5.4.2. Казахстан

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Казахстан. Столиця — Астана (колишній Цілиноград і Акмола) (300 тис. осіб). Площа — 2,7 млн км² (9-те місце у світі). Населення — понад 16 млн осіб (бб-те місце). Дер­жавна мова — казахська. Грошова одиниця — тенге.

Географічне положення. Більша частина держави знаходиться в Центральній Азії, менша — в Європі. Виходу до Світового океану не має, лише до внутрішніх Аральського та Каспійського морів. На заході, півночі та північному сході країна межує з Росією, на півден­ному сході — з Китаєм, на півдні — з Киргизією, Узбе­кистаном і Туркменистаном. Казахстан має потенцій­но вигідне положення, займаючи центральну частину простору між Європою, Росією, Південно-Східною і Південною Азією та Китаєм.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен ни­нішня територія Казахстану була заселена гунами. Пізніше тут виник давньотюркський каганат. На тери­торії Казахстану до X ст. панували тюрки-карлуки, а з X до XII ст. існувала держава Караханідів; на початку XIII ст. вона була завойована монголами та увійшла до складу Золотої Орди. В XV ст. після її розпаду із скла­ду узбецького ханства виокремилося власне Казахське ханство. В XIX ст. Казахстан був приєднаний до Росії. У складі СРСР утворилась у 1920 р. Киргизька автоном­на республіка, аз 1926 р. — Казахська АРСР. З 1936 р. Казахстан став союзною республікою. До та після Дру­гої світової війни Казахстан слугував для Радянського Союзу величезним концентраційним табором, куди висилалися цілі народи. В 50-х роках XX ст. розпочалося масове освоєння цілинних земель. У 1991 р. було проголошено незалежність.

Державний устрій і форма правління. Казахстан є уні­тарною державою, президентською республікою. Глава держави — президент зі значними повноваженнями. Він очолює єдину систему виконавчої влади. Законодавчі функції належать двопалатному парламенту, який скла­дається із сенату та меджлісу. Виконавча влада зосере­джена в руках кабінету міністрів. Сенат утворюють по два депутати від кожної області, міста республіканського зна­чення та столиці. Меджліс складається з 67 депутатів. Парламент обирається терміном на 4 роки.

Природні умови та ресурси. Рельєф Казахстану дуже розмаїтий. На півдні та південному сході здіймаються високі гори Тянь-Шань і Джунгарський Алатау. В цент­рі знаходиться дуже зруйнований Казахський дрібносопковик. Його висота не перевищує 1500 м над рівнем моря. Туранська та Прикаспійська низовини майже ідеально рівні.

Клімат Казахстану різко континентальний, посуш­ливий: взимку переважають сильні морози, влітку — сильна спека. Майже 40 % території займають пустелі, 30 % — напівпустелі. Кількість опадів коливається від 100 до 400 мм.

Країна відчуває дефіцит прісної води. Багатоводних річок мало. Найгустішою річкова сітка є на півночі та в гірських районах. Є великі озера Балхаш і Тенгіз.

Ґрунтовий покрив Казахстану досить різноманітний. На півночі простягається вузька смуга чорноземів. Пів­денніше вони переходять у каштанові ґрунти. Ще далі на південь панують бурі та сіро-бурі пустельні ґрунти.

Рослинний світ не надто розмаїтий. Панує степова та пустельна рослинність. Невеликі масиви лісів зберегли­ся лише в горах. Серед тварин переважають копитні та гризуни (сайга, джейран). У горах є марали, архари, кабарга. На Алтаї та в Тянь-Шані зрідка трапляються рисі, снігові барси, бурі ведмеді.

Мінерально-сировинні ресурси Казахстану багаті та різноманітні. Значні паливні ресурси (вугілля, нафта, при­родний газ) та родовища залізних, мідних, поліметалевих руд, хромітів, нікелю та урану. Великі поклади фосфоритів, будівельних матеріалів, кухонної та кам'яної солей.

