
- •Передмова
- •Авторський колектив
- •Розділ І
- •Глава 1
- •Економічна теорія як наука
- •§ 1. Економіка як об’єкт дослідження економічних наук
- •§ 2. Предмет економічної теорії
- •§ 4. Функції економічної теорії. Взаємозв’язок економічної теорії, економічної політики і права
- •Глава 2
- •§ 1. Зародження економічних знань
- •§ 2. Меркантилізм, класична політична економія, марксистська політична економія
- •§ 3. Основні напрями сучасної економічної науки
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 3
- •§ 1. Суспільне виробництво та його основні фактори
- •§ 2. Сучасна трансформація основних виробничих факторів. Internet-економіка
- •§ 3. Виробнича функція. Ефективність виробництва
- •§ 4. Крива виробничих можливостей. Поняття альтернативних витрат
- •§ 5. Виробництво і відтворення
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4
- •Інститути і право власності
- •§ 2. Економічний та юридичний зміст власності. Право власності
- •§ 3. Інституційна структура економіки
- •§ 4. Особливості становлення інституціонального середовища України
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 5
- •§ 1. Економічні системи та їх класифікація
- •§ 2. Еволюція економічних систем як форм господарювання. Типи, види та моделі економічних систем
- •§ 4. Перехідна економіка. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік. Трансформація економічної системи в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 6
- •§ 1. Товарне виробництво: сутність та типи
- •§ 2. Товарна форма продукту праці
- •§ 3. Закон вартості та його функції. Сучасна модифікація вартісних відносин
- •§ 4. Виникнення грошей. Сутність і функції грошей. Поняття грошової системи. Закони грошового обігу
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Сутність і функції ринку. Інфраструктура ринку
- •§ 2. Механізм функціонування ринку. Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 8
- •§ 1. Конкуренція, її сутність та основні функції в ринковій економіці
- •§ 2. Моделі досконалої та недосконалої конкуренції
- •§ 3. Монополізм, його природа, типи, форми та наслідки
- •§ 4. Конкурентна та антимонопольна політика
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ ІІІ
- •Мікроекономіка
- •Глава 9
- •§ 1. Домогосподарство як економічний суб’єкт. Соціально-економічні функції домогосподарств
- •§ 3. Корисність: поняття, тенденції розвитку. Бюджетна лінія. Крива байдужості
- •§ 4. Рівновага споживача
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 10
- •§ 2. Теорії фірми. Нова фірма
- •§ 6. Управління фірмою. Менеджмент та його основні функції
- •§ 7. Маркетингова діяльність фірми: сутність, види, мета
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 11
- •§ 1. Економічні витрати фірми: сутність, види. Витрати фірми в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •§ 2. Теорії прибутку. Види доходів фірми
- •§ 3. Умови максимізації прибутку фірми. Беззбитковість і рентабельність. Економічний зміст банкрутства фірми
- •§ 4. Механізм ціноутворення на підприємстві
- •Запитання для самоконтролю
- •Ринок праці. Заробітна плата
- •§ 1. Ринок праці. Сутність відносин найму робочої сили
- •§ 2. Базова (конкурентна) модель ринку праці. Асиметрія на ринку праці
- •§ 3. Заробітна плата як регулятор ринку праці. Організація оплати праці в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Ринок капіталу. Процент
- •§ 1. Ринок капіталу. Інвестиційні блага, інвестиційні кошти та інвестування. Дисконтування
- •§ 2. Ринок кредитних ресурсів. Ставка процента
- •§ 3. Ринок послуг капіталу. Лізинг як засіб фінансування інвестиційних проектів. Рентна оцінка капіталу
- •§ 4. Проблеми та перспективи інвестиційної діяльності в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Ринок землі. Земельна рента. Ринок нерухомості
- •§ 1. Земля як фактор виробництва та об’єкт економічних відносин. Рентні відносини
