Тема : СИСТЕМИ ПЕРЕКЛАДУ

План

1. Практичні потреби перекладу.

2. Поняття про машинний переклад (МП)

3. Історія розвитку машинного перекладу

4. Типологiя та принципи функціонування систем машинного перекладу.

5. Принципи оцінки якості систем МП.

1. Практичнi потреби перекладу

У тiй же мiрi, що й iнформацiйний пошук, переклад наукової, технiчної, дiлової, правової документацiї з однiєї мови на iншу є невiд’ємною частиною науково-технiчного прогресу. Рiчнi обсяги перекладiв, що виконуються у промислово розвинених країнах, досягають астрономiчних цифр i продовжують постiйно зростати. Уже до початку 80-х рокiв обсяг матерiалiв Європейського Економiчного Спiвтовариства перевищив 20 млн. слiв на рiк. Для типового, нормально функцiонуючого науково-дослiдного iнституту рiчний обсяг релевантної НТI складає не менше, нiж тисячу документiв, причому бiля половини з них - iншомовнi документи. I якщо врахувати, що максимальна продуктивнiсть працi перекладача складає 4-5 авторських аркушiв на мiсяць, а середнiй обсяг документа - 0,7 - 0,8 авторського аркуша, то неважко побачити, що для задоволення попиту на переклад тiльки НТI (без урахування перекладу на iноземнi мови) локальнiй iнформацiйнiй службi необхiдно мати штат перекладачiв близько 20 осіб, якi працюють з максимальною продуктивнiстю i не виконують жодних iнших видiв аналiтико-синтетичної переробки iнформацiї, крiм перекладу.

У спецiальних же закладах обсяг замовлень на переклад такий, що кожне замовлення задовольняється, як правило, протягом 2 -3 мiсяцiв, причому установа не може дозволити собi замовити переклад усiх потенцiйно релевантних документiв з фiнансових мiркувань, тим бiльше, що далеко не кожний такий документ виявляється насправдi релевантним iнформацiйним потребам установи.

Бiльше того, в епоху мiжнародних контактiв, що поширюються, завданням особливої важливостi стає переклад рiзноманiтної технiчної та комерцiйної документацiї на мови країн-iмпортерiв продукцiї. Це завдання ускладнюється як специфiкою перекладу на iноземнi мови, так i жорсткими вимогами до якостi такого перекладу, що має в цих випадках справдi мiжнародне значення. (Зазначимо в лапках, що все сказане вiдноситься до нормально функцiонуючої економiки, бо добре вiдомо, що в перiод глибокої економiчної кризи в Українi замовлення на переклад НТI значно знизилися).

Дж. Слокум, керiвник проекту по обробцi природно-мовної iнформацiї в рамках програми штучного iнтелекту, що виконується в корпорації з мiкроелектронiки та обчислювальної технiки (США), пише, що сучасний науковий робiтник фiзично неспроможний переглядати величезну кiлькiсть наукових i технiчних документiв, чимала частина яких поступає до нього на iноземних мовах. При цьому уважний аналiз усiх iншомовних документiв виявляється малоефективним, тому що далеко не кожний такий документ представляє реальний iнтерес для вченого, iнженера. Дж. Слокум пiдкреслює, що англiйська мова поступово втрачає своє значення мови мiжнародного спiлкування: все частiше для опису наукових i технiчних досягнень використовуються iншi мови. Таким чином, володiння англiйською фахiвцевi уже недостатньо для читання необхiдного обсягу документацiї по спецiальностi.

Щодо розповсюдження iнформацiї, то, як вважає Дж.Слокум, експортер продукцiї зобов’язаний, як правило, додавати до неї технiчну документацiю на мовi країни, в яку здiйснюється постачання. При цьому переклад великого обсягу документацiї має бути виконаний на дуже високому рiвнi - термiнологiчному i стилiстичному. В 90-i роки, у зв’язку зi включенням держав колишнього СРСР у структуру мiжнародного iнформацiйного ринку, великого значення набув переклад повiдомлень свiтових iнформацiйних агентств на мови країн, які приймають цю iнформацiю, а також iз цих мов - на мови мiжнародного спiлкування, в першу чергу англiйську та нiмецьку. Яскравим прикладом може служити спільна дiяльнiсть росiйського концерну “Известия” i одного з провiдних свiтових iнформацiйних агентств VWD (Нiмеччина): щодобовий обсяг англо- та німецькомовної інформацiї, що її одержує росiйський концерн, складає майже 1,5 Мгб, тобто близько 80 авторських аркушiв, причому чимала частина цiєї iнформацiї пiдлягає перекладу в режимi реального часу.

Будучи фактично двомовною країною, що в якiйсь мiрi зближає її з такими державами, як Канада, Люксембург, Швейцарiя, Україна мусить вирiшити як мiнiмум 2 комплекси проблем у галузi перекладу iнформацiї: переклад з мов мiжнародного спiлкування на українську та росiйську мови, а також з української та росiйської - на мови мiжнародного спiлкування; росiйсько - український i українсько - росiйський переклад.

Актуальнiсть i складнiсть цих проблем важко переоцiнити. Так, одним iз завдань державної важливостi є переклад державного патентного фонду України, що складає мiльйони документiв, на українську мову, для чого, в першу чергу, треба створити українськi термiнологiчнi стандарти та двомовнi словники, а також iстотно прискорити процес перекладу, iнакше українська мова не зможе виконувати функцiї державної на свiтовому iнформацiйному ринку, а це, в свою чергу, iзолює країну вiд свiтового спiвтовариства.

Щодо другого корпусу проблем, то треба назвати хоча б завдання перекладу з росiйської мови на українську величезного масиву навчальної та методичної лiтератури, враховуючи майже повну вiдсутнiсть такої на українському ринку.

Як бачимо, в iнформацiйнiй практицi сформувалася очевидна проблема перекладу науково-технiчної, комерцiйної, дiлової iнформацiї. Важливiсть цієї проблеми можна порiвняти з важливiстю iнформацiйного пошуку i реферування iнформацiї .

Вiдповiддю на соцiальну замову подолання мовного бар’єру було утворення в промислово розвинених країнах iндустрiї машинного перекладу (МП) - галузi комп’ютерної лiнгвiстики, що формувалася з початку 70-х рокiв (хоча першi кроки в цьому напрямi були зробленi в серединi 50-х рокiв у США i СРСР). Iндустрiя МП характеризується такими ознаками:

- постiйно зростаючим числом користувачiв i виробникiв систем МП, широким залученням МП до реальних iнформацiйних процесiв;

- рiзноманiтнiстю пiдходiв до побудови систем МП i, вiдповiдно, опрацюванням великого числа оригiнальних пакетiв прикладних програм для МП;

- використанням для реалiзацiї систем МП передової обчислювальної технiки, в тому числi персональних комп’ютерiв.

Оцiнюючи актуальнiсть автоматизацiї перекладу, Дж. Слокум пише, що фахiвця, який бажає бути в курсi подiй у своїй науковiй, технiчнiй областi, цiлком задовольняє недорога система МП, яка здiйснює швидкий, хоча й недосконалий переклад великих обсягiв iнформацiї. У найгiршому випадку, тобто при одержаннi вiд машини перекладу недостатньо високої якостi, фахiвець мiг би, тим не менше, вирiшити, чи потрiбний йому бiльш точний iнтелектуальний переклад. Що ж стосується перекладу iнформацiї на iноземнi мови, то Дж. Слокум вважає, що вигiднiше користуватися системами машинного перекладу, якi допускають iнтелектуальне постредагування, нiж робити повнiстю “ручний” переклад.