Населення. Розміщене по території держави дуже не­рівномірно. Найвища його густота — в районах поливно­го землеробства, найнижча — на територіях, зайнятих під пасовищним тваринництвом. У цілому густота населен­ня не перевищує 6 осіб на 1 км². Досить значний природ­ний приріст, який дорівнює 10 %о. Міське населення краї­ни становить понад 60 % . Найбільшими містами країни є Алмати (1,2 млн осіб) та Караганда (близько 600 тис. осіб). Національний склад населення доволі строкатий. Казахи складають близько 50 % жителів Казахстану, 35 % — росіяни, 5 % — українці.

Господарство. Казахстан — індустріально-аграрна дер­жава. Переважаючими міжгалузевими комплексами в неї є гірничовидобувний, паливно-енергетичний, металур­гійний та хімічний. Розвивається агропромисловий ком­плекс.

Провідними галузями промисловості є гірничо-ви­добувна, чорна та кольорова металургія, машинобуду­вання, нафтопереробка та нафтохімія. В металургічній галузі провідна роль належить кольоровій металургії. Вона виробляє цинк, свинець, титан, срібло, магній. На бокситах північної частини країни працює алюмінієвий завод. Найбільший комбінат чорної металургії знахо­диться в Караганді.

У Казахстані розвинуті всі паливно-енергетичні галузі. У Караганді та Екібастузі видобувають кам'яне вугілля. На півострові Мангишлак розвивається нафтова та газо­ва промисловість. У країні діють потужні теплові елек­тростанції та одна АЕС. Гідроенергетика розвинена на сході країни в басейні гірського Іртиша.

Хімічна промисловість виробляє доволі значний асор­тимент продукції, зокрема фосфатні добрива, пластмаси та синтетичний каучук, поліетилен. Серед галузей маши­нобудування виділяються виробництво гірничошахтно­го обладнання, сільськогосподарських машин, електро­технічної продукції.

Провідними галузями харчової промисловості є м'яс­на, маслоробна, борошномельно-круп'яна, соляна та тю­тюнова. Річка Урал і Каспійське море дають Казахстану цінних промислових риб. У прибережній зоні розвинута рибоконсервна промисловість.

Майже 24 % ВНП Казахстану створюється в сільсько­му господарстві. Переважає тваринництво здебільшого екстенсивно відгінно-пасовищного типу. Головною його галуззю є вівчарство. За поголів'ям овець (близько 34 млн голів) Казахстан посідає 7-ме місце у світі. У північних районах та приміських зонах розвивається м'ясо-молоч-не скотарство, птахівництво та свинарство. Переважно на місцевій сировині працює легка промисловість. її найваж­ливішими галузями є шкіряна, овчинно-шубна, перероб­ка вовни та бавовняна. На їх основі розвиваються взуттє­ва, трикотажна, швейна.

Майже 60 % зерна вирощують на півночі країни. Крім зернових культур є посіви бавовни, картоплі, овочів, фруктів, цукрових буряків. У цілому технічні культури займають відносно невеликі площі. У південних і півден­но-східних областях поширене садівництво і виноградництво.

Основою транспортної системи Казахстану є залізниці. На них припадає до 95 % вантажообігу. Протяжність за­лізничних магістралей становить понад 14 тис. км. У пе­ревезенні пасажирів зростає значення автомобільного та авіаційного транспорту. На Іртиші, Уралі та деяких інших річках розвинуте судноплавство. Є порти на Каспійсько­му морі. Прокладено декілька магістральних нафто- та газопроводів.

Культура та соціальний розвиток. У Казахстані на­лічується декілька десятків вищих навчальних закладів. Найбільшими серед них є Казахський університет в Ал­мати, Карагандинський університет і Туркестанський міжнародний університет. У країні 40 театрів, численні музеї та бібліотеки. Письменних у країні 97 %. Найбільші газети "Егемен Казахстан", "Казахстанская правда".

Республіка Казахстан визнала Україну 13 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлено з 23 липня 1992 р. У Києві працює посольство Республіки Казахстан.