………	78
Методи, які використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях……………………………………...	78
Моделювання	83
Педагогічний експеримент …………………………….	85
Предмет і методи порівняльно-педагогічних досліджень (М.О. Семенова)…………………………….	91
Додатки А. Положення про курсові та дипломні роботи……….	98
Б. Приклад застосування методів математичної статистики у педагогічному дослідженні………… В. Постанова про підвищення вимог до фахових видань, внесених до преліку ВАК України (від 15.01.2003 N 7-05/1)	103 115

Переднє слово

Вельмишановний колего!

Ви є викладачем-початківцем або навчаєтеся у Харківському гуманітарно-педагогічному інституті, щоб стати педагогом, майстром своєї справи. А педагогіка – одна з найскладніших наук, тому що вона вивчає людину, її світ і можливості. Крім того, людина займається культуротворчою діяльністю – творить і ускладнює довкілля. Збільшується когнітивна (пізнавальна) складність світу, що ставить нові завдання перед студентами і підвищує вимоги до освітньої діяльності. Одним із провідних напрямів якісної перебудови освітньої системи є перехід від концепції підтримуючого навчання (підготовка спеціалістів у ВНЗ здійснюється на основі вимог сьогодення) до концепції випереджального навчання, яке орієнтоване на майбутнє, на ті умови життя і професійної діяльності, в яких випускник ВНЗ опиниться після його закінчення). Важливою умовою випереджального навчання є його тісний зв’язок з наукою.

Наука як філософська категорія – це творча діяльність, спрямована на отримання нового знання, і результат цієї діяльності: сукупність знань, що зведена в цілісну систему на основі певних принципів. Класична наука є сферою пізнавальної діяльності, що ґрунтується на припущенні існування реального світу, який не залежить від суб’єкту пізнання світу. Явища та процеси об’єкта пізнання підпорядковані закономірностям, що доступні пізнанню з допомогою почуттів та мислення. Однак у першій половині 20-ого століття відбулося шокуюче сучасників стирання граней між об’єктом і предметом дослідження. Науковцям довелося визнати залежність знання від його носія, від робочих гіпотез і процедур, тобто сам процес спостереження (дослідження) є подією, що включена у систему світових взаємодій, і чим вище вимоги до точності результатів, тим важче нехтувати впливом дослідника. Така парадигма (спосіб мислення, комплекс дослідницьких стратегій) нового наукового мислення отримала назву „некласичної”. Наука постнекласична – парадигма, що у другій половині 20-ого століття розмила грані між природничими та гуманітарними науками, доповнила науку класичну і науку некласичну.

Таким чином, наука – це спосіб пізнання реальності об’єктивної і реальності суб’єктивної, що ґрунтується на критичному мисленні та доведенні.

На початку 21-ого століття нові підходи до пізнання світу охопили і методологію педагогічної науки. Останнім часом термін „парадигма” і похідні від нього (парадигмальний, гуманістична парадигма тощо) все частіше використовується у педагогічній науці. Своєчасне звернення до цього терміну пов’язано з тим, що „парадигма”, як одна з фундаментальних категорій науки, відноситься не до об’єкту науки, а до самої наукової діяльності: парадигма – модель наукової діяльності як сукупність теоретичних стандартів, методологічних норм, ціннісних критеріїв.

Методологією педагогікиє система знань про основи і структуру педагогічної теорії, про принципи, підходи і способи добування знань, що відображують педагогічну дійсність, а також система діяльності з набуття таких знань і обґрунтованою програм, логіки і методів, оцінці якості дослідницької роботи.

Сьогодні соціальні, загальнокультурні, особистісні фактори, що визначають спрямування, проблематику, якість і ефективність педагогічних досліджень, знаходяться у полі зору педагогів. Науковців хвилюють проблеми підвищення ефективності педагогічних досліджень і реалізація досягнень науки у процесі навчання й виховання. Актуальним є також питання, як зробити дослідження більш вірогідним і результативним.

