5.1.2. Франція

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Франція. Столиця — Париж (понад 2,1 млн осіб). Пло­ща — 544 тис км² (48-ме місце у світі). Населення близько 59 млн осіб (20-те місце). Державна мова —-французька. Грошова одиниця — євро.

Географічне положення. Франція знаходиться в західній частині Європи і межує з шістьма країнами. На півночі має державний кордон з Бельгією, на пів­нічному сході і сході — з Німеччиною, на сході — зі Швейцарією, на південному сході — з Італією, на півдні і південному заході — з Іспанією і Андоррою. Через протоки Па-де-Кале і Ла-Манш Франція має вихід до Північного моря. Західна частина країни омивається водами Біскайської затоки, південна — Середземним морем. В останньому знаходиться великий острів Кор­сика, який належить Франції. Географічне положення країни доволі вигідне. Вона оточена стабільними високорозвиненими державами.

Історія виникнення й розвитку. Близько 490 р. н. є. король франків Хлодвіг на території сучасної Франції об'єднав германські племена в державу франків. Піз­ніше за часів Карла Великого почалося становлення фе­одальної Франції. Столітня війна з Англією (1337— 1453) після появи Жанни д'Арк зміцнила єдність дер­жави. Після релігійних воєн між католиками й гугено­тами у XVI ст. королівська влада посилилася і невдовзі Франція перетворилася на першу державу Європи. Після революції у XVIII ст. виникла імперія Наполео­на І, який через загарбницькі війни підкорив майже всю Європу. Після поразки Наполеона і франко-прусської війни почався швидкий розвиток економіки. У цей час (кінець XIX ст.) Франція захопила великі території в Африці та Індокитаї. Після двох світових воєн у XX ст. відбулося зростання ролі Франції в Європі та світі. Ра­зом з Німеччиною Франція стала становим хребтом ЄС.

Державний устрій і форма правління. Франція ти­пова унітарна республіка. Після Другої світової війни президент країни генерал де Голль, спираючись на свій авторитет переможця, ліквідував земельний устрій (Ло­тарингія, Шампань, Прованс тощо), який служив осно­вою сепаратизму і відцентрових процесів, і поділив дер­жаву на 94 невеликі департаменти. Главою держави нині є президент, який призначає прем'єр-міністра і членів уряду. Вищим законодавчим органом є парла­мент. Він складається з двох палат — національних зборів і сенату. Уряд підзвітний парламенту.

Природні умови та ресурси. Рельєф переважної час­тини країни рівнинний, що сприяє розвитку основних галузей економіки. У центральній частині піднімають­ся невисокі зруйновані гори. Високі Альпи й Піренеї знаходяться лише на сході та півдні й займають неве­лику площу.

Клімат Франції помірний, а на півдні субтропічний. На узбережжі Середземного моря середні температури січня до +8 °С, липня --- +24 °С. Кількість опадів, які випадають на рівнинній частині країни, близька до опти­мальної (600—700 мм). У горах їх кількість зростає до 2000—2500 мм.

Розгалужена сітка повноводних рівнинних річок з'єднана між собою каналами і використовується як транспортні магістралі. На гірських річках збудовані ГЕС.

Ґрунти у Франції характеризуються середньою родю­чістю. Найпоширенішими є бурі лісові. Лісами вкрито близько 20 % території країни. Переважають штучні на­садження. До цінних деревних порід, що ростуть на тери­торії Франції належать бук, дуб, смерека, модрина, сосна. Тваринний світ зберігся переважно в гірських лісах. У країні близько 3000 різних заповідних територій.

На мінеральні ресурси Франція небагата. Розробля­ються запаси кам'яного вугілля, нафти й газу. У Лота­рингії крім кам'яного вугілля є ще й родовище заліз­ної руди. На півдні видобувають боксити, північному сході — калійну й кам'яну сіль. У центрі є доволі значні запаси урану. Франція багата також на природні буді­вельні матеріали.

У цілому Франція добре забезпечена прісними вода­ми. Широко використовують енергію гірських річок та морських припливів. Надзвичайно багаті рекреаційні ресурси.

