Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орг вироб сон елемент ALL / Орг вироб сон елемент ALL / Мої лекції по Основах організації / Основи організації промислового виробництва СЕ (лекції) (8).doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
314.37 Кб
Скачать

§2.7. Технологічна підготовка виробництва (тпв)

ТПВ − це розроблення комплекту технологічної документації і забезпечення виробництва засобами технологічного оснащення, тобто як, чим, де і коли виробляється виріб.

У промисловості існує єдина система ТПВ, у складі якої діє понад 3000 держстандартів на різні види технологічного оснащення і типових технологічних процесів.

Держстандартоми регламентовані такі документи:

  1. технологічні карти;

  2. перелік спеціального технологічного оснащення ;

  3. технологічні інструкції ;

  4. розрахунки тривалості технологічних циклів ;

  5. перелік контрольно-вимірної апаратури ;

  6. трудові, матеріальні, і вартісні норми і нормативи;

  7. перелік нестандартного обладнання.

Технологічна карта – основний документ ТПВ, де встановлюється параметри технологічної підготовки а саме: обладнання, розряди робіт, норми часу.

Існує два види технологічних карт: операційна та маршрутна.

Операційна технологічна карта – основний документ для кожної технологічної карти, що складається з 6 частин:

  1. ескізне креслення виробу або деталі;

  2. перелік усіх переходів у середині операції;

  3. режими роботи;

  4. обладнання та технологічне оснащення;

  5. режими робіт, норми часу;

  6. методи контролю і випробовування.

Операційні технологічні карти використовується на всіх типах виробницт.

Маршрутна технологічна карта використовується здебільшого у дрібносерійному та одиничному виробництві.

Даний тип карт визначає послідовність проходження виробу по цехах і дільницях із зазначеним відповідних технологічних операцій і містить перелік обладнання, оснащення, розряду робіт, норм часу.

Важливим станом ТПВ є проектування і виготовлення технологічного оснащення. До нього входять:

  1. технологічне оснащення;

  2. оснастка;

  3. інструменти;

  4. засоби механізації і автоматизації виробничих процесів.

Оснасткаспеціально розроблені пристрої та пристосування, які дозволяють розширити функціональні можливості серійного обладнання.

Їх вибір здійснюється з урахуванням конструктивно-технологічних особливостей виробу, типу виробництва, об’єму випуску нової продукції. Чим більший об’єм випуску продукції, тим більший економічний ефект від використання спеціальної оснастки, бо витрати швидко окуповуються через зменшення трудомісткості виконуваних операцій. Слід зазначити, що виготовлення технологічного оснащення є однією з найбільших і вартісних частин ТПВ

Головне завдання технологів полягає у підборі оснащення за діючими класифікаторами та довідниками.

ТПВ складається з такої послідовності робіт:

  1. вибір заготовки;

  2. розрахунок кількості матеріалів, які йдуть у відходи;

  3. встановлення структури технологічного процесу, тобто його поділ на окремі технологічні операції та встановлення їх послідовності і переходів;

  4. вибір і розрахунок кількості обладнання (тип, модель, продуктивність, потужність, завод-виробник та інші ТЕП, включаючи і ціну);

  5. вибір оснащення;

  6. вибір засобів вимірювання і контролю.

§2.8. Економічна підготовка виробництва

Економічний ефект − це сумарна економія виробництва. Його суть полягає у зменшення собівартості або підвищення прибутку у результаті впровадження нових технологій і кращій організації всього процесу виробництва і визначається, як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сумарних витрат.

В основі розрахунку річного економічного ефекту є економічне поняття приведені витрати, які приводяться до однорічної часової розмірності. Це викликано тим, що на виробництві існує 2 принципово різних види витрат: поточні і капітальні:

Поточними називаються щорічні витрати, які витрачаються на просте відтворення виробництва і не збільшують вартості ОФ(газ, тепло, хімікати, електроенергія і т.ін.)

Капітальними називають одноразові вкладання, які забезпечують розширене відтворення виробництва, або вкладення на розширене відтворення, які збільшують вартість ОФ. До них відносять будівництво пасивної частини ОФ та придбання активної частини ОФ.

Крім цих 2-х видів витрат, в економіці вживають поняття одночасні витрати, до яких, крім капітальних, входять інші витрати, які не збільшують вартості ОФ..

Отже щоб зайти сумарні річні витрати на виробництві, треба всі витрати привести до одиниці часу ( за 1 рік).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.