- •§ 2. Ринок землі та особливості його функціонування. Ціна землі
- •§ 3. Ринкове реформування аграрного сектору в Україні
- •§ 4. Ринок нерухомості та його інфраструктура
- •Запитання для самоконтролю
- •Макроекономіка
- •§ 1. Предмет та основні проблеми макроекономіки
- •§ 2. Національний продукт, його сутність, структура та методи обчислення. Валовий національний продукт і валовий внутрішній продукт
- •§ 3. Національне багатство: сутність, структура та джерела збільшення
- •§ 4. Основні показники ефективності макроекономіки
- •Запитання для самоконтролю
- •Макроекономічна рівновага та економічне зростання
- •§ 1. Економічна рівновага: сутність, види та передумови
- •§ 4. Створення національної інноваційної системи України
- •Запитання для самоконтролю
- •Макроекономічна нестабільність. Циклічність розвитку економіки
- •§ 1. Економічні цикли: сутність, структура та фактори розвитку
- •§ 2. Економічні кризи: сутність, види та шляхи подолання
- •§ 3. Безробіття, його сутність та види
- •§ 4. Інфляція як соціально-економічне явище і фактор макроекономічної нестабільності
- •Запитання для самоконтролю
- •Грошовий ринок
- •§ 1. Грошовий ринок, грошова маса та швидкість обігу грошей
- •§ 2. Попит на гроші
- •§ 3. Пропозиція грошей. Грошовий мультиплікатор
- •§ 4. Рівновага на грошовому ринку. Грошова (монетарна) політика держави
- •§ 5. Грошові реформи, необхідність та механізм їх проведення
- •Запитання для самоконтролю
- •Кредитно-банківська система
- •§ 1. Поняття кредитно-банківської системи
- •§ 3. Комерційні банки, їх операції та послуги
- •§ 4. Спеціальні кредитно-фінансові інститути
- •Запитання для самоконтролю
- •Ринок цінних паперів. Фондова біржа
- •§ 1. Сутність і види цінних паперів. Інвестиційний ресурс цінних паперів. Форми доходів за цінними паперами
- •§ 2. Ринок цінних паперів. Фондова біржа та особливості її роботи
- •§ 3. Особливості формування фондового ринку в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Страховий ринок
- •§ 1. Страхування: сутність і функції
- •§ 2. Страховий ринок. Властивості страхової послуги
- •§ 3. Регулювання страхового ринку
- •Запитання для самоконтролю
- •Фінансова система. Державний бюджет. Податки
- •§ 1. Сутність і функції фінансів. Фінансові відносини, ресурси і системи
- •§ 2. Державний бюджет як складова частина фінансової системи. Державні доходи і державні видатки
- •§ 3. Фіскальна політика держави. Шляхи збалансування державного бюджету
- •§ 4. Державний борг. Управління державним боргом
- •Запитання для самоконтролю
- •Економічна безпека держави
- •§ 2. Практичне забезпечення економічної безпеки держави
- •§ 3. Тіньова економіка. Криміналізація економіки: соціально-економічна природа, форми, шляхи подолання
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 24
- •§ 1. Функції держави в ринковій економіці
- •§ 2. Форми державного регулювання економіки. Економічна політика: сутність, види, заходи
- •§ 3. Соціальна політика держави. Справедливість та соціальний захист
- •§ 4. Середній клас як соціальна база ринкових реформ
- •Запитання для самоконтролю
- •Сутність, структура та закономірності розвитку світового господарства
- •§ 1. Поняття світового господарства. Головні сфери світової економіки
- •§ 3. Економічна глобалізація: сутність та характерні риси
- •Запитання для самоконтролю
- •Міжнародні валютні відносини
- •§ 1. Валютні відносини та світова валютна система. Валютні курси
- •§ 2. Еволюція міжнародної валютної системи
- •§ 3. Валютний ринок і його основні риси
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Предметний покажчик

Глава3.Виробничіможливостісуспільства.Соціальнасутністьвиробництва
Матеріаломісткість відбиває витрати сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції. Розраховується як відношення витрат на предмети праці (матеріали) до вартості виробленої продукції.
