§ 2.5. Конструкторська підготовка виробництва

Базується на єдиній системі конструкторської документації, що склад. з 5-и етапів:

1. складання технічного завдання;

2. технічної пропозиції;

3. розробка ескізного проекту;

4. розробка технічног проекту;

5. підготовка робочої документації.

Технічним завданням (ТЗ) на проектування визначають технічні, експлуатаційні і виробичі вимоги до виробу. Вони містять вказівки про призначення виробу, принципи його роботи, основні технічні характеристики, конструктивні особливості, бажані габаритні розміри та масу, умови експлуатації і т. ін. Починається ТЗ зі складання бібліографії, пошуків патентів з даної теми. Закінчується розробка ТЗ його техніко-економічним обґрунтуванням. ТЗ розробляється проектними організаціями і затверджується на технічній раді галузі.

Техн. пропозиція – це обгрунтування можливих варіантів виробу, які відповідають вимогам ТЗ і призначені для прийняття конкретного оптимального варіанту.

Ескізний проект є 1-м етапом проектування, до якого входить розробка загальних схем, попередній ескізний розрахунок, пояснювальна записка.

Техн. проект – є 2 етапом, який складається з графічної розрахункової частини, попередньої калькуляції собівартості виробу і пояснювальної частини. Технічний проект узгоджується з такими організаціями:

1. технічна інспекція профспілок;

2. протипожежна інспекція;

3. енергонагляд;

4. держкомстандарт;

5. державна санітарна інспекція;

6. збутові і торгові організації.

Робоча документація є заключним елементом проектування, який складається з деталізованих і доведених до робочого місця документів. Паралельно з цим іде виготовлення дослідних зразків продукції для перевірки правильності прийнятих конструкторських рішень. Зберігання, облік, розповсюдження документації здійснюється в бюро технічної документації у складі відділу головного конструктора, який є центром конструкторської підготовки виробництва.

§2.6. Напрямки радикального конструювання

Існує 7 напрямків раціонального конструювання:

1. мініатюризація − зменшення ваги і габаритів виробу, що досягається використанням нових матеріалів;

2. підвищення надійності виробу;

3. раціоналізація компонентів виробу (скорочення кількості елементів виробу, які не виконують основних функцій );

4. функціонально-вузловий метод конструювання (розділення складних блоків виробу на окремі конструктивно-закінчені частини, які не мають самостійного експлуатаційного призначення, що скорочує цикл конструкторської підготовки виробу та зменшую трудомісткість збирання та розбирання);

5. Уніфікація і стандартизація виробів передбачає :

а) створення базової конструкції та варіантів її модифікації;

б) використання деталей і вузлів раніше створених виробів;

в) максимальне скорочення числа найменувань матеріалів і вузлів;

6. Технологічність конструкції – здатність забезпечити оптимальне використання матеріалів і трудових ресурсів на технологічну підготовку виробництва;

7. Використання САПР (системна автоматизованого проектування)