2. Поняття про машинний переклад

Останнім часом знання іноземних мов може знадобитися не тільки в подорожі або на прийомі гостей з-за кордону, але й у власному будинку, наприклад, при перегляді популярних голлівудських кінострічок, при читанні інструкції з використання заморських товарів або Web-сторінок, які розшукує по всьому світу невтомний браузер. Таким чином, виявляється, що навіть не залишаючи рідних стін, ми маємо потребу в послугах перекладача. Однак необхідну допомогу нам цілком може зробити домашній комп'ютер.

Системи машинного перекладу (МП) давно перестали бути дивиною. Вони поступово виходять із дитячого віку й замість нескладного дитячого белькоту починають висловлюватися на цілком зрозумілій, "людській" мові. До останнього часу такі програми були не тільки дуже дороги, поступаючись в ціні хіба що потужним графічним і видавничим системам, але й досить складні й примхливі в роботі. Нарешті з'явилися перші перекладачі, придатні для використання на домашньому ПК.

2. Історія розвитку машинного перекладу

За свідченням біографів, ще видатний математик XIX століття Чарльз Беббідж намагався переконати британський уряд у необхідності фінансувати його дослідження з розробки “обчислювальної машини”. У числі інших благ він обіцяв, що коли-небудь ця машина зможе автоматично перекладати розмовне мовлення. Але, хоча сьогодні Беббідж й уважається визнаним автором безлічі ідей, що лежать в основі роботи комп'ютера, він так і не зумів побудувати свою машину і виконати обіцянки з приводу МП. І сьогодні ця ідея, як і раніше, залишається в значній мірі нереалізованою. Однак останнім часом завдяки появі Інтернет як платформи глобального зв'язку вона знову початку привертати широку увагу й інвестиції.

Взагалі, перші програми МП з'явилися в 50-х роках, усього кілька років після появи комп'ютера, але до широкого поширення ПК МП був скоріше цікавим об'єктом наукових досліджень, чим важливою сферою використання комп’ютерної техніки, з двох причин: дорожнеча часу роботи комп'ютера й колективне користування його ресурсами. Остання обставина часто не дозволяла негайно звернутися до електронного помічника, зводила нанівець найважливішу перевагу МП перед звичайним - його оперативність.

Датою народження МП (як галузі досліджень) прийнято вважати 1947 р. Все почалося з листа Уоррена Уівера, директора відділення природничих наук Рокфеллерівського фонду, до Норберта Вінера в березні того ж року, у якому завдання перекладу прирівнювалося до завдання дешифрування текстів. Останнє в той час уже стало виконуватися на електромеханічних пристроях. Після цього листа виникла безліч дискусій, з'явився меморандум про цілі, і нарешті, були виділені кошти на дослідження. У 1952 р. відбулася перша конференція, організована знаменитим математиком Бар-Хіллелем, на якій дослідники обмінялися думками щодо організації безлічі синтаксичних правил мови, способів опису семантики, морфологічних структур, структури словників для систем перекладу. Досягнення в академічних дослідженнях стимулювали комерційний інтерес до проблеми МП, і фірма IBM разом із Джорджтаунським університетом у США в 1954 р. зуміла показати першу систему, що базується на словнику з 250 слів й шести синтаксичних правилах, які забезпечували переклад 49 заздалегідь відібраних речень. Цей експеримент поклав початок дослідницькому буму: у наступні 10 років уряд і військові відомства США витратили на дослідження в галузі МП близько 40 млн. доларів.

Від ейфорії, пов'язаної з першими результатами, до практично повного заперечення можливості МП пройшло всього вісім років. До подібного висновку прийшли на підставі огляду, виконаного спеціальним комітетом із прикладної лінгвістики (ALPAC) Національної Академії наук США. У ньому констатувалося, що системи автоматичного перекладу не зможуть забезпечити прийнятну якість у доступному для огляду майбутньому. Цей звіт драматично вплинув на розвиток МП, тому що через відсутність фінансування були практично припинені усі дослідження, принаймні, у США і Європі. І лише наприкінці 70-х років дослідження МП відновилися разом зі зростанням інтересу з боку проектувальників і дослідників до лінгвістичних проблем штучного інтелекту й комп'ютерного пошуку інформації.

Тільки з початку 80-х років, коли ПК упевнено й потужно почали завойовувати світ, час їхньої роботи, природно, подешевшав і доступ до них можна було одержати в будь-яку хвилину. Тобто МП, нарешті, став економічно вигідним. До того ж, у ці й наступні роки вдосконалювання програм дозволило досить точно перекладати багато видів текстів, однак деякі проблеми МП залишилися невирішеними й донині.

90-і роки можна вважати справжньою епохою відродження в розвитку МП, що пов'язано не тільки з високим рівнем можливостей персональних комп'ютерів, появою сканерів і програм OCR , але й з поширенням Інтернет/інтранет (Internet/intranet), що обумовило реальний попит на МП. Він знову став привабливою галуззю вкладення капіталів як для приватних інвесторів, так і для державних структур.

І хоча технології МП як і раніше страждають безліччю недоліків, багато організацій знову стали серйозно ставитися до обіцянки Беббіджа. “Машинний переклад усе ще далекий від досконалості, але будь-який бажаючий з його допомогою зможе, принаймні, зрозуміти основний зміст документа”, — вважає Луї Моньє, технологічний директор Alta Vista, великого пошукового Web-вузла, що почав експеримент із МП в он-лайновому режимі.

Країни Європейського Союзу витратили за останні 15 років більше 70 млн. дол. на дослідження із цієї проблеми, а японські державні організації - більше 200 млн. дол. За словами T.Р.Педтке (представника уряду США), що зробив дуже цікаву доповідь на MT SUMMIT VI про стратегічну важливість МП для його країни, одну з головних ролей у розвитку цього напрямку продовжує відігравати уряд. Проблема МП розглядається як ключова в питаннях просування високих технологій і забезпеченні конкурентноздатності США в глобальному інформаційному просторі.