Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орг вироб сон елемент ALL / Орг вироб сон елемент ALL / Мої лекції по Основах організації / Основи організації промислового виробництва СЕ (лекції) (8).doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
314.37 Кб
Скачать

§ 2.19. Поняття якості і методики її визначення.

Кожен виріб є носієм конкретних властивостей що відображають його корисність і відповідність певним потребам людини. Корисність будь-яких речей відбиває їх споживчу вартість.

Споживча вартість певного товару мусить бути оцінена, тобто визначена його якість. Отже споживча вартість та якість виробів зв’язані між собою. Про те це не тотожні поняття, бо одна і та ж споживча вартість може бути корисною не в однаковій мірі. На відміну від споживчої вартості, якість відображає її кількісну сторону.

Якість як економічна категорія відображає сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовільняти потреби людини відносно до свого призначення.

Поряд з якістю існує поняття технічного рівня певних видів продукції. Останнє поняття за змістом вужче від поняття якості, бо охоплює сукупність лише техніко-економічних характеристик.

Об’єктивна необхідність забезпечення необхідної якості у процесі проектування, виготовлення і використання нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльності підприємства певної системи показників, що дозволяє визначити і контролювати рівень якості усіх видів продукції.

Рівень якості − це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками при фіксованих умовах споживання.

Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня.

Для визначення рівня якості виробів застосовують різні методи.

  1. Об’єктивний. За ним рівень якості продукції визначають на основі стендових і лабораторних випробовувань. Даний метод є найвірогідніший і ним визначають абсолютний рівень якості.

  2. Органоліптичий метод базується на наслідках аналізу сприймання органами почуттів людини (зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком) без застосування технічних засобів. При цьому використовують балову систему оцінки показників якості.

  3. Диференційований метод оцінки рівня якості передбачає порівняння одиночних виробів з відповідними показниками виробів-еталонів або ж базовими показникам стандартів.

§2.20. Шляхи підвищення якості продукції

Шляхи підвищення якості виробів за своїм змістом та цілеспрямо-ваністю можна об’єднати у три взаємозв’язані групи: технічні, організаційні соціально-економічні.

Серед технічних шляхів підвищення якості продукції визначальне місце належить постійному вдосконаленню проектування, техніко-економічної бази підприємства. Це зумовлюється тим, що належне підгрунтя технічного рівня і якості виробів формуються у процесі їх проектування.

Саме у циклі проектування здійснюється комплекс лабораторно-дослідних і конструкторських робіт, спрямованих на забезпечення необхідних техніко-економічних параметрів зразків продукції. Про вирішальне значення стадії проектування для досягнення рівня якості у відповідності з вимогами ринку свідчить хоча би той факт, що понад 50% відмов технічних пристроїв спричиняються дефектами, допущеними при проектуванні виробів.

Важливим і ефективним напрямком підвищення якості продукції є поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації і забезпечення заданого рівня якості.

До організаційних чинників поліпшення якості продукції відносяться:

  1. Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління ним;

  2. удосконалення методів технічного контролю і розвиток масового самоконтролю на усіх стадіях виготовлення продукції;

  3. розширення прямих господарських зв’язків між виробниками продукції та споживачами;

  4. вживання та запровадження позитивного досвіду, накопиченого зарубіжними і вітчизняними підприємствами у галузі проектування і виготовлення високоякісних виробів.

До соціально-економічних шляхів належать:

  1. узгоджена система прогнозування і планування якості продукції;

  2. встановлення для виробників і споживачів цін на окремі види товарів;

  3. мотивація праці усіх категорій працівників підприємства;

  4. проведення правильної кадрової політики;

  5. створення належних умов праці та життєдіяльності.