Освіта „вбудовується” в систему наукових досліджень. Тому навчатися сьогодні слід ґрунтовно й ефективно, наполегливо й самостійно, щоб не позбавити себе задоволення пізнавати істину. Для сучасного студента і викладача це – не лише безперервна навчально-пізнавальна, але й науково-дослідницька діяльність.

Навчально-пізнавальна діяльність студентів педагогічного інституту полягає у теоретичному осмисленні ними мети, завдань, що стоять перед педагогами, в оволодінні знаннями психолого-педагогічного спрямування з першого до випускного курсів згідно з державними навчальними програмами та вмінні самостійно здійснювати процеси навчання й самоосвіти. Навчальна діяльність (основна, додаткова і самоосвіта) є вихідною, вона забезпечує теоретичну, практичну й психологічну підготовку студентів для подальшого поглибленого оволодіння соціальним і культурним досвідом. Для оволодіння дослідницькими навичками викладач ставить перед студентами проблему, і ті вирішують її самостійно, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, добираючи для цього необхідні джерела інформації, прилади, матеріали тощо. Дослідницькі завдання (спостереження, робота з науковою літературою, експеримент), що сприяють формуванню інтелектуальних умінь, у поєднанні з формуванням культури розумової праці (раціональний режим роботи, точність, акуратність, наполегливість, зосередженість, самоконтроль) сприяють розумовому вихованню.

У вищих навчальних закладах студенти мають залучатися до науково-дослідної діяльності, що регламентується Законом України „Про вищу освіту” (№ 2984-ІІІ від 17.01.2002). Стаття 54 п. 1 передбачає, що „особи, які навчаються у ВНЗ, мають право на участь у науково-дослідних, дослідницько-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій”.

Що стосується організації і управління науковою і науково-технічною діяльністю у ВНЗ, то стаття 62 проголошує „проведення наукової роботи як невід’ємної складової освітнього процесу у вищих навчальних закладах.

У нашому інституті навчально- та науково-дослідна робота студентів регламентується „Положенням про курсові та дипломні роботи“ (див. дод. А).

Науково-дослідна діяльність студентів ґрунтується на їхній успішній навчально-пізнавальній діяльності. Вона передбачає поступове оволодіння ними методами науково-дослідної роботи. Студенти набувають досвід роботи з літературою, архівними матеріалами, оволодівають уміннями і навичками комунікативної культури, навчаються систематизувати матеріалі (зібрані під час пошукової та експериментальної роботи) методичного і психолого-педагогічного спрямування та аналізувати їх. Під керівництвом викладачів або науковців студенти пишуть наукові роботи з питань педагогіки, психології, виховної та соціальної роботи, з якими виступають на студентських конференціях, конкурсах-захистах науково-дослідних робіт тощо. Важливо, щоб Ви отримували насолоду від інтелектуальної діяльності. З цього приводу видатний математик Норберт Вінер писав: „Я ніколи не уявляв собі логіку, знання і всю розумову діяльність як завершену, замкнену картину; я міг зрозуміти ці явища тільки як процес, за допомогою якого людина організує своє життя таким чином, щоб воно проходило у відповідності з довкіллям. Важливою є битва за знання, а не перемога”. Участь у дослідженнях потребує від вас, шановні студенти, поглиблених теоретичних знань, уміння узагальнювати знання, здобуті раніше, і доповнювати їх у процесі практичного розв’язання поставленої проблеми. Оволодівши аналітичним мисленням, ви зможете перейти від аналізу до синтезу, вийти на новий рівень знань.

Вища школа виконує важливе соціальне замовлення держави: формує інтелектуальний потенціал України, забезпечує висококваліфікованими фахівцями галузі народного господарства, науки, культури. Наш інститут готує вчителів для масової загальноосвітньої школи, а учитель сьогодні має бути не лише педагогічним працівником, а й умілим дослідником, він повинен уміти орієнтуватися в бурхливому морі педагогічної діяльності, адже наукові дослідження – це джерело педагогічного пошуку, засіб професійного самовдосконалення, що сприяє збагаченню теорії та практики педагогіки і забезпечує формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя.

Маємо надію, що даний навчально-методичний посібник щодо написання науково-дослідної роботи допоможе обрати методи дослідження і правильно оформити роботу.