- •1) Предмет дослідження та завдвння
- •4.Значення історії економіки...
- •5.Еволюція економічних відносин
- •6.Грошова модель
- •7.Товарна модель
- •9.Стадіальна модель
- •10.Формаційна модель
- •12.Характеристика первісних общин
- •14. Особливості трипільської культури
- •15.Східне рабство
- •16.Економічна думка в ранніх суспільствах
- •17. Антична рабовласницька система
- •19.Формевання иа розвиток феод.
- •20. Економічна думка середньовіччя
- •21. Ф.Кене, як заснлвник фізіократичної школи
- •22. Економічні погляди Тюрго, Мірабо
- •23. Первісне нагромадження капіталу.
- •24. Меркантилізм як перша концепція ринкової економічної теорії.
- •25. Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •27. «Революція цін». Мануфактура
- •28. Зрілий меркантилізм у поглядах Мена, Локка
- •29. А. Монкретьєн та його «Трактат політичної економії».
- •30.Становлення індустріального суспільства та погляди класичної школи політичної економії
- •31. Англія як класичний приклад первісного нагромадження капіталу
- •32. Уільям Петті
- •34.Риси економіки індустріального типу
- •35. Давід Рікардо
- •36.Промисловий переворот:ідеї історичної школи та зародження ідей марксизму
- •37.Екон.Р-к світ.Госп-ва в роки 1 св.В і в міжвоєнний період: етапи розвитку маржиналізму
- •38. Особливості промислового перевороту у Франції
- •39.Особливості промислового перевороту у Німеччині
- •40.Особливості промислового перевороту у сша
- •41. «НіШ»
- •42.Кризи перевиробництва та значення економічного вчення Маркса і Енгельса
- •43. Економічні передумови і наслідки 1 св.В. План Дауеса, його наслідки
- •44.Суть і особливості маржиналізму: Австрійська школа, «Лозанська школа»
- •45. «Теорія економічного розвитку» й.Шумпетера
- •46. Епоха «проспериті» та розвиток ідей американського інстутиціалізму
- •47. Теорії ринку з недосконалою конкуренцією
- •48.Фактори економічного зростання сша, Німеччини
- •49.Концентрація виробництва і акціонування економіки. Вивіз капіталу
- •50. Соціально-економічний напрямок Торстена Веблена.
- •51. Теорії технологічного детермінізму (Дж.К.Гелбрейт, у.Ростоу, е.Тоффлер)
- •52. Юридичний інституціалізм Дж.Коммонса.
- •53. Емпірико-прагматичний інституціоналізм у.К.Мітчела.
- •54. «Теорія монополістичної конкуренції» е.Чемберліна: аналіз ринкової структури.
- •55. Риси ринку монополій.
- •56. Вияв ринкових аспектів монополізованого господарства
- •57. Теорії ефективної конкуренції й.Шумпетера. Т.Ф.Хайєка.
- •58.Велика депресія
- •59. Праця Дж.Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей».
- •62. Табірна економіка срср.
- •63. Проблеми соціалізму і комунізму в працях Маркса, Енгельса, Леніна.
- •67. Причини та результати війни: економічний перерозподіл світу.
- •Причини
- •Наслідки Масштаби
- •Матеріальні втрати
- •Геополітичні зміни
- •68. План Маршалла
- •71. Бре́ттон-Ву́дська систе́ма
- •72.Сучасні концепції кількісної теорії грошей
- •75.Ф.Прокопович, г. Гребінка..
- •77.Розвиток екон.Думки а період підготовки..
- •78. Напрями екон. Досліджень а укр.
- •80. Екон. Думка в період неп
- •81. Суперечливісить розв.Екон.Думки
- •82.Формування нових підходів до вивч.Ек.Думки
- •83. Утвор. « соц.Ринку госполарства»...
- •84.Японське економічне диво
- •85.Німецьке екон.Диво
- •86.Риси сучасної ринкової екон.
- •87.Глобалізація та інтеграція
- •88.Лібералізація, регіоналізація...
- •89. Загальний ринок і єс
- •90.Екномічні аспекти глобальних проблем людства
38. Особливості промислового перевороту у Франції
Більш повільно, ніж в Англії, відбувався промисловий переворот у Франції, що почався наприкінці XVIII ст. Завдяки більшій живучості у Франції дрібного виробництва тут не відбувалася у таких розмірах, як в Англії, пролетарізація селян і ремісників. Банківський і лихварський капітали розвивалися у Франції швидше, ніж промисловий.