Ефективність виробництва фірми чи галузі в цілому може бути оціненашляхомрозрахункунормиприбутку,якавизначаєтьсяшляхом
ділення річного прибутку на суму витрат, пов’язаних із виготовленням продукції.
Економічну ефективність у жодному разі не можна розглядати як раціональне використання якогось окремого фактора виробництва. Наприклад, підвищення якості продукту може супроводжуватися використанням більш дорогих матеріалів, через що матеріаломісткість збільшиться.Томузазвичайдлявизначенняефективностівиробництва в цілому застосовується інтегральний показник:
Ефективність |
Y |
, |
П МВ к К |
де Y — валовий національний продукт; П — витрати живої праці; МВ — матеріальні витрати; К — вартість основного капіталу;
к — коефіцієнт зносу основного капіталу.
Узв’язкузтим,щокінцевоюметоювиробництваєзадоволенняпо-
треб і окремого індивіда, і суспільства в цілому, ефективність можна розглядати як соціально-економічне явище. Соціальна ефективність
показує, наскільки повно розвиток виробництва задовольняє потреби суспільства. Найбільш загальним показником соціальної ефективності єрівеньіякістьжиттянаселення(обсягиіструктураспоживання,рівень розвиткуосвітиікультури,тривалістьробочоготижня,можливостівідпочинку,умовипраці,середнятривалістьжиття,стандовкілля).Економічнатасоціальнаефективністьтіснопов’язані.Високийрівеньекономічної ефективності є основою для підвищення рівня і якості життя. Водночас зростання соціальної ефективності (підвищення добробуту, рівня освіти, поліпшення якості медичних послуг та ін.) є об’єктивною передумовою для зростання економічної ефективності.
§4. Крива виробничих можливостей. Поняття альтернативних витрат
Уповсякденному економічному житті перед кожним суб’єктом господарювання завжди постає проблема вибору — як використовува-
43

Розділ І. Вступ до економічної теорії
ти наявні обмежені ресурси з метою найповнішого задоволення власних потреб. Такий вибір зумовлює появу конкуренції за можливості використання наявних ресурсів. Якщо ресурс використовується у виробництві якогось товару, це означає, що він «втрачається» для виробництва інших товарів. Наприклад, якщо земельна ділянка зайнята під будівництво заводу, на ній уже неможливо вирощувати пшеницю або побудувати торговельний центр. Збільшення випуску одних товарів означає скорочення виробництва інших товарів. Увесь час доводиться вирішувати, які товари та послуги виробляти, а від яких за певних обставин слід відмовитися.
Уявімо, що в економіці виробляється тільки два товари: автомобілі та хліб. Якщо всі наявні в суспільстві ресурси будуть спрямовані виключно на виробництво хліба, то можна отримати 30 тис. т хліба і жодного автомобіля. Використання тих самих ресурсів тільки на виробництво автомобілів дасть змогу отримати 9 тис. автомобілів і позбавить можливості виробляти хліб. Звісно, що суспільство може одночасно вироблятиобидватовариврізномуспіввідношенні:наприклад,4тис.шт. автомобілів та 25 тис. т хліба або 7 тис. шт. автомобілів і 15 тис. т хліба (табл. 3.2). Але в будь-якому разі, щоб збільшити виробництво автомобілів, доведеться скоротити обсяг виробництва хліба, і навпаки.
|
|
|
|
Таблиця 3.2 |
Альтернативні можливості виробництва |
|
|||
|
|
|
|
|
Вид продукту |
|
Виробничі альтернативи |
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
B |
C |
D |
Автомобілі (тис. шт.) |
0 |
4 |
7 |
9 |
Хліб (тис. т) |
30 |
25 |
15 |
0 |
Вибірпевноїкомбінаціївиробництватоварівможнапроілюструвати за допомогою графіка виробничих можливостей, де по горизонталі відкладемо кількість хліба, а по вертикалі — кількість автомобілів (рис. 3.1).
