88.Лібералізація, регіоналізація...

Глобалізація економічної діяльності настійно вимагає її лібералізації, тобто. скорочення чи усунення обмежень шляхах міжнародної торгівлі, іноземних інвестицій, міжнародних операцій. Саме це відбувається протягом десятиліть, саме цим передусім займалося міжурядову Генеральне угоду про тарифи й торгівлю (ГАТТ), і тепер - з 1995 р. продовжує його наступниця - Світову організацію торгівлі (СОТ). Від загальної рівня відкритості світової економіки, від рівня її лібералізації багато в чому залежить подальший прогрес у сфері глобалізації [4].Глобалізація та лібералізація - дві сторони однієї й тієї самого процесу, з-поміж них існує тісний взаємозв'язок. З одного боку, дедалі більше розвиток міжнародної виробничої, торгової, фінансової складової діяльності лише на рівні компаній, банків, інвестиційних фондів, зростання межстрановых зливань і поглинань компаній, розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва об'єктивно вимагають усунення чи ослаблення перешкод і бар'єрів цих шляхах. З іншого боку, лібералізація сама собою створює сприятливі умови для подальшої глобалізації, стимулює її і навіть поглиблення. Останніми роками сфера дії ГАТТ-СОТ розширилася. Нині вона охоплює міжнародну торгівлю як товарами, а й послугами (Генеральну угоду про торгівлю послугами - ГАТС), - йдеться про 160 видах послуг, переказаних у 12 розділах. Крім того укладено Угоду з торгових аспектів захисту прав інтелектуальної власності (ТРИПС).

Глобалізація тісно пов’язана з регіоналізацією світового господарства. З одного боку, це дві суперечливі, різнонаправлені за характером дії та практичними наслідками тенденції, а з іншого – консолідація глобального ринку посилюється діяльністю потужних регіональних коаліцій країн, які, маючи, перш за все, спільні економічні інтереси, об’єднують свої зусилля з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для реалізації міжнародного співробітництва в регіональному масштабі, що дозволяє їм досягати мультиплікативного ефекту від співробітництва з іншими членами угруповання та ефективно реалізовувати на міжнародній арені широкий спектр стратегічних інтересів. Найбільш інтенсивна господарська взаємодія спостерігається в межах таких потужних інтеграційних угруповань, як: ЄС, НАФТА, АТЕС, АСЕАН, МЕРКОСУР. Так, на долю НАФТА, ЄС і АТЕС приходиться приблизно 80% світового ВВП, 82% всіх державних бюджетів країн світу і 85% експорту.

Регіоналізація виступає своєрідним проявом і формою реалізації глобалізації, загострюючи суперечності глобального розвитку. З одного боку, зняття бар’єрів у рухові товарів, послуг, капіталів, робочої сили в межах інтеграційних об’єднань виступає каталізатором зростання міжнародного співробітництва у глобальному масштабі. А з іншого боку, позитивний ефект від впровадження подібної лібералізації обмежується спільними кордонами регіонального інтеграційного об’єднання та супроводжується введенням обмежувальних заходів у відносинах з країнами, які не є членами даного регіонального інтеграційного угруповання. Регіональна інтеграція розвивається на сучасному етапі більш динамічно, ніж процеси глобальної інтеграції

Стандартизація - діяльність, що полягає в находженні рішень для задач в сфері науки, техніки і економіки, направлена на досягнення оптимальної ступені упорядження у визначеній області.Результатом конкретної роботи по стандартизації є нормативно-технічний документ (НТД); керівний документ (КД), стандарт, інструкція, технічні умови (ТУ), типове положення.НТД встановлює вимоги до об'єктів стандартизації, і є обов'язковим для виконання у визначених областях діяльності, його розробляють в установленому порядку і затверджують компетентні органи. Головна роль серед нормативно-технічних документів по стандартизації належить стандартам.Стандарт - нормативно-технічний документ, що встановлює вимоги до груп однорідної продукції, а в необхідних випадках вимоги до конкретної продукції, правила, забезпечуючи її розробку, виробництво і застосування.Стандарт може бути не тільки у вигляді нормативно-технічного документа, що вміщує норми, правила і вимоги, але і у вигляді всіляких предметів, виконуючих роль еталонів при вимірах, фізичних порівняннях (наприклад, гирі, рулетки, лабораторні мірні циліндри та ін.). Стандартами є всілякі бланки встановленої форми (річні звіти, форми статистичної звітності і обліку, технологічні карти).Стандарти, як правило, розробляють на основі і по результатам науково-дослідних, дослідно-конструкторських і проектних робіт.Комплексна стандартизація найбільш повно і оптимально задовольняє вимоги всіх зацікавлених організацій і підприємств за допомогою погодження показників норм, вимог до взаємопов'язаних об'єктів і ув'язкою строків введення в дію нормативно-технічних документів.Комплексність стандартизації в сільському господарстві забезпечується розробкою програм стандартизації, які передбачають розробку взаємопов'язаних стандартів на сільськогосподарську техніку і обладнання, корми, добрива, матеріали, методи контролю, процеси підготовки і технології виробництва та ін.Програма комплексної стандартизації передбачає розробку нормативно-технічного документу по таким розділам: кінцева продукція, сировина і матеріали; технічні засоби виробництва (машини, обладнання); засоби метрологічного забезпечення виробництва; типові технологічні процеси і технологічні норми; методи підготовки, організації і метрологічного забезпечення виробництва.

Робота із стандартизації може проводитись на різних рівнях: структурного підрозділу, підприємства, об'єднання, галузі економіки, окремої країни, на рівні економічного чи географічного регіону, а також у міжнародному масштабі.

Міжнародна стандартизація - це робота із стандартизації, участь в якій відкрита для відповідних органів двох чи більше країн. Результатом міжнародної стандартизації є міжнародні стандарти, що використовується країнами -партнерами для полегшення науково-технічних і торгівельних зв'язків. Міжнародні стандарти розробляються, як правило, технічними комітетами міжнародної організації з стандартизації ISO.

ISO - це всесвітня федерація національних органів стандартизації. Україна є повноправним членом ISO з 1993 року.З усіх питань стандартизації у галузі електроніки ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісєю (IEC).

Міжнародні стандарти, що приймаються ISO та IEC, не є юридично обов'язковими для всіхкраїн. Кожна країна має право застосовувати їх цілком, окремими розділами, чи взагалі не приймати.