Капіталістичний розвиток сільського господарства, промисловості й торгівлі Франції значно просунувся вперед у період консульства і імперії (1799—1812).
У галузі економічної політики одним із перших кроків Наполеона І було утворення Французького банку, який отримав особливі права на емісію і швидко став головним осередком великого капіталу. Наполеон і його прибічники підписались на велику кількість акцій цього банку. Пізніше було засновано кілька банків у Парижі та провінціях.
Захоплення і грабування нових територій військами Наполеона І сприяли припливу у Францію великих грошових сум у вигляді контрибуцій і поширенню французьких товарів у Європі. На завойованих територіях Наполеон І і його генерали поспішали використати свою перемогу в інтересах французького торговельного експорту. Так, вступивши у 1809 р. до столиці Австрії, Наполеон І надіслав у Париж лист, в якому вказав своїм міністрам, що необхідно дуже швидко заповнити віденські магазини виробами французької промисловості, скориставшись зниженням митних тарифів.\
родукція вовняної промисловості у період імперії порівняно з дореволюційним періодом зросла у 4 рази, видобуток залізної руди — у 2 рази і т. д. Але припинення ввозу англійських машин у період війни унеможливило переобладнання французької промисловості на основі машинної техніки і гальмувало індустріалізацію країни.
Під час імперії пара в Англії стала основою енергетики, а у французькій промисловості працювало тільки 15 парових машин.
Введена декретом Наполеона І 21 листопада 1806 р. континентальна блокада мала на меті підірвати могутність Англії і створити сприятливі умови для гегемонії французької промисловості. У перші роки континентальна блокада сприяла промисловому підйому Франції і деяких європейських країн. У Франції з´явились великі механізовані підприємства — бавовняні та шерстяні прядильні. Але ці підприємства все більше вимагали імпорту бавовни. Намагаючись завдати найбільшого удару Англії, Наполеон заборонив торгівлю з нею навіть нейтральним країнам. Ввіз бавовни і барвників було майже призупинено. Порядок союзних держав — Німеччини, Голландії, Італії був паралізований, традиційні економічні й торговельні зв´язки порушені. Це відбилося на французькій бавовняній промисловості. Із 1700 наявних у дореволюційній Франції бавовнянопрядилень до 1811 р. залишилось тільки 300.
Французьке сільське господарство мало серйозні труднощі у збуті; скорочення експорту зерна, вина та іншої продукції призвело до падіння цін. Зростання невдоволення у країні змусило Наполеона відступити: 1811 р. у Франції введено систему ліцензій. За значну плату продавався дозвіл на вивіз із Франції певної кількості товарів, насамперед сільськогосподарських.
Подібна практика мала місце лише у Франції, що викликало незадоволення її союзників, які потерпали від континентальної блокади.
Розвиток машинізації французької промисловості був надто повільним, не вистачало парових машин. Хоча збільшилася кількість централізованих мануфактур і фабрик, але переважала домашня промисловість у вигляді розсіяної мануфактури. Цьому якоюсь мірою сприяло і відгородження французької промисловості від англійських конкурентів.
Механізація ткацької справи, що розпочалася з 1803 p., сприяла зростанню виробництва продукції шерстяної промисловості порівняно з дореволюційним періодом у 4 рази. Почало розвиватись і шовкоткацьке виробництво, особливо після того, як у 1805 р. Л. Жаккард винайшов свій знаменитий верстат з виробництва візерункових тканин. 1810 р. виготовлено машину, що здійснювала хімічно-механічну обробку льону (її винайшов Ф. Жирар). Технічні винаходи стали використовувати і в хімічному виробництві. Хімік Бертоллі за сприяння мануфактурників відкрив метод прискореного відбілювання тканин за допомогою хлору і способи їх фарбування.
Проте у промисловому виробництві застосовувались в основному гідравлічні верстати. Парова машина на початку XIX ст. не набула значного поширення. У 1830 р. у країні налічувалось всього 625 парових машин. Машинобудівні підприємства в основному належали англійським капіталістам, які привозили робітників з Англії. Деякі французькі машинобудівники запозичуючи з Англії схеми машин і верстатів, вивозили звідти і самі машини.
тже, промислова революція у Франції відбувалася значно повільніше, ніж в Англії. Розвиток великої промисловості стримувало переважаюче дрібне сільське господарство, де була зайнята більшість населення країни. Дешева робоча сила малоземельних селян гальмувала впровадження машин.