Зафіксувавши на графіку всі виробничі альтернативи, наведені в таблиці, та з’єднавши точки А, B, C, D, отримаємо криву виробничих можливостей. Вона показує всі можливі комбінації виробництва двох про-
дуктів за умов повного використання всіх наявних ресурсів.
Якщо точка знаходиться на кривій, економіка працює ефективно (всідоступніресурсивикористовуютьсязмаксимальнимрезультатом). Точки, розташовані всередині ліворуч кривої, показують неповне використання ресурсів. Наприклад, у точці Е одночасно виробляється 5 тис. автомобілів та 7,5 тис. т хліба, що менше, ніж дозволяють
44

Глава3.Виробничіможливостісуспільства.Соціальнасутністьвиробництва
Ɉɛɫɹɝ |
9 |
D |
|
ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ |
7 |
C |
F |
ɚɜɬɨɦɨɛɿɥɿɜ, |
E |
|
|
ɬɢɫ. ɲɬ. |
5 |
B |
|
|
4 |
|
Ⱥ
0 |
7,5 |
15 |
25 |
30 |
Ɉɛɫɹɝ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ ɯɥɿɛɚ, ɬɢɫ. ɬ
Рис. 3.1. Крива виробничих можливостей
виробничі можливості. У такому разі економіка працює неефективно, ресурси недовикористовуються, існує резерв для збільшення обсягів випуску.Будь-якаточка,розташованаправоручзамежамикривої(точка F), показує недосяжний через обмеженість ресурсів обсяг випуску.
Кривавиробничихможливостейілюструєвибір,якийпостійнопостає перед суспільством. Якщо економіка працює ефективно за умов повного використання ресурсів, єдиний можливий шлях збільшення обсягів виробництва будь-якого товару — зменшити випуск іншого товару.
Та кількість товару, від якої доведеться відмовитися, щоб отримати додаткову кількість іншого товару, називається альтернативними витратами, або витратами втрачених можливостей. Для еконо-
містів альтернативні витрати означають втрати інших, альтернативних товарів та послуг, які могли бути виготовлені за допомогою тих самих виробничих ресурсів. Наприклад, студент, який навчається в університеті, отримує стипендію 120 грн. Облишивши навчання, він міг би працювати, заробляючи 1000 грн. Альтернативні витрати навчання в університеті становлять 1000 грн.
Зміни у структурі виробництва товарів та послуг вимагають перерозподілу ресурсів. У нашому прикладі, щоб збільшити виробництво автомобілів з 4 до 7 тис., доведеться відмовлятися від 25 – 15 = 10 тис. т хліба. Ці 10 тис. т хліба і є альтернативними витратами виробництва додаткових 3 тис. автомобілів, коли економіка знаходиться у точці В. Для подальшого збільшення випуску автомобілів доведеться залучати до їх виробництва дедалі менш придатні для цього та порівняно малоефективніресурси.Наприклад,пекарі,залученідовипускуавтомобілів, будуть мати меншу продуктивність, аніж слюсарі-складальники. Тому кожна наступна одиниця автомобілів вимагатиме дедалі більшого ско-
рочення випуску хліба, альтернативні витрати зростатимуть. Так діє
закон зростаючих альтернативних витрат: економічні ресурси
45

Розділ І. Вступ до економічної теорії
непридатні для їхнього повного використання у виробництві альтернативних продуктів. В умовах обмеженості і специфічності ресурсів альтернативні витрати зростатимуть у міру збільшення випуску будьякого з альтернативних видів продукції.
Відсутність абсолютної взаємозамінності ресурсів, яка знаходить свій вияв у збільшенні альтернативних витрат, зумовлює випуклість кривої виробничих можливостей.
