Розділ 6 країни азії

6.1. Країни Закавказзя

До цього регіону належать три країни, колишні рес­публіки Радянського Союзу. З одного боку, Грузія, Вірме­нія та Азербайджан доволі значно відрізняються між со­бою. З іншого боку, вони близькі не лише географічно. їх об'єднують в один регіон також спільна історія останніх століть і безліч гострих проблем, що мають спільне корін­ня. Ключовою країною цієї частини Азії є Грузія.

6.1.1. Грузія

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Грузія. Столиця — Тбілісі (1,2 млн осіб). Площа — понад 69 тис. км² (118-те місце у світі). Населення — б млн осіб (106-те місце). Державна мова — грузинська. Гро­шова одиниця — ларі.

Географічне положення. Країна знаходиться в цен­тральній та західній частинах Закавказзя. Західна час­тина Грузії має широкий вихід до Чорного моря. Без­посередньо межує з чотирма країнами. На півночі та північному сході це Росія, сході та південному сході — Азербайджан, півдні — Вірменія та Туреччина. Сучас­не географічне положення Грузії не дуже сприятливе. Вона оточена кризовими країнами та окремими їх те­риторіями, де майже безперервно продовжується війна. Особливо екстремальним є кордон Грузії з Північним Кавказом Російської Федерації.

Історія виникнення та розвитку. До нашої ери на те­риторії сучасної Грузії виникли держави Колхіда та Ібе­рія. У І ст. до н. є. вони стали залежними від Римської імперії, а в IV ст. н. є. прийняли християнство. У V ст. Іберія (Картлія) була приєднана до Персії. З VIII ст. пере­творилася на незалежну державу, яка досягла розквіту в XII ст. за часів правління цариці Тамари. Пізніше розпа­лася на Картлію, Кахетію та Імеретію. У XIX ст. її було приєднано до Росії. Зростання національно-визвольної боротьби привело до відродження незалежної держави у 1917р. Однаку 1921 р. Грузія була окупована російськи­ми радянськими військами. 31922 р. увійшла до СРСР у складі Закавказької Федерації (разом із Азербайджаном і Вірменією). У 1936р. стала союзною республіїсою. Після проголошення незалежності в 1991 р. у державі постійно тривають гострі внутріїпні конфлікти через намагання відокремити автономії (Абхазпо, Аджарію, Південну Осе­тію), які переросли у громадянську війну з втручанням Росії. Відбулась консервація конфліктів, що перейшли у хронічну стадію. Грузія весь час намагається вийти з-під опіки Росії та увійти до ЄС і НАТО.

Державний устрій і форма правління. Грузія є унітар­ною державою та президентською республікою. Главою держави та главою виконавчої влади є президент. Уряд очолює прем'єр-міністр. Вищий законодавчий орган — парламент. Він однопалатний і складається з 235 депу­татці, обраних терміном на 4 роки. Адміністративно-те­риторіально Грузія поділяється на 10 районів, 2 автономні республіки та 1 автономну область.

Природні умови та ресурси. Рельєф Грузії досить різно­манітний. Переважають гори та плоскогір'я. Найвища точка країни гора Шхара (5068 м) знаходиться на півночі Грузії в горах Великого Кавказу. На півдні на висоту понад З тис. м над ріїшем моря здіймається вулканічне нагір'я. На сході країни гірські системи не вищі ніж 2 тис. м. Захід­на частина зайнята пласкою Колхідською низовиною.

Більша частина Грузії лежить у субтропічному кліматич­ному поясі. На заході біля узбережжя Чорного моря знахо­дяться вологі субтропіки. Взимку температуранайхолодні-шого місяця (січень) до +6 °С. Кількість опадів до 2000 мм на рш. Далі на схід наростає континентальність клімату. Опадів стає менше. Зима холодна, а літо тепліше.

Найгустіша річкова сітка та найповноводніші річки там, де випадає багато опадів, тобто на заході. Найбільші річки Ріоні та Кура належать до басейнів різних морів. На річках Західної Грузії часті повені. Озер у країні небагато.

Ґрунтовий покрив Грузії дуже строкатий. На заході панують червоно- та жовтоземи. На сході — каштанові, коричневі та чорноземи. Під гірськими лісами сформува­лися бурі лісові ґрунти. На Колхідській низовині поши­рені субтропічні підзолисті та болотні ґрунти.

