§1.3. Собівартість та якість продукції

Кожне підприємство виробляє продукцію певної кількості та якості.

При виготовленні продукції витрачаються кошти на придбання сировини, палива, допоміжних матеріалів і т. ін. Також використовуються машини, обладнання, інструменти. Ремонт і заміна застарілого обладнання теж потребують затрат. У виготовлений продукції беруть участь усі робітники, що одержують зарплату на даному підприємстві. На реалізацію продукції підприємства теж витрачаються кошти. Якщо всі ці затрати виразити у грошовій формі, то отримаємо собівартість продукції.

Собівартість є повна та виробнича (фабрично-заводська).

Повною собівартістю продукції називають грошовий вираз затрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

Затрати, пов’язані безпосередньо з виробництвом продукції, називають виробничою (фабрично-заводською) собівартістю.

Щоб визначити собівартість кожного окремого виду продукції, розраховують (калькулюють) усі затрати на одиницю продукцію. У процесі калькулювання усі затрати підприємства групується за статтями витрат: сировина та матеріали, паливо та електрична енергія для виробничих та технологічних потреб, заробітна платня, вартість впровадження нової техніки і т. ін.

Дуже часто на підприємстві паралельно з основною продукцією з тієї самої сировини виготовляють побічну. Тому із собівартості основної продукції необхідно вилучити вартість побічної.

Співвідношення затрат за різними статтями калькулювання залежить від типу підприємства. На одних важливою статтею є сировина, на інших - електрична енергія і т ін..

Зарплата залежить від ступеня автоматизації і механізації. Чим вищий цей ступінь, тим менші затрати. При ручній праці частка зарплати збільшується.

Впровадження нової технології з використанням дорогого обладнання збільшує затрати на амортизацію.

Амортизацією (від лат. amortisatіo − погашення) називають поступове зношення основних фондів (устаткування, будівель, споруд) і перенесення їх вартості на вироблювану продукцію

Аналіз структури собівартості продукції дає можливість виявити резерви виробництва і знайти шляхи зниження собівартості продукції.

Собівартість продукції належить до основних показників роботи кожного підприємства.

Основними резервами зниження собівартості продукції при збереженні її високої якості є раціональне використання сировини, допоміжних матеріалів, палива, енергії.

Прибутковість виробництва характеризується низькою собівартістю продукції при високій її якості та відповідних умовах праці робітників, надійною охороною навколишнього середовища. Ці показники завжди розглядаються у комплексі і не можна оцінювати спосіб виробництва без врахування хоча б одного з них.

Крім собівартості, продукція характеризується якістю.

Якістю називають сукупність властивостей продукції, які зумовлюють її придатність задовільняти певні потреби споживача згідно з її призначенням.

Важливу роль у підвищенні якості сировини та підвищення якості продукції відіграють стандарти.

Стандарт (з англійської мови) означає норма, зразок, мірило. У техніці стандарт - це зразок, модель, з якими порівнюють промислову продукцію. Стандартами називають також документи, який встановлюють вимоги до сировини та продукції, яких слід дотримуватись кожному підприємству, що їх виробляє.

Стандарти на продукцію мостового виробництва містять певну технічну характеристику цієї продукції. Вони передбачають тип, марку, форму та розміри виробів та матеріалів, які має випускати підприємство з урахуванням фізико-механічних властивостей, хімічного складу і т. ін. Одночасно в цьому документі передбачається правила приймання продукції, методи її випробування. Крім того, передбачаються правила пакування, зберігання та транспортування, що гарантує збереження якості продукції.

Використання стандартів забезпечує взаємозамінність окремих деталей і цілих вузлів у машинах і механізмах, що дає можливість повніше використовувати сировину матеріали, паливо, електроенергію і сприяє впровадженню нової техніки.

Стандарти широко використовуються в усіх країнах світу. Залежно від сфери дії та поширення, вони бувають галузевими, міжгалузевими, державними і т. ін..