§ 2.22. Сертифікація продукції

В умовах розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі і системи управління якістю зокрема є сертифікація продукції. Кожен вид товарів, які підприємство хоче вигідно продати на світовому ринку, повинен мати сертифікат − документ, який відповідає вимогам ІСО 9000. Досвід показує, що несертифікована продукція оцінюється на міжнародному ринку в 3-4 рази дешевше, ніж сертифікована.

В Україні розрізняють добровільну та обов΄язкову сертифікацію. Обов΄язкова сертифікація здійснюється виключно в межах державної системи управління господарюючими суб΄єктами. Вона охоплює у всіх випадках перевірку і випробовування продукції з метою визначення її характеристик (показників) і подальший технічний державний нагляд за сертифікованими виробами.

Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність продукції вимогам, які не є обов΄язковими, за ініціативою самих суб’єктів господарювання.

Господарюючі суб΄єкти (виготовлювачі, постачальники, виконавці та продавці продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації) повинні:

• проводити сертифікацію відповідних об΄єктів у встановленні терміни та у встановленому порядку;

• забезпечувати виготовлення продукції відповідного до того нормативного документа, на узгодженість з яким вона сертифікована;

• реалізовувати лише сертифіковану продукцію;

• припинити реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлена її невідповідність певному нормативному документу або закінчився термін його сертифіката.

Організацію основою сертифікації вироблюваних підприємствами виробів є мережа державних випробовувальних центрів.