Своєрідний і багатий рослинний світ. Трапляються ендемічні та реліктові види, наприклад лавровишня, сам­шит, хурма та ін. Значна лісистість території досягає 35 %. Є цінні види дерев — бук, дуб, граб, ялина, сосна тощо. В лісах водяться козуля, благородний олень, рись, бурий ведмідь. У горах Кавказу все ще зустрічаються сер­ни, безокарові цапи, тури.

Основними корисними копалинами є марганцева руда та кам'яне вугілля. Є значні родовища мідних і полімета­левих руд. Багаті запаси цінних будівельних матеріалів, зокрема туфу та мармуру. Є численні джерела термаль­них вод. Річки мають значні запаси гідроенергоре­сурсів.

Найбільшими природними багатствами Грузії світо­вого значення є рекреаційні ресурси. Серед них особли­во виділяються унікальні мінеральні лікувальні води.

Населення. Густота населення в Грузії становить 72 особи на 1 км². Природні умови визначають нерівномірність його розміщення, у гірських районах посе­лення трапляються рідко. Майже 90 % населення живе на висотах, які не перевищують 1000 м. Вони займа­ють лише 46 % території країни. Міське населення пе­реважає — 69 % . Крім столиці до найбільших міст на­лежать Кутаїсі (240 тис. осіб), Руставі (155 тис. осіб). У країні спостерігається незначний приріст населення — 2,8 %о. Крім грузинів (72 % населення) живуть вірме­ни (8 %) та росіяни (6 %). Серед віруючих переважа­ють православні (65 %). В Аджарії живуть грузини-мусульмани (11 %).

Господарство. Грузія індустріально-аграрна держа­ва зі специфічним поєднанням галузей господарства, що склалося історично. Насамперед, це видобуток мар­ганцевої руди, харчова промисловість, субтропічне землеробство і рекреаційний комплекс.

Промисловість представлена енергетикою, яка ба­зується на видобутку кам'яного вугілля у Ткібулі та Ткварчелі, виробництві електроенергії на теплових і гідроелектростанціях. Найбільша серед останніх Інгурська ГЕС.

Чорна металургія представлена Руставським мета­лургійним комбінатом і феросплавним заводом у Зестафоні. Вони працюють на місцевих марганцевих і привізних залізних рудах. Є підприємства з видобут­ку та збагачення мідних і поліметалевих руд. У Рус­таві працює потужний хімічний комбінат, який вироб­ляє азотні добрива, синтетичні смоли, волокна, кап­ролактам. Існує декілька підприємств деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової промисловості.

У країні є шість великих фабрик легкої промисло­вості. Вони виробляють шовкові, бавовняні тканини, трикотаж, килими та взуття.

Найрозвиненішою частиною економіки Грузії є роз­галужений агропромисловий комплекс. Тут займають­ся вирощуванням чаю, цитрусових, пшениці, кар­топлі, овочів, фруктів, винограду, тютюну; розводять велику рогату худобу (1 млн голів) і овець. Переробні галузі харчової промисловості представлені підприєм­ствами чайної, виноробної та плодоовочеконсервної промисловості. Знамениті грузинські вина, яким не­має аналогів у світі, виробляють у Кахетії та Імеретії, коньяк і шампанське — в Тбілісі. По всій території розміщені численні заводи, які випускають фруктові та овочеві консерви. Серед інших галузей харчової про­мисловості — розлив мінеральних вод, виробництво тунгової те ефірної олії, тютюнова та маслосироробна промисловість.

Транспортна мережа Грузії представлена залізни­цями (близько 1500 км) та автомобільними шляхами (11 тис. км). Є значні морські порти Поті, Батумі, Су­хумі та нафтопровід Баку — Супса.

Культура та соціальний розвиток. У країні 99 % на­селення становлять письменні. В Грузії 19 вищих на­вчальних закладів. Діють 32 театри та 10 музеїв. До історико-культурної спадщини світового рівня нале­жить Гелатський монастир. Загалом у списку ЮНЕСКО — 3 об'єкти. Середня тривалість життя жінок стано­вить 76 років, чоловіків — 69 років. Найбільшою га­зетою є "Сакартвелос республіка".

22 липня 1992 р. встановлено дипломатичні відно­сини між Україною та Республікою Грузія шляхом об­міну нотами. У Києві працює посольство та торговель­но-економічне представництво Республіки Грузія.

Запитання та завдання

1. Обґрунтуйте, чому Грузії відводиться ключове місце серед країн Закавказзя.

2. Чому населення Грузіїрозміщене так нерівномірно?

3. Які ресурси економічного розвитку є в Грузії?