Населення. За чисельністю населення Франція по­сідає друге місце в Європі після Німеччини. Розміщене населення доволі рівномірно. Середня його густота близько 110 осіб на 1 км². Народжуваність дещо пере­вищує смертність. Цьому сприяє державна політика заохочування народжуваності. Міське населення скла­дає близько 75 % жителів країни. Найбільшими міста­ми, крім столиці, є Марсель (1,2 млн), Ліон і Тулуза (близько 500 тис. жителів). У країні налічується понад 50 міських агломерацій. У Великому Парижі (столиця з передмістями) проживає близько 16 % населення Франції. Понад 93 % мешканців країни є етнічними французами. Майже 6,5 % становлять іммігранти. Се­ред них близько 60 % вихідці з Європи, 35 % африкан­ці, інші — з країн Азії.

Господарство. Франція високорозвинутапостіндуст-ріальна країна, яка за обсягом ВНП в Європі посту­пається лише Німеччині. Серед продуктивних галузей економіки виділяється промисловість. Вона забезпечує близько 25 % ВНП і 80 % експорту. Основними галу­зями індустрії є машинобудування, хімічна, харчова, легка і гірничодобувна промисловість. Безперечним лідером є машинобудування. Понад 40 % його про­дукції експортується. Особливо виділяються такі галузі машинобудування, як авіакосмічна та автомобілебудів­на. За випуском автомобілів Франція посідає третє місце у світі. Розвинута також галузь радіоелектроніки, суднобудування, електротехнічна промисловість. Провідне місце в Європі й світі Франція займає і за рівнем розвитку чорної та кольорової металургії. По­тужними є нафтопереробні й нафтохімічні комбіна­ти, які розміщуються в основному в портах. У Парижі сконцентровано підприємства парфумерно-фармацев­тичної промисловості.

Світове значення має французька харчова промис­ловість. За обсягом експорту у світі вона поступається лише США. У легкій промисловості провідне місце на­лежить виробництву тканин. За цим показником Фран­ція в Європі поступається лише Італії та Німеччині.

За обсягами виробництва продукції сільського госпо­дарства Франція займає перше місце в Європі. Щорічно вона вирощує близько 50 млн т зерна (перше місце в Європі), також значними є обсяги виробництва масла, твердого сиру, яловичини. Провідною галуззю сільсько­го господарства є тваринництво. На півдні все більше поширюється надзвичайно прибуткове квітникарство. На узбережжі морів значну роль відіграє рибальство.

У Франції дуже добре розвинена туристична індуст­рія. За кількістю іноземних туристів, які відвідують країну (близько 70 млн щороку) вона посідає перше місце у світі. Середземноморське узбережжя (Ніцца, Канн, Сен-Тропез), а також Французькі Альпи притя­гують туристів з усього світу.

Франція має найдовшу серед європейських країн мережу залізниць (40 тис. км). Основну роль відіграє автомобільний транспорт (400 тис. км доріг і близько 35 млн автомобілів), хоча значно розвинутий морський та авіаційний транспорт. Довжина трубопроводів пере­вищує 6 тис. км.

Культура та соціальний розвиток. Франція володіє ба­гатовіковою культурною спадщиною. У списку ЮНЕСКО — 22 об'єкти (монастирі, собори, палаци й парки, дав-

ньоримські пам'ятки). В країні безліч музеїв і бібліотек. Добре розвинута освітня сфера; обов'язковою є 10-річна освіта. На 100 тис. осіб припадає понад 5 тис. студентів. Вони навчаються більш як у 400 вищих навчальних за­кладах. На весь світ відома паризька Сорбонна, де на­вчається понад 100 тис. студентів. Французькі газети і журнали "Монд", "Фігаро", "Парі-матч" відомі далеко за межами країни. До числа світових інформаційних агентств входить агентство новин "Франс-Прес".

Франція визнала незалежну Україну 27 грудня 1991 p., і вже 27 січня 1992 р. були встановлені дипло­матичні відносини між двома державами.