Крива виробничих можливостей має історичний характер і відбиває досягнутий рівень розвитку технології і ступінь використання наявних ресурсів. При збільшенні кількості ресурсів або покращенні технології їх використання крива може зрушуватися праворуч угору, зменшення кількості ресурсів призводить до зрушення кривої ліворуч (рис. 3.2, а). Якщо процес удосконалення технологій протікає нерівномірно і стосується лише одного товару, зрушення кривої має асиметричний характер: кількість товару, виробленого за більш продуктивноютехнологією,збільшиться,обсягвипускуіншоготоварузалишиться незмінним (рис. 3.2, б).
Ɍɨɜɚɪ |
ɚ |
Ɍɨɜɚɪ |
ɛ |
Ⱥ |
|
Ⱥ |
|
Рис. 3.2. Зрушення кривої виробничих можливостей під впливом:
а– зміни кількості ресурсів або технології їх використання за двома товарами;
б– збільшення кількості ресурсів або покращення технології їх використання тільки за одним товаром
§ 5. Виробництво і відтворення
Кінцевою метою розвитку будь-якої економічної системи і голов ною умовою нормального функціонування людського суспільства є задоволення матеріальних та духовних потреб, яке відбувається шляхом споживання матеріальних та нематеріальних благ. Останні ж не існуютьуготовомувигляді —спочаткуїхтребавиготовити.Азначить, ізадоволення всіх без винятку потребнеможливе. Крім того, із розвит ком суспільства потреби постійно зростають у кількісному вимірі і
46

Глава3.Виробничіможливостісуспільства.Соціальнасутністьвиробництва
змінюються якісно, задоволення одних потреб зумовлює появу інших. Тому суспільство змушене постійно відновлювати й повторювати процес виробництва, припинення якого міститиме загрозу руйнуванню людської цивілізації. Виробництво, таким чином, має постійний, безперервний характер.
Постійне і безперервне повторення та відновлення суспільного виробництва називаєтьсявідтворенням. Розрізняють кілька типів від-
творення — просте, розширене і звужене.
Просте відтворення передбачає поновлення виробництва у не змінних обсягах.
При розширеному відтворенні процес виробництва в кожному наступному періоді відновлюється у зростаючих масштабах. Розширене відтворення може відбуватися екстенсивним і інтенсивним шляхом. Екстенсивне відтворення здійснюється через залучення до процесу виробництва додаткових факторів переважно на незмінній технологічній основі. Інтенсивне відтворення відбувається шляхом застосування прогресивнихтехнологій,підвищеннякваліфікаціїробочоїсили,впровадження передових методів організації виробництва.
Звужене відтворення характеризується повторенням суспільного виробництва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді. Звуженевідтвореннявластивеекономічнимсистемам,якіперебувають у стані кризи.
Процесвідтвореннявключаєчотиристадії:виробництво,розподіл, обмін і споживання. Виробництво є процесом створення корисних продуктів,вихідноюланкоюпроцесувідтворення.Розподілпередбачає,
по-перше, розподіл факторів виробництва між його галузями та сферами, а по-друге, визначення і надання учасникам виробництва їх частки у виробленому продукті.Обмінздійснюється як безпосередньо складова виробництва, у ході якої відбувається обмін діяльністю та здібностями між працюючими, так і після його завершення, коли отри мана при розподілі частка обмінюється на інші продукти. Саме через
обмін учасники виробництва отримують належну їм частку суспільного продукту. Під споживанням розуміють використання створених
благ для задоволення потреб суспільства. Розрізняють два види споживання: виробниче (використання факторів виробництва для виготовлення продуктів) та особисте (використання продуктів для задоволення власних потреб). Споживання — завершальна стадія відтворення, під час якої продукт знищується, що стає сигналом до повторення виробництва, початку нового виробничого циклу.
Усі ланки суспільного виробництва тісно пов’язані між собою і перебувають у постійному кругообігу. Виробництво